Третина територій України лишається потенційно небезпечними: заміновані поля та окупація

Попри щоденну роботу українських саперів, правоохоронців та рятувальників 30% територій країни залишаються небезпечними для повноцінного життя. Все через ворожі обстріли російської армії. Не можуть бути повноцінно придатними для життя 174 тисячі квадратних кілометрів.

Редакція «Першого Криворізького» дізналася, скільки вибухонебезпечних предметів, використаних російською армією у війні проти України, вдалося знешкодити та скільки збитків завдала армія РФ аграрному сектору України.

«Понад 3 тисяч гектарів прийшлося просто взяти та спалити. Пшениця, ячмінь, рапс. Ми просто палити, тому що ці поля неможливо було розмінувати, бо йти там, де не бачиш – було неможливо», — говорить Владислав Баранов, фермер з Криворізького району.

Скільки вибухонебезпечних предметів вже знешкоджено

Україна – найбільш замінована країна у світі. Російське вторгнення перетворило країну на велике мінне поле розміром із Великобританію чи Румунію, чи Південну та Північну Корею разом взяті.

Нагадаємо, що у Криворізькому районі через ворожі боєприпаси загинули п’ятеро людей. Зараз відомо, що майже 3% орних земель у Криворізькому районі забруднені вибухонебезпечними предметами. В кінці 2022 року Державна служба України з надзвичайних ситуацій інформувала про 185 загиблих і 404 травмованих від мін з дня повномасштабного вторгнення.

Розмінування розділяють на три види:

• Бойове – що відбувається безпосередньо на фронті. Це парафія саперів.

• Оперативне – екстрене очищення об'єктів критичної інфраструктури, а також знешкодження виявлених вибухових предметів. Тут окрім військових можуть працювати сапери ДСНС або Нацгвардії.
• Гуманітарне, яким займаються демінери. Вони не прибирають знайдений небезпечний предмет, а повідомляють про нього саперам. Це останній етап обстеження й очищення території, що гарантує на ній стовідсоткову безпеку. Очищення від небезпеки всієї забрудненої української території коштуватиме мільярди гривень.

Сьогодні ніхто не може сказати, скільки ще будуть іти бойові дії. Але кожний день збільшує необхідні для майбутнього розмінування строки та витрати. Але вже є невеликі успіхи — за рік в Україні знешкодили 335 тисяч 209 вибухонебезпечних предметів, у тому числі 2 194 авіаційних бомби. За даними Міжнародного координаційного центру з питань гуманітарного розмінування ДСНС, з 24 лютого 2022 року до 22 березня 2023 року фахівці обстежили територію площею 811, 6 квадратних кілометрів.

Які втрати для аграрного сектору України сьогодні

Під ворожі обстріли потрапляють не лише міста та села України, де щоденно гинули та гинуть цивільні та військові, а й території українського аграрного сектору. Напочатку березня в Україні традиційно почалася посівна, але варто пам’ятати, що через війну Росії в Україні є ризик втратити частину родючих ґрунтів не на один посівний сезон, а на понад 10 років.

За оцінками Агроцентру KSE та Міністерства аграрної політики та продовольства України, український аграрний сектор мав збитків від російської окупації на 41 мільярд доларів ще станом на листопад 2022 року. Актуальних даних щодо 2023 року поки немає, але відомо, що у цьогоріч у березні збитки завданні лише ґрунтам складають 12 мільярдів гривень.


Зазначимо, що поки триває активна фаза війни екологи та інші спеціалісти не можуть підрахувати точні суми збитків, бо частина міст та сіл Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей залишаються тимчасово окупованими армією РФ.

«Міжнародне законодавство чітко говорить, що винна у всьому Росія. Якби вона не вдерлася на території України, то ми не мусили б захищатися.
Вибух одного боєприпасу наносить хімічного забруднення більше, ніж горіння обшивки танку, БТР або якоїсь іншої техніки. Вони руйнують ґрунтовий покрив, який рослини створювали тисячоліттями. Вони випалюють, фізично знищують ґрунтову фауну, яка підтримувала дрібні організми», — говорить Олексій Василюк, голова Української природоохоронної групи (UNCG).

Частину земель України після війни доведеться консервувати – що це означає

Якою буде посівна 2023 року та чи буде вона

Громадська організація «Центр екологічних ініціатив «Екодія» разом з профільними науковцями дослідила забруднення земель від воєнних дій, ризики для людей та довкілля. Наприклад, зерно, вирощене на ґрунтах з воєнно-техногенним забрудненням може спричиняти появу злоякісних утворень чи порушувати діяльність нервової системи людини. Пошкодження ґрунту внаслідок військових дій можуть бути механічними, фізичними та хімічними. Кожен з цих впливів по-своєму є критичним та викликає руйнування структури та функцій землі.

Сьогодні чи не найбільшою проблемою для відновлення роботи агросектору на звільненому півдні України лишаються заміновані поля. Очільник групи розмінування ДСНС у Херсонській області Олександр Дворецький підрахував, що приблизна площа забруднених снарядами й мінами територій сільгоспземель може становити 300 тисяч гектарів.

У Криворізькому районі Дніпропетровської області з початку березня також триває розмінування полів. За цей час сапери обстежили близько 1700 гектарів, про це журналістці «Першого Криворізького» повідомив начальник відділення місцевої групи піротехнічних робіт Денис Наговіцин. Найбільш забруднені вибухонебезпечними предметами території у Широківській та Зеленодольській громадах району.

«З 2 березня 2022 року ми буди у зоні бойових дій, через наші поля проходили лінії оборони та захисту. Практично всі поля, які межують з Херсонською областю — це майже 5 700 гектар, всі закидані мінами.

Розмінування наших земель у Криворізькому районі почалося торік у серпні. Сапери знаходили та вивозили з полів забиті повністю причепи з різними боєприпасами, починаючи з дистанційних мін та закінчуючи протитанковими. Практично всі дороги, що ішли вздовж полів були викладені мінами, ДСНС та звичайні мешканці знаходили по 30-40 мін», — розповідає Владислав Баранов, представник територіальної оборони старостату Шестерня Широківської громади Криворізького району.

Але деякі поля у Криворізькому районі було неможливо розмінувати, тому понад 3 тисяч га прийшлося просто спалити, це були поля з пшеницею, ячменем та рапсом.

«Збитки виміряти неможливо, уявіть: поле 100 га, 40 га з нього засіяне рапсом. 4 тонни рапсу ми отримуємо з гектара, а з поля у 100 гектарів — 160 тонн рапсу, який оцінюється приблизно у 3 мільйони 200 тисяч, це тільки з одного поля. Тому збитки підрахувати дуже складно», — говорить Владислав Баранов.

Сьогодні сіяти, обробляти землі та збирати врожай на прифронтових та деокупованих територіях небезпечно для життя, і ймовірно, це на десятки років після закінчення війни. Але аграрії Криворізького району все ж таки почали весняну посівну на територіях, які обстежили сапери. Вже посіяли озимий ячмінь, озимий рапс та озиму пшеницю. Щодо аграріїв Херсонської області, то активно повернутися до роботи на поля вони ще довгий час не зможуть.