Другого Чорнобиля не буде, — експерт
Фото: Перший Криворізький
«Окрім відмінності реакторів, на ЧАЕС були також недоліки самої конструкції та помилки працівників станції, допущені під час роботи реактора на повній потужності», — говорить Євген, колишній старший оператор реакторного відділення Запорізької АЕС, який був вимушений виїхати з Енергодару в перші дні повномасштабної війни Росії в Україні.
Раніше очільник української воєнної розвідки Кирило Буданов заявив в одному з інтерв’ю, що РФ уже завершила підготовку до організації теракту на Запорізькій атомній електростанції й розмістила вибухівку поблизу чотирьох енергоблоків із шести.
Зазначимо, що станом на березень із шести енергоблоків Запорізької АЕС чотири блоки перебувають у «холодному стані» з вересня 2022 року, а два енергоблоки (5-й і 6-й) — у гарячому стані, але їхні реактори зупинені.
Яка різниця між ЗАЕС та ЧАЕС
Запорізька АЕС в Енергодарі — дійсно найбільша атомна електростанція в Європі. З 4 березня 2022 року вона під російською окупацією, але продовжує роботу, і її, як і раніше, обслуговують українські інженери.
Потенційну загрозу ядерного вибуху на Запорізькій АЕС і його ймовірні наслідки часто порівнюють з аварією на Чорнобильській АЕС у 1986 році — найбільшою катастрофою в історії атомної енергетики. Тоді внаслідок вибуху в реакторі був повністю зруйнований один з енергоблоків станції, а в атмосферу потрапила величезна кількість радіоактивних речовин.
Але порівнювати окуповану Запорізьку АЕС із Чорнобильською не дуже коректно щонайменше через те, що на станціях встановлені різні типи реакторів, говорить колишній старший оператор реакторного відділення Запорізької АЕС Євген.
У Чорнобилі був реактор типу РБМК — графітовий. Його активна зона містила значну кількість графіту, який грав роль уповільнювача нейтронів. Унаслідок аварії в графітовій кладці спалахнула пожежа, яка дуже вплинула на поширення радіації. Частина радіоактивного графіту вийшла за межі активної зони, помітно ускладнивши доступ до реактора.
«Саме так зване серце реактора на ЧАЕС розташовувалось під землею, і охолодження касет реактора відбувалося зовсім по-іншому, ніж на ЗАЕС, де встановлено реактор типу ВВЕР-1000 (водно-водяний). Активна зона його постійно охолоджується водою, яка водночас грає роль уповільнювача нейтронів. Розігріта до високої температури вода використовується для виробництва пари, яка потім подається на турбіни, що виробляють електрику», — говорить Євген.
Нагадаємо, що сьогодні реактори ЗАЕС не працюють, тому вибух через перегрів неможливий. ДП «Енергоатом» повідомляє, що станом на 27 червня фіксується незначне зниження рівня води у ставку-охолоджувачі. Наразі він становить 16,58 метра. Цього достатньо для забезпечення потреб станції.
«Взагалі радіус радіаційного контролю становить 30 кілометрів. І якщо станеться вибух на ЗАЕС, то, на мою думку, великої катастрофи для України та світу не буде. І навіть якщо російська армія підірве блоки, то вихід радіоактивних речовин відбудеться на самій станції, тобто на проммайданчику ЗАЕС. Але є можливість, що витоку реактивних речовин взагалі не станеться, якщо спрацюють усі захисні системи безпеки. Також розповсюдження радіактивних речовин залежить і від самого вітру, тобто яка буде погода»,— стверджує колишній старший оператор реакторного відділення.
Євген також говорить, що вибух на ЗАЕС може призвести до неможливості відновлення роботи самої станції та потреби накрити її саркофагом.
Що робити, якщо російська армія вчинить теракт
Ризик того, що окупанти вчинять черговий теракт на Запорізькій АЕС, високий. Тому в разі радіаційної небезпеки необхідно якнайшвидше потрапити до приміщення і дотримуватися вказівок ДСНС та органів місцевої влади.
«Перше, що раджу, — це не панікувати, тримати себе в руках і дотримуватися всіх порад від Міністерства охорони здоров’я та Державної служби України з надзвичайних ситуацій», — говорить Євген.
У МОЗ радять у разі радіаційної аварії:
