У Кривому Розі пройшла мирна хода в підтримку строків демобілізації
Фото: Перший Криворізький
Про це повідомляє журналістка «Першого Криворізького».
Батьки, дружини та діти військових, які пішли на фронт з початку війни, зібралися на мирну ходу. Вона відбулася від кільця 95-кварталу та до флагштоку у парку Героїв.
Мітингуючі вимагали від влади встановити строк демобілізації через 18 місяців служби. Вони розуміють, що військові можуть піти на фронт повторно, але наразі їм необхідний відпочинок після 2 років служби.
Вони мали плакати з закликами: “Мотивоване військо – захищене державою. Право на демобілізацію після 18 місяців служби вмотивує військових вже сьогодні”, “Мій чоловік доброволець, а не ув’язнений”.
Діти тримали плакати: «Я маю право рости з батьком», «Моя черга обіймати тата» тощо.
Під час ходи мітингувальники кричали: “Вимагаємо чітких термінів служби”, “Військові мають права”, “Військові теж люди”, “Борони права військових”
У знак підтримки водії автівок, що проїжджали повз, сигналили мітингувальникам.
На місці також чергувала патрульна поліція та тимчасово перекривала дорогу для ходи.
Сини організаторки зазначили, що прийшли з метою відновити права військових. Вони бачать, що не тільки їх тато, а й інші військові дуже втомилися. Тому їм треба відпочинок, їм треба відновитися
“Я тут, щоб підтримати свого тата та інших військових, які вже 2 роки виборюють перемогу потом та кров’ю. Ми теж діти, які заслуговують на повноцінну сім'ю. У мого тата також є обов’язки і переді мною. За два роки повинні були подумати, ким їх замінити. Прошу почути дітей та встановити справедливі терміни демобілізації без рішення ставки. Поверніть нам батьків” – зазначив син одного з військового.Рідні захисника зі 129 бригади, що зараз на Донецькому напрямку, просять допомоги, щоб зібрати на квадрокоптер Mavic. До цього вони збирали на FPV-дрони та РЕБ.
Його ж донька додала: “Мій тато вже півтора роки на війні. І я дуже хочу і дуже мрію, щоб він і всі інші військові повернулися додому і відпочивали”.
Юлія, дружина одного з добровольців, який вже другий рік на фронті, звернулася до влади з такими питаннями: “Чому у нас воюють одні й ті самі? Чому ті, хто навіть у тилу, вони не спромоглися навіть сьогодні прийти і нас підтримати? Бо рано чи пізно все ж таки всі підуть.Організаторка заходу – Лілія Цьома. Її чоловік пішов добровольцем з початку повномасштабного вторгнення. І вже 27 лютого був у зоні бойових дій. Вона розповіла, що рух створився через те, що суспільство не розуміло рідних військових:
Мене дивує рішення влади. Вона взагалі не думає про військових. Тому в мене питання до неї: коли це скінчиться? Чому вони не приймають адекватний термін служби? Я хочу, щоб вони прийняли адекватні терміни служби. Щоб моя дитина побачила свого батька. Щоб мій чоловік повернувся додому живий”.
“Ми ще рік тому кричали, що вже потрібно розробляти механізми демобілізації, замін, що настане той день, коли це питання буде дуже гострим. Але нас не чули. Всі нам казали, що в нас нічого не вийде, що ми нічого не доб'ємося”.
Але незважаючи на це і на невелику кількість учасників, рух вже дав результати. Влада все ж таки почула їх та почала розмови про демобілізацію. Але поки пропонують законопроекти, які насправді не регулюють процес мобілізації.
“Люди – це живий ресурс, який потрібно зберегти в першу чергу і повернути захисників, які потім зможуть повернутися у цивільне життя і не бути тягарем для своїх родин і для держави загалом”, – прокоментувала організаторка.Лілія також зазначає, що в країні багато ухилянтів через те, що люди не мають мотивації та розуміння куди вони йдуть, для чого, на який термін, які гарантії отримають від держави, що від них вимагатимуть і як все відбуватиметься.
“Мій чоловік ще морально тримається, а от ті, у кого нема кому підтримувати, вже зламалися. Тому так багато самовільного залишення частини зараз, люди просто не витримують. Вони хоч і залізні, але не нескінченні” – підкреслює Лілія Цьома.
