Навчання у пошкоджених навчальних закладах Миколаївщини та Дніпропетровщини відновлюється. Як їм це вдалося?
Фото: Перший Криворізький
Хто і якими зусиллями бореться за відновлення навчальних закладів — розповідають місцеві освітяни.
Одному з Миколаївських університетів вже вдалося відновити та удосконалити один зі зруйнованих корпусів, а у криворізькому педагогічному університеті почали встановлювати вікна відповідно до вимог з енергоефективності.
«Я 34 роки працювала вчителем початкових класів, але навіть якби я і не працювала вчителем, я прекрасно розумію як мама, як бабуся, що освіта для наших дітей і онуків конче необхідна, навіть в умовах війни. РФ на сьогодні намагається знищити нас як націю, і ми не можемо дозволити, щоб наші діти залишилися неосвіченими. Тому потрібно відбудовувати зруйновані навчальні заклади», — говорить Ольга Шайтанова, староста Великої Костромки.
Сьогодні відомо, що понад 3000 навчальних закладів в Україні пошкоджені, а понад 400 — росіяни перетворили на руїни. За даними Міністерства освіти і науки України 800 тисяч учнів, які навчаються у пошкоджених та зруйнованих школах, технікумах та університетах, зможуть повернутися до навчання в разі повного відновлення закладів освіти.
Процес пішов: у Великій Костромці планують відновити школу
Як і більшість шкіл області, навчальний заклад у Великій Костромці Зеленодольської громади Криворізького району зруйнувала ракета російської армії вночі. Школу росіяни обстрілювали двічі — у серпні та жовтні 2022 року.
«Для збереження вцілілої частини будівлі було залучено дуже багато і людей, і будівельних матеріалів. Наприклад, ОСБ-панелі нам надавали різні благодійні фонди. Це були фонд “Людина в біді”, гуманітарна місія “Пролісок”.
Залучені були люди із житлово-комунального підприємства, працівники самого навчального закладу, ну і, звичайно, небайдужі наші односельці», — розповідає Ольга Шайтанова.
Також староста повідомила, що рішенням сесії Зеленодольської міської ради на сьогодні виділено майже 850 тисяч гривень на виготовлення проєктно-кошторисної документації для відновлення навчального закладу. У село навіть приїздили представники кам’янської компанії, яка вже почала роботи над проєктом.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну в сільській школі навчалися 240 дітей, більша частина в перші місяці виїхали разом із батьками. А станом на листопад 2023 року, за підрахунками старости Великої Костромки, у село вже повернулися 180 дітей. І село Криворізького району не єдине, де все ще чекають на відбудову навчальних закладів.
35 навчальних закладів Миколаївщини зруйновано та 23 пошкоджено
Міста й села Миколаївської області також із перших днів повномасштабного наступу країни-агресора були під обстрілами, які пошкодили десятки навчальних закладів різного рівня.
Станом на листопад у Миколаївській області 70 шкіл працюють за очною формою, тобто офлайн, 100 — за змішаною формою, 260 — дистанційно. Також очно працюють 88 дитячих садочків, 54 — за змішаною формою, 179 — дистанційно. Про це повідомила начальниця департаменту освіти й науки Миколаївської обласної військової адміністрації Алла Веліховська.
«Садочки, які серйозно постраждали на початку повномасштабного вторгнення, відновлювати і відкривати починали в основному для того, щоб забезпечити місцями дітей працівників життєво необхідної інфраструктури, а зараз трохи легше, тому дітей п’ятирічного віку, яким необхідне відвідування дитячого садочка, поступово забезпечують місцями. Не всі садочки відкриті, але ремонтуються укриття, харчоблоки, аби діти були забезпечені гарячим харчуванням. Миколаїв оговтується завдяки донорам, оскільки дуже багато йде допомоги: є бригади волонтерські, які відбудовують, є матеріали, які стали в пригоді. Якщо в нас щось руйнували, то люди самі бігли відновлювати, й першими були церкви та школи, наприклад у Шевченківській громаді, Первомайській селищній раді», — зазначає Алла Веліховська.
За словами Алли Веліховської, усього було зруйновано 35 закладів, серйозно пошкоджено 4 національні університети, а також 19 шкіл, 11 професійно-технічних навчальних закладів.
«Усього зруйнованих до фундаменту — 35 навчальних закладів Миколаївської області, 243 зазнали різного ступеня пошкодження. 65 закладів були на територіях тимчасової окупації, а також перебували на лінії вогню в місцевості, у якій вісім з половиною місяців гатили по всьому. У нас є громада Широківська, у якій були зруйновані всі навчальні заклади до фундаменту. Сьогодні в деяких громадах іде відновлення. Наприклад, у школі Сухоєланецької громади після прильоту снарядів були серйозні пошкодження: наполовину зруйновані класи, пробитий дах, попадали конструкції, постраждала котельня. На сьогодні заклад працює в змішаному режимі, приймає 138 учнів. Вони побудували укриття і відбудували абсолютно всі класи, вставили 38 вікон, полагодили дах», — розповідає начальниця департаменту освіти й науки Миколаївської ОВА.З чотирьох національних університетів три зазнали серйозних пошкоджень, два з них сьогодні працюють, уже вийшли в режим офлайн, говорить Алла Веліховська.
«11 із 24 професійно-технічних закладів зазнали серйозних пошкоджень. Але сьогодні частину відновили, понад 380 вікон були вставлені в закладах міста Миколаєва. Було пошкоджено практично весь дах у закладі в Корабельному районі, оскільки там гатили майже без перерви всі вісім з половиною місяців від початку повномасштабного вторгнення. А нещодавно там знайшли в траві залишки касетних боєприпасів, якими тоді обстрілювали цей район», — розповідає Алла Веліховська.
Чорноморський національний університет імені Петра Могили
Чорноморський національний університет імені Петра Могили вже відновили й навіть змогли знайти кошти на покращення матеріально-технічної бази. На повну відбудову потрібно було орієнтовно 10 мільйонів гривень.
Дві ракети влучили в університет уперше 17 серпня 2022 року. Однією ракетою окупанти поцілили фактично в центральний вхід головного корпусу, а другою — у двір. За словами ректора університету, ракети влучили на відстані 20 метрів одна від одної. Пошкодження були достатньо великі, говорить ректор Чорноморського національного університету Леонід Клименко, який приїхав у той день близько п’ятої ранку після прильоту.
Фото з офіційного сайту ЧНУ імені Петра Могли
Ректор університету згадує, що скрізь були вибиті двері, вікна, скло, каміння, діра в стіні, зруйнований вестибюль, двері, банкомат. Вивіска понівечена валялася на дорозі, купа шматків цегли, штукатурки, бетону по всій дорозі біля університету. Зранку того ж дня прийшли люди допомагати та наводити порядки, так само було й на наступний день. Фактично поприбирали.
«Не було світла, тому що ракета якраз влучила в трасу, де проходив високовольтний кабель для нашої підстанції, перебило всі телефонні лінії. Усі кинулися відразу по відра, віники, щітки. Прибирали. Більш-менш за два дні ми навели порядок. Зрозуміло, що вікна ще не можна було вставити. Але вже через день, 19 серпня, в університет влучили ще дві ракети. І оці ракети завдали вже серйозних пошкоджень. Побило дахи, уламки бетонних конструкцій розлетілися навкруги. Знову треба було думати, як ми будемо це все відновлювати», — згадує Леонід Клименко.
Фіксація руйнувань, експертиза та фінанси для відновлення університету
Усе зруйноване та пошкоджене фіксувалося в протоколи. На всі прильоти поліція приїжджала, створювала акти, говорить ректор університету.
«Нам зробили експертну оцінку, яка підтвердила наші припущення, що потрібен капітальний ремонт. Проєкт капітального ремонту повинен бути узгоджений, затверджений, пройти експертизу для того, щоб можна було подавати його на фінансування. Ми зробили експертизу тільки першого корпусу, куди влучили ракети. Але від цих ракет постраждав не тільки перший корпус, а і другий, п’ятий, шостий, і четвертий корпуси. До речі, проєкт відбудови, який ми зробили тільки на частину постраждалої будівлі, обійшовся в 120 тисяч гривень разом з експертизою. Ми не робили проєкт і так далі. Якщо порахувати, то перший корпус — 9 тисяч квадратних метрів. І є ж норми, відповідно до яких проєкт коштував би вже мільйони. Тому багато чого ми робили без проєкту. Але в першому корпусі, де була вирва глибше цокольного поверху, без проєкту не обійшлося. Там треба було, щоб фахівці спроєктували фундамент, цокольний поверх, зробили розрахунок стін перекриттів і так далі. Збитки становили 25 мільйонів гривень», — розповідає Леонід Клименко.
Також ректор розповів про наявний уже досвід: якщо відновлення не почати якнайшвидше, то результат дії дощів і морозів буде співмірний із тією шкодою, яку спричинило руйнування. Процес відновлення потрібно починати негайно після того, як відбувся обстріл. Тоді витрати будуть значно меншими, а об’єкт, своєю чергою, зданий в експлуатацію раніше.
За словами Леоніда Клименка, відновлення університету необхідно було почати в серпні, бо взимку будівля почала б руйнуватися далі.
«Листи ОСБ — тимчасовий захист. Тому майже одразу ми звернулися до декількох будівельних організацій, замовивши вікна. Близько двох тисяч квадратних метрів вікон нам довелося замінити. І якщо вже робити, то все. Ми ставили вже металопластикові вікна навіть там, де ще можна було забити листами. Робити так, щоб воно було краще, ніж до влучання ракети. І це себе виправдало, бо ми не робили одну й ту саму роботу двічі. Ми не чекали допомоги. Усі 27 років існування університету ми кожен рік будували якийсь корпус: чи гуртожиток, чи навчальний корпус, чи житловий будинок, чи водну станцію і так далі. Тобто ми всі ці роки мали справу з будівництвом»,— каже ректор.Фактично левову частку будівлі миколаївському університету довелося відновлювати власними силами. Для цього використовували навіть відходи від тих будівельних матеріалів, які були: цеглу, металеві балки тощо. А на ті роботи, які університет самостійно не міг виконати, укладалися відповідні договори.
Наприклад, відновлення стін обійшлося в 1 мільйон 300 тисяч гривень. За словами Леоніда Клименка, це ті кошти, які університет зміг знайти з власних доходів.
Була також і допомога з місцевого та обласного бюджетів: обладміністрація надала університету ОСБ-плити й близько 500 квадратних метрів вікон. Але попри позитив, який можна побачити в написаному вище, відбудова під час активних бойових дій дуже складна, тому спочатку керівництво університету зіткнулося з такими проблемами:
- у 2022 році в Миколаїв жодна приватна компанія не привозила скла та будівельних матеріалів;
- будівельні роботи відкладалися через обстріли окупантів;
- фінансування не вистачало й університетський бюджет доводилося економити.
«Але фактичну більшість будівельних робіт ми зробили власними коштами, які були на рахунку університету. Тут питання в чому полягає — потрібно дуже економно витрачати ці кошти. Можу сказати, що університет до початку повномасштабного вторгнення російських військ мав стабільний фінансовий стан. Головні гроші, які були на нашому рахунку, — це кошти, отримані від навчання іноземних студентів. Але коли іноземні студенти виїхали, то зрозуміло, що коштів не було. Були заощадження на рахунках, які ми пустили на ремонт»,— зазначив Леонід Клименко.
Також до відбудови миколаївського університету долучилися і випускники, які зібрали понад 500 тисяч гривень. Освітяни залучили й грантові кошти, які пішли на відновлення матеріальної бази.
Відновлення університету в Кривому Розі
Криворізький державний педагогічний університет також не оминула біда: у червні 2023 року біля гуманітарного корпусу було влучання ракети в житловий будинок.
«На щастя, позитивна обставина — що це було влітку. Бо якби це трапилось узимку, під час морозів, звісно, було б значно гірше.
Ми дуже вдячні відповідним службам міської, районної влади, які дуже оперативно надали необхідні матеріали. Це ОСБ-листи, плівка, якими ми перекрили вікна. Окрім служб, приєдналися студенти і працівники університету, тому ми дуже швидко “законсервували” корпус», — розповідає Ярослав Шрамко, ректор Криворізького державного педагогічного університету.
«Є певна методика, яка розроблена Кабінетом Міністрів України. А щодо нарахованої суми збитків, то йдеться про мільйони. В університету таких обігових коштів на сьогодні немає. Тому ми звернулися до Міністерства освіти і науки України, яке своєю чергою знайшло можливість виділити відповідну суму, після чого був розроблений проєкт»,— пояснив ректор університету.
На момент, коли наші журналісти були в криворізькому університеті, заміна вікон уже почалася. Ректор також розповів, що до нового року планують замінити більшу частину пошкоджених вікон.
«Зараз ми робимо те, що є найнагальнішим. Усі вікна, які найбільш пошкоджені, будуть замінені. Вибуховою хвилею вибило понад 140 вікон, тому загальна вартість проєкту з їх заміни — понад 6 мільйонів гривень. Якби одне-два вікна, то ми б самі їх замінили, а так ми були змушені чекати відповіді та фінансування від Міністерства освіти і науки України. Щоб зробити все за вимогами будівельних норм та з дотриманням енергоефективності»,— пояснює Ярослав Шрамко.За даними YouControl криворізький університет 20 жовтня уклав договір із компанією ТОВ «БУД ВЕСТ ТРЕЙДІНГ», яка зареєстрована в Донецькій області та працює з 2016 року.
Поки продовжується повномасштабна війна з Росією, на жаль, ніщо та ніхто не застраховані від повторних атак із боку ворога. Але приклади успішної відбудови доводять, що повноцінний освітній процес в Україні триватиме попри все.
Матеріали для статті також готували Світлана Коваль та Михайло Коваль.
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Фото: Тадеуш Бабеуш
Відео: Даніїл Токмаков Тадеуш Бабеуш