Кам’яне море, криворізький Стоунхендж і трон Хазяйки залізної гори: історія Петровського відвалу
Фото: Перший Криворізький
Де у Кривому Розі є місцевий Стоунхендж і локація, гідна зйомок фільмів про Марс?
Онлайн-медіа «Перший Криворізький» спільно з криворіжцем Володимиром Огуром організували екскурсію і відвідали Петровський відвал. Декілька цікавих фактів з екскурсії — у матеріалі 1kr.ua.
Дорогою до відвалу
Чи знали ви, що перший рудник, який запрацював на території Кривого Рогу, називався Саксаганським? Він був власністю Акціонерного товариства Криворізьких залізних руд і почав роботу 1881 року. У 1882 році видав першу руду, її видобуток вівся відкритим способом — у кар’єрах.
На шляху до Петровського відвалу, який розташований на території Покровського району Кривого Рогу, ми проїжджали також шахти «Артем-1» та імені Кірова — землі, які наприкінці XIX століття були власністю поміщиків Галковських, тут був їхній маєток. Проїжджали ми й колишнє село Покровське (Шмакове) — землі поміщика Льва Олександровича Шмакова. Сам Шмаков жив неподалік шахти «Східної», на вулиці Чехословацькій, і мав понад 5 тисяч десятин землі.
Об’єкт дослідження — Петровський відвал
Петровський відвал Центрального гірничозбагачувального комбінату закладений у 1959 році шляхом вивезення осадових порід, сланців із кар’єру №1. Завдовжки відвал сягає 425 метрів, завширшки — 375 метрів. Висота Петровського відвалу — 45 метрів, це приблизно 15-й поверх житлового будинку.
Звідси видно майже 70% Кривого Рогу — Глеюватський кар’єр, ряд відвалів, лінію шахт від «Зорі» до «Тернівської», психоневрологічний диспансер, мікрорайони Зарічні, 173 квартал та інші об’єкти. Також можна побачити старе кладовище, де похований брат останнього Хівінського хана, який із братами був у Кривому Розі в засланні після зречення від престолу внаслідок тиску більшовиків.
Звідки відвал отримав свою назву? Тут була шахта «Північна», біля якої сформувався відвал. Шахту перейменували на «Петровську» в 1931 році, коли до Кривого Рогу приїхав радянський партійний і державний діяч Григорій Петровський. Шмаківський рудник, куди раніше входила шахта, також перейменували на рудник імені Карла Лібкнехта. Ствол шахти на 1930 рік був пройдений на 20 метрів, у 1940 році — на 237 метрів. Її річна потужність становила 400 тисяч тонн руди. У серпні 1941 року шахту підірвали, і її затопило. Відбудували шахту «Петровську» в 1947 році, а ліквідували в 1958. У народі її частіше називали «Петровка».
Тюльпани посеред відвалу і кам’яне море
Цікаво знати, що «рекордсменом» за кількістю відвалів у Кривому Розі є Центральний гірничозбагачувальний комбінат, він налічує 21 відвал. На Петровському відвалі ростуть тюльпани — їх висаджено близько 13 тисяч. Тут щоосені небайдужі містяни разом із Володимиром Огуром висаджують дерева, квіти й чагарники.
Фото Володимира Огура
На відвалі водяться куріпки, фазани, ящірки. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну на території відвалу проводили екстремальний забіг Red Stones Trail. Тут також проходили ночівлі зі спостереженням за Персеїдами — серпневим метеорним потоком.
На тих, хто підніметься на вершину відвалу, чекають ефектні природні фотозони: так званий трон Хазяйки залізної гори, петровський Стоунхендж і безкрайнє кам’яне море, що нагадує декорації до фільмів про освоєння Марсу.
1kr.ua планує провести декілька міських екскурсій, присвячених таємницям Гданцівки, історії Соцміста і першої криворізької вулиці — Поштової.
Матеріал створено в межах проєкту «Історичне літо», організованого онлайн-медіа «Перший Криворізький» (1KR.UA).
«Історичне літо» є частиною проєкту «Зміцнення громадської довіри в Україні» — UCBI, який підтримує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).