Рік повномасштабної війни: хронологія боротьби та спротиву (частина 2)

24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.

Редакція “Першого Криворізького” зібрала хронологію подій важкого та водночас стійкого та мужнього року української боротьби та спротиву. Тут ми писали, як українці прожили перші пів року війни.

Вересень 2022 року

У вересні російським загарбникам не вдалося досягти будь-яких суттєвих успіхів на фронтах, за винятком незначного просування в бік Бахмута і Соледара у Донецькій області.

Натомість Збройні сили України провели ефективну контрнаступальну операцію у Харківській області й звільнили за активний період з 6 —по 13 вересня майже всю її окуповану частину з містами Балаклія, Ізюм, Куп'янськ (всього 300 населених пунктів на Харківщині, 3800 км? території, де живуть 150 тисяч людей).

Далі продовжилось поступове просування ЗСУ в бік міст Лиман (який 30 вересня потрапив в оперативне оточення), Лисичанськ і створення плацдармів на східному березі річці Оскіл. Також продовжилось поступове розширення плацдарму ЗСУ і на східному березі річки Інгулець і тиск на Херсонському напрямку.

Тривало перекидання окупаційних військ на правобережжя Херсонщини і нагнітання ситуації навколо захопленої Запорізької АЕС. Окупанти прикривалися станцією і створили свою військову базу, звідки обстрілювали райони Нікополя і Марганця. 1 вересня ЗАЕС відвідала місія МАГАТЕ на чолі з її головою.

11 вересня ворог уразив деякі об'єкти критичної інфраструктури, зокрема Харківську ТЕЦ-5, через що деякі прилеглі регіони на певний час залишились без електро- та водопостачання.




13 вересня в Куп'янську збили перший БпЛА (дрон) іранського виробництва “Shahed-136”.

14 вересня підступного удару зазнала дамба Карачунівського водосховища під Кривим Рогом, яка була частково зруйнована Вода підтопила будинки у Кривому Розі нижче за течією Інгульця. Було підтоплено 112 приватних будинків.


Президент України заявив, що Росія вчинила спробу затопити Кривий Ріг. Фактично це можна вважати терористичним актом.

Під вогонь ворожої артилерії, реактивних систем залпового воню, танків потрапляли численні населені пункти вздовж лінії фронту, обстрілів зазнали у тому числі великі міста — Харків, Миколаїв, Нікополь, Марганець, міста на півночі Донецької області.

ЗСУ продовжили використовувати отримане західне озброєння, зокрема, РСЗВ HIMARS для ураження ворожих складів боєприпасів, баз, інфраструктури на окупованих територіях, а під Херсоном знову пошкодили мости через Дніпро та Інгулець.

21 вересня Путін оголосив указ про часткову мобілізацію. Того ж дня відбувся найбільший обмін полоненими — з полону росіяни звільнили 215 захисників України, Росія отримала 55 полонених на чолі з арештованим нардепом та кумом Путіна Віктором Медведчуком. Його звинувачували у державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій.



23-27 вересня російські окупанти провели на захоплених територіях України (окрім Криму) псевдореферендуми щодо включення окупованих областей до складу Росії.

29 вересня Путін видав укази про визнання незалежності Запорізької та Херсонської областей.

30 вересня, посилаючись на проведені псевдореферендуми, Путін оголосив про включення до складу РФ так званих територій "днр", "лнр", Запорізької та Херсонської областей.

Жовтень 2022 року

Місяць розпочався успішними діями ЗСУ на півночі Донецької і на сході Харківської областей: 1 жовтня звільнено Лиман, створено передумови подальшого просування на Кремінну і Сватове.

На Херсонщині воїни ЗСУ 2-4 жовтня просунулись близько 30 кілометрів на півночі Бериславського району, звільнивши декілька десятків населених пунктів, зокрема, Архангельське, Велика Олександрівка, Дудчани і важливий вузол оборони Давидів Брід. Бої за містечка вели в тому числі криворіжці.

Вночі 8 жовтня о 00:59 черезросійські військаобстріляли і пошкодили останню лінію зв'язку з енергосистемою 750кВ ЗАЕС — Дніпровську. Тоді відбулось повне знеструмлення Запорізької АЕС. В автоматичному режимі увімкнулись дизель-генератори.

Близько 06:05 ранку на Кримському мосту був сильний вибух. Попередньо, під час руху вибухнула вантажівка, одночасно зайнялися цистерни з паливом у потязі, що рухався по залізничній частині мосту. В результаті рухнули 2 прольоти автомобільної частини у напрямку Росія-тимчасово окупований Крим.



10 жовтня Росія завдала масованого ракетного удару по Україні. За добу постраждала інфраструктура та громадяни більш ніж 30 населених пунктів. Це, зокрема, Київ і область, Львів і область, Рівне, Житомир, Тернопіль, Хмельницький, Івано-Франківськ, Вінниця, Прилуки, Ніжин, Конотоп, Харків, Кременчук, Дніпро, Кривий Ріг, Запоріжжя, Миколаїв, Одеса.




Унаслідок нічного ракетного удару по Запоріжжю вночі було зруйновано цілий під'їзд будинку, 10 ракет С-300 було випущено по Миколаєву.




Щонайменше по Україні 23 людини загинуло та ще 100 отримали поранення, частково пошкоджень зазнали інфраструктурні об'єкти (у Бурштинську ТЕС влучили 4 ракети), було знеструмлено Львів, Харків і область.

У Кривому Розі більш ніж 800 шахтарів опинились заблокованими під землею. Згодом їх дістали, ніхто не постраждав.

Внаслідок обстрілів надвечір 10 жовтня було знеструмлено 1307 населених пунктів. Протягом доби електро- і водопостачання майже всюди відновили комунальники.

11 жовтня ворог випустив по Запоріжжю 12 ракет С-300, загинула людина.Дронами атаковано Ладижинську ТЕС.

Відбувся обмін полоненими, внаслідок якого 32 українські солдати повернулися додому. Також Україна повернула тіла 62 полеглих солдатів, у тому числі з окупованої Оленівки Донецької області.

13 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій Росія названа «терористичним режимом».

16 жовтня окупанти протягом ночі масовано обстрілювали Нікопольський та Марганецький райони Дніпропетровської області. У Нікополь тієї ночі прилетіли понад 40 снарядів.

Вранці понеділка 17 жовтня 2022 року військовики ЗС РФ випустили в бік Києва 28 дронів-камікадзе Shahed-136. Більшість безпілотників знищено силами протиповітряної оборони ЗСУ, проте п'ять з них вибухнули в Шевченківському районі Києва.

Три влучили в об'єкти критичної інфраструктури, один — у житловий будинок на вулиці Жилянській, ще один збили працівники поліції.









17 жовтня до України в рамках обміну полоненими повернулися 108 жінок.

У жовтні було завдано ударів по всім тепловим електростанціям ДТЕК, тоді вийшли з ладу чверть енергоблоків теплоелектростанціїкомпанії.

Окупанти обстріляли також Трипільську та Зміївську ТЕС державної Центренерго, пошкоджені Київські теплоелектроцентралі та низка великих ТЕЦ інших міст.

29 жовтня Україна обміняла ще 52 полонених, серед яких «азовці» і моряк з острова Зміїний, який російська армія атакувала 24 лютого одним із першим. Супротив бійців, що були на острові, став одним із символів та слоганів боротьби українського народу.

Саме у жовтні почались масові перебої з електропостачанням, НЕК Укренерго вводив аварійні та стабілізаційні графіки відключень світла. Українці пристосувалися жити без світла по 8-10 годин, без води та зі свічками.

Листопад 2022 року

2 листопада ворог знову атакував об'єкти інфраструктури України ракетами та іранськими ударними БпЛА «Shahed 136». Під вечір було зафіксовано влучання БпЛА «Shahed 136» по об'єкту в Кривому Розі.Також відбулися атаки на Дніпро, Запоріжжя, Харків і Миколаїв

3 листопада Україна провела черговий обмін полонених. Вдалося звільнити 107 воїнів — 6 офіцерів, 101 рядового та сержанта, зокрема, трьох «азовців»; 74 бійців захищали «Азовсталь».

Головною подією листопада стало звільнення Херсона і правобережних окупованих районів Херсонщини: 9 листопада надійшли повідомлення про звільнення сіл Херсонської області і у цей же день Росія заявила про запланований відвід окупаційних військ з правого берега Дніпра на лівий.

10 листопада надійшло повідомлення про звільнення Снігурівки Миколаївської області. 11 листопада звільнено низку сіл на Херсонщині, передові загони ЗСУ зайшли на околиці Херсона, цього ж дня МО РФ вчергове зманіпулювало, мовляв, вони «планово і без втрат відвели свої війська і техніку на лівий берег Дніпра».

17 листопада Росія запускає по Україні крилаті ракети Х-55 з імітатором ядерної боєголовки.

23 листопада 2022 року російські війська завдали п'ятого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Росіяни застосували крилаті ракети повітряного та морського базування.

Росія завдала 70 ракетних ударів, 51 ракету перехопила протиповітряна оборона, а 19 влучили по важливих енергетичних об'єктах у Києві та області, а також Львівській, Вінницькій та Кіровоградській областях. Окрім того, вночі напередодні удару Росія завдала ракетного удару по пологовому відділенню Вільнянська від чого загинуло немовля.








У листопаді у зв'язку з масовими обстрілами України владою та відповідальним бізнесом реалізується проєкт «Пункт незламності».

Читайте також: у Кривому Розі працює понад 100 Пунктів незламності, з них 40 зі «Старлінком»

26 листопада ворог завдав ракетного удару по житловому сектору Дніпра, внаслідок якого постраждало 13 людей.

Грудень 2022 року

У грудні вздовж всієї лінії фронту тривали обстріли, активні бойові дії точились на східних ділянках — на східних околицях Бахмута, де намагалися наступати росіяни й на захід від Кремінної і Сватового. Там росіяни вимушені були стримувати натиск ЗСУ.
1 грудня російського полону обміняли 50 військовослужбовців різних підрозділів ЗСУ, в тому числі територіальної оборони, Військово-морських Сил, Національної гвардії, Прикордонної служби.

5 грудня російські військові завдали шостого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України.

Під ураження потрапили житлові будинки та об'єкти критичної інфраструктури Вінницької, Київської, Миколаївської, Одеської та інших областей України, виникли перебої з електропостачанням, особливо на Київщині, в Одесі, Кривому Розі. Ракетного удару у Кривому Розі зазнало підприємство «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Внаслідок ворожої атаки одна людина загинула, троє постраждало.

6 грудня відбувся черговий обмін полоненими між Україною та Росією. Додому повернулися 60 українських військових та 49 тіл загиблих.

Наступний обмін відбувся 14 грудня, додому повернулися 60 українських військових та 49 тіл загиблих.

16 грудня російські загарбники завдали масованого ракетного удару по цивільній та енергетичній інфраструктурі нашої держави.

У Кривому Розі російська ракета влучила в житловий будинок, зруйнувавши під’їзд. Загинула 64-річна жінка, молоде подружжя та їхній маленький син, якому було півтора року . 13 людей отримали поранення, зокрема четверо дітей.

Через ворожий обстріл під землею в шахтах Кривого Рогу знову застрягли 596 шахтарів. Їх також вдалося вчасно врятувати.





Крім того, росіяни влучили в об’єкти енергетичної інфраструктури в різних районах області, завдавши серйозних руйнувань. У Нікопольському та Криворізькому районах поранили трьох працівників електропідстанцій.



Область була повністю знеструмлена. Через це в Дніпрі тимчасово зупинився електротранспорт та метро.

Ближче до вечора відновленої потужності в мережі вистачило для мінімального заживлення критичної інфраструктури.

Першочергово енергетики почали підключати лікарні, каналізаційно-насосні станції, водогони, котельні.

21 грудня Володимир Зеленський здійснив свій перший візит з початку повномасштабної війни в США. Також Президент України виступив у Конгресі США.




24 грудня росіяни обстріляли центр Херсону, влучили в обласну лікарню, де загинули 10 людей та щонайменше 68 отримали поранення.





Зранку 29 грудня агресор влаштував масштабну ракетну атаку по території України, особливо постраждали Київ, Львів, Одеса.

О 8 годині ранку російські військові атакували Україну дронами-камікадзе, крилатими ракетами з кораблів і стратегічних бомбардувальників, а також зенітними керованими ракетами С-300. Силами ППО було збито 54 із 69 російських ракет.




31 грудня російські військові завдали чергового масованого ракетного удару переважно по житловій та цивільній забудові.

Тоді кількість постраждалих у Києві від ракет сягнула 8 осіб, зокрема поранено журналіста з Японії Ватару Секіта, що працював у виданні Асахі Сімбун і жив у зруйнованому готелі Alfavito.




У Хмельницькому поранено та доставлено у лікарню 7 осіб та померла 22-річна дівчина, поранена внаслідок ракетної атаки.

Січень 2023 року

По всій Україні в новорічну ніч оголосили повітряну тривогу. Приблизно о 00:30 у Києві було чутно перші вибухи.

Київщину атакували дронами. Близько 02:30 у Київській міській військовій адміністраціїповідомили, що над Києвом ППО збила 23 повітряні цілі. У Києві пошкоджено об’єкт інфраструктури.

Крім того, за словами голови Херсонської ОВА Ярослава Янушевича, росіяни влучили в об’єкт критичної інфраструктури в області й залишили Херсон та населені пункти, що поруч із містом, без світла.

11 січня армія РФ завдала удару по об'єкту критичної інфраструктури в Микільському Херсонській області, три людини зазнали поранень. У Херсоні росіяни обстріляли пологовий будинок.
12 січня після складних переговорів і за посередництва комітету Червоного Хреста вдалося повернути 54 тіла захисників з Оленівки.

14 січня 2023 року о 15:30 російська армія під час чергового ракетного удару по Україні завдала ракетного удару по багатоквартирному житловому будинку в Дніпрі, внаслідок якого було зруйновано два під'їзди (72 квартири).

Офіційно відомо про 46 жертв. Ще 9 вважаються зниклими безвісти. Крім того, 80 людей були поранені.



Цього ж дня у Кривому Розі ракета влучила у приватний сектор, одна людина загинула. Пошкоджені будинки, відновити які допомагають коштом бюджету міста.




18 січня у Броварах на Київщині, на дитячий садок впав вертоліт ДСНС, на борту якого перебувало 10 осіб. За повідомленням представника Офісу Президента України, оперативна група МВС України прямувала у відрядження до «гарячої точки».

На борту перебували керівники МВС: міністр Денис Монастирський, перший заступник міністра Євген Єнін та державний секретар міністерства Юрій Лубкович, їхні помічники, а також 3 члени екіпажу ДСНС. Усі вони загинули.




29 січня армія РФ завдала ракетного удару з комплексу С-300 по будинку в центрі Харкова.

Лютий 2023 року

1 лютого окупанти вдарили ракетою по багатоповерхівці в центрі Краматорська. Відомо про щонайменше 4 загиблих та 18 поранених.




4 лютого здійснено черговий обмін полоненими. До України повернулися 116 людей. Також повернули тіла загиблих добровольців.




5 лютого росіяни завдали масованого обстрілу по Харкову ракетами комплексу С-300. Значного руйнування зазнали будівлі університету міського господарства.





10 лютого о 04:00 дронами-камікадзе було обстріляно критичну інфраструктуру Шепетівського району Хмельницької області, а також Криворізького району.

У периметрі району збито 4 ворожі ракети, у тому числі 3 у межах міста.



16 лютого, о третій годині ночі ворог вдарив ракетами по місту Павлоград. Загинула 79-річна жінка. Двоє поранених шпиталізували — 79-річного чоловіка та 37-річну жінку.

Пошкоджено промислове підприємство. Зруйновано 7 приватних будинків. Ще 30 - пошкоджені.




Того ж дня Україна і Росія, провели обмін полоненими, додому повернулась 101 людина — 100 військових та один цивільний. Більшість з визволених — захисники Маріуполя і «Азовсталі».

20 лютого відбувся неанонсований раніше візит Президента США Джо Байдена до Києва, під час якого він анонсував додаткову підтримку України озброєнням.





21 лютого армія РФ обстріляла зупинку у Херсоні. Шестеро людей загинули і 12 отримали поранення.



Це дайджест подій другого півріччя повномасштабної війни, яку розпочала Росія.