Кривому Рогу варто повчитися: як перейменовують вулиці у Лозуватській громаді
Фото: Перший Криворізький
1kr.ua поспілкувались із представниками Лозуватської сільської ради, щоб дізнатись, чи дійсно на перейменування витрачаються великі суми бюджетних коштів і чи насправді цей процес завдає комусь якихось юридичних «незручностей». У матеріалі читайте, як саме відбувались громадські обговорення на території громади, чи був процес відкритим і прозорим, а також шукайте цікавий, комунікаційно успішний кейс перейменування залізничної станції Красний Шахтар та інших топонімічних об’єктів.
Навіщо вивчати досвід перейменувань на території Криворізького району?
Процес перейменування і найменування вулиць та інших об’єктів у Кривому Розі проходить із порушеннями — про це повідомляє представниця громадської організації «ЕкоТека» Тетяна Мельниченко. Активістка заявляє, що з 2012 року в Кривому Розі немає власного положення і чітких правил, за якими можна проводити перейменування та найменування вулиць, провулків, парків, скверів та інших об’єктів міста.
Раніше ми писали про спробу активістів створити власне положення, не чекаючи на подібне від чиновників і депутатів: читайте «Інструмент на роки: криворіжці розробили проєкт положення про перейменування».
Депутатка міської ради Кривого Рогу Наталя Шишка також повідомляла журналістам 1kr.ua про велику кількість скандалів, які виникли під час процесу перейменування об’єктів топоніміки. Скандали головним чином полягають у тому, що під час перейменування не врахували громадську думку.
Редакції 1kr.ua стало відомо, що в Лозуватській сільській тергромаді першим кроком була якраз підготовка відповідного Положення, якого досі немає в Кривому Розі, хоча в місті перейменували вже достатньо багато топонімічних об’єктів. 1kr.ua також стало відомо про доволі прозорий процес обговорень, алгоритми діяльності робочої групи, подання пропозицій і самого голосування на території Лозуватської сільської тергромади.
Міфи про перейменування та їх спростування від представників Лозуватської сільради
- Процес перейменування — затратний, тому — «не на часі». Упорядкування назв вулиць і їхній благоустрій — це різні речі. На процес перейменування вулиць громада не витрачає бюджетних коштів, а от на благоустрій — ремонт, відновлення й інше — закладається фінансування та передбачені відповідні типи робіт.
- Якщо вулицю перейменують, доведеться змінювати документи. Усі документи, які ви маєте, залишаються чинними. Єдина причина змінювати документи мешканцям вулиць — бажання власника подарувати, продати, залишити у спадщину свій будинок / квартиру. Тоді в нових документах буде записана нова назва топонімічного об’єкта. Але річ у тім, що візит до нотаріуса оплачується незалежно від зміни назви вулиці — це державне мито і внесок, раніше передбачений законом.
- Якщо вулицю перейменують, мешканці будинку не отримають субсидії. Насправді про зміну назви вулиці отримують інформацію всі державні органи та соціальні служби. У реєстрах певний час співіснуватимуть старі й нові назви вулиць. Зміна найменування вулиці не є підставою відмовляти в отриманні субсидії.
- Треба змінювати штамп із місцем реєстрації в паспорті. Зміна назви вулиці не є зміною місця проживання, тому чинним законодавством не передбачена обов’язкова зміна штампу в паспорті через зміну назви вулиці. Перереєстрація місця проживання особи може відбуватися під час заміни паспорта, зміни прізвища тощо.
- Громаді не потрібне перейменування, це особиста справа кожного — оцінювати, чи прийнятною є назва вулиці. Закон України №7253 «Про внесення змін до Закону України “Про географічні назви” щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України» забороняє присвоювати географічним об’єктам і вулицям назви, пов’язані з Росією та її діячами. Також заборонені топоніми, пов’язані з пам’ятними місцями, датами, подіями в російській історії.
Закон прямо забороняє називати географічні об’єкти на честь історичних діячів, які чинили агресію проти України або іншої країни чи здійснювали тоталітарну політику і практику радянського і російського режимів, зокрема й на тимчасово окупованих територіях України.
Як перейменовують у Лозуватській сільській тергромаді
Перша заступниця сільського голови Лозуватської сільської ради Зоя Загородніх розповіла про початок підготовки до перейменування вулиць:
В одному з населених пунктів громади в нас була вулиця Російська. У той момент, улітку минулого року, ця назва не підпадала під перейменування за законом, але ж був важкий моральний аспект: мешканці не хотіли цієї назви в населеному пункті. Ми зрозуміли, що треба зайнятись цим питанням.
Протокол зборів мешканців вулиці Російська від 14 червня 2023 року
Додаток до протоколу про перейменування
Начальник відділу цифрової трансформації Лозуватської сільської ради Ігор Петренко повідомляє, що вжев січні 2023 року в сільраді вивчили нормативні акти. Тому розробили Положення згідно із законами:
- «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»
- «Про місцеве самоврядування в Україні»
- «Про географічні назви»
- «Про місцеве самоврядування в Україні»
Після цього створили робочу групу з перейменування. До її складувходили переважно старости і депутати. До нарад і консультацій залучали також краєзнавців, учителів історії, географії. Сільський голова Віталій Яценко надав розпорядження про затвердження складу групи. Згодом, після розгляду протоколу робочої групи з питань перейменування або з найменування, визначили перелік топонімів, які мають російське походження. І вже тоді вирішили перейменувати вулиці по всій громаді. Провели громадські обговорення і наприкінці травня — на початку червня 2023 року вже обробили пропозиції мешканців громади.
Етапи перейменування
Положення про порядок найменування або перейменування вулиць, провулків, площ, парків, скверів та інших об’єктів, розташованих на території Лозуватської сільської територіальної громади, затвердили 17 березня 2023 року. Процес перейменування розбили на чотири етапи:
- Зараз відбувся тільки перший, той, що потребував дерусифікації.
- Другий етап передбачає впорядкуванням наявних назв: виникають ситуації, коли, наприклад, у праві власності однієї людини записано «вулиця Південна», а іншої — «вулиця Южна», і йдеться про одну й ту саму вулицю. Назва російською мовою могла записуватись за часів ще Радянського Союзу, і право власності є чинним. Але зараз, якщо людина піде до нотаріуса оформлювати документи, то отримає зауваження від реєстратора про те, що в реєстрі вже не існує такої вулиці.
Людина піде в сільську раду із запитом отримати довідку, і ми дамо вже їй рішення про те, що вулиця Южна і вулиця Південна — один і той самий об’єкт. Тобто важливо впорядкувати ці назви в реєстрі задля уникнення подальших юридичних проблем у жителів громади, — вважає Ігор Петренко.
- Третій етап — це виявлення вулиць, де вже не проживають люди.
- Четвертий етап пов’язаний із виявленням однакових назв вулиць на території громади. У Лозуватці, наприклад, є дві вулиці Чкалова в різних частинах села, і ці дві вулиці треба розділити й перейменувати.
Хто входив до складу робочої групи
До складу робочої групи входили старости з кожної території, працівники органів місцевого самоврядування, депутати місцевої ради. До консультування долучалися бібліотекарі, учителі історії та географії. Робоча група розширювалась у залежності від площі території.
У якій формі приймали пропозиції
Були зустрічі із громадськістю, онлайн-опитування на сайті та в соцмережах громади. Мешканці громади могли надсилати пропозиції електронкою, письмово або усно.
Як проводились обговорення
Згідно з положенням про перейменування Лозуватської тергромади організатори громадського обговорення самостійно визначають форми його проведення (громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теледебати), виходячи з потреби залучення якомога більшої кількості зацікавлених учасників і власних організаційних можливостей.
У разі перейменування вулиць, провулків громадське обговорення обов’язково має відбуватись за участі мешканців вулиць, провулків, які пропонуються до перейменування.
- Електронний формат обговорень. На офіційному сайті розміщувалось посилання на сторонній сайт для пропозицій мешканців громади. Із фондом «Східна Європа» Лозуватська сільська рада зробила онлайн-опитування, розмістила його на сайті, дала оголошення в соціальних мережах. Цей ресурс мав великий плюс — ідентифікацію особи, яка подає пропозицію. На сайті сільради було також і оголошення про громадські слухання з перейменування:
Фото: ресурс для онлайн-консультування з громадськістю EDEM щодо перейменування топонімів на території Лозуватської сільської територіальної громади
2. Пропозиції в соціальних мережах і на електронну пошту. Згідно із законодавством людині, яка, наприклад, пише листа на електронну пошту й ніяк не підтверджує свою особу, відмовити в розгляді пропозиції також не можуть. Це звернення все одно візьмуть до уваги
Скриншот зі сторінки Лозуватської сільської ради у Facebook. Як пропозиції щодо перейменування розглядались також і коментарі в соціальних мережах.
На сторінці Сільради у Facebook також розмістили перелік вулиць, які підпадали під перейменування відповідно до нового закону
3. Письмові пропозиції. У випадку перейменування в Лозуватській громаді: письмово зверталися юридичні та фізичні особи. Пропозиції надходили зокрема й від сімей загиблих військових, але ці пропозиції не прийняли, пояснивши, що не поодинокі випадки, коли на одній вулиці проживало декілька загиблих захисників.
Письмове звернення до голови Лозуватської сільради
Усі пропозиції заносились у порівняльну таблицю. Робоча група на підставі дискусій і нарад із краєзнавцями обговорювала пропозиції й виносила свої.
Процес перейменування покроково
1. Голова провів нараду зі старостами, депутатами. Разом вони прийняли рішення, що необхідно працювати над питанням перейменування. Голова розпорядився про створення робочої групи.
2. Після розпорядження в кожному старостаті відбувались зустрічі з місцевими мешканцями. Створили та затвердили Положення про перейменування.
3. Розпочався процес прийняття пропозицій про перейменування в громаді.
Фото з сайту Лозуватської сільської ради
4. Пропозиції винесли на розгляд сесії. Після врахування зауважень депутатів (одна депутатка в громаді принципово була проти перейменування) щодо змін назв вулиць відбулося голосування.
Історія перейменування станції
На заході від Кривого Рогу, у селі Вільне Криворізького району, розташована вантажно-пасажирська залізнична станція Красний Шахтар Придніпровської залізниці. До Лозуватської сільської ради звернулась юридична особа — «Укрзалізниця» — і запропонувала назвати станцію Вільна.
Але 90% жителів громади виявили бажання дати цій станції геть іншу назву, історичну — Карачуни.
Ми зібрали працівників станції, місцеве населення, інших охочих, — каже начальник відділу цифрової трансформації Лозуватської сільської ради Ігор Петренко. — Саме на території станції провели громадські слухання, і більшість висловила бажання перейменувати станцію на Карачуни. Ми підняли історичні джерела і побачили, що дійсно перша назва станції — саме Карачуни, а лише згодом більшовики перейменували її на Красний Шахтар.
Реєстр присутніх на громадських слуханнях щодо перейменування станції Красний Шахтар
Результати
Усього в Лозуватській тергромаді зафіксували 39 звернень. У сім старостатів тергромади входять 32 населених пункти. У Лозуватській сільській територіальній громаді перейменували 60 топонімічних об’єктів.
У нас був провулок Чкалова, люди запропонували назву «провулок Віри» (в перемогу), — каже перша заступниця сільського голови Зоя Загородніх. — Вулицю Гагаріна перейменували на Садову, тому що там квітнуть сади. Деякі представники громадськості пропонували повернути вулицям історичні назви, це теж відбувалося. Була вулиця Серьогіна — зараз це вулиця Захисників, Горького — зараз Миру, Пушкіна — Фестивальна, Російська — Українська, Гагаріна — Пілотів.
У селі Софіївка Лозуватської громади на одній вулиці під час російського повномасштабного вторгнення загинули троє військовослужбовців (на момент підготовки публікації). Вулицю перейменували на Захисників Батьківщини — такою була пропозиція мешканців села.
Матеріал написаний за підтримки ГО «Інститут масової інформації», що реалізує проєкт «Підтримка активних громадян під тиском в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу
Редактор: Софія Скиба