Деокуповане Високопілля: солдати РФ жили у підвалах лікарні, переховувались в будинку культури

Фото: Перший Криворізький
Російські солдати займали село сім місяців. До війни тут жило понад чотири тисячі людей. За час окупації звідси виїхала більша частина місцевих мешканців, зараз вони потроху повертаються, щоб відбудувати будинки, де це можливо. Майже в усіх будинках немає вікон, пошкоджені дахи, довгий час не було світла, газу і води. Наразі інфраструктуру відновлюють, в чому високопільцям допомагають іноземні фонди та Криворізька районна адміністрація.
Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій повідомляє, що у Високопілля рятувальники доставили 40 тонн гуманітарної допомоги. Це будівельні матеріали на потреби мешканців, чиї будинки були пошкоджені внаслідок обстрілів.
У звільненому Високопіллі активно працюють медичні заклади. У приміщенні місцевої лікарні, яка зараз наполовину зруйнована, окупанти переховувались самі і утримували свою техніку. На п'ятому поверсі лікарні, за словами місцевих медиків, собі обладнали майданчик російські снайпери. Зараз на задньому подвір'ї ще залишаються спалені військові машини росіян. У підвалах, які солдати РФ використовували як сховище, досі залишаються їхні речі: військова форма, банки з-під консерв, матраци, закривавлені шматки тканини. Все це виглядає як простий смітник. Де окупанти їли й спали, там і ходили у вбиральню.
У місцевому палаці культури, будівлю якого сотню років тому будували поселення етнічних німців, — окупанти переховувались від обстрілів. За словами директорки цього ПК, до повномасштабного вторгнення сюди давати концерти приїжджали українські зірки, серед них Віктор Павлік і Петро Чорний. Тепер стеля — пробита, вікон немає, залишки «Граду» стирчать зі сходів.
Відео: Даніїл Токмаков
Як війна, тарифи й нестача кадрів впливають на криворізького промислового гіганта

Фото: Перший Криворізький
Кадровий голод
Як й інші промислові підприємства країни, комбінат у Кривому Розі переживає кадрову кризу — понад 3000 працівників наразі захищають Україну (до повномасштабної війни на АМКР працювало близько 26 тисяч робітників). На підприємстві, як і минулого року, все ще не вистачає близько 1000 працівників. Найскладніший період — жовтень 2024-го, коли протягом місяця на співбесіди не прийшло жодного кандидата, а звільнилося з різних причин 170 співробітників — у когось особисті обставини, хтось не готовий отримати повістку.На підприємстві активно працевлаштовують жінок на посади, що раніше вважалися «чоловічими»: водійки локомотивів, машиністки великовантажних самоскидів тощо. Відсоток жінок на підприємстві зріс із 30% до понад 35%.
«Українські жінки демонструють надзвичайну витримку і силу. Вони успішно працюють навіть у важких умовах», — підкреслює гендиректор.
Адаптація працівників після фронту
Частина працівників, які захищали Україну на фронті, повертаються до роботи. Компанія стверджує, що розробила програму реінтеграції — як для самих ветеранів, так і для колективів, до яких вони повертаються.«Ми готуємо колег до можливої зміни поведінки [ветеранів]. Люди пройшли фронт — їхній світ змінився», — розповідає Лонгобардо.
Допомога родинам загиблих
«287 наших працівників або загинули, або зникли безвісти. Ми допомагаємо їхнім родинам — вже виплатили понад 100 мільйонів гривень підтримки», — говорить Лонгобардо.
Компанія також коштами допомагає тим працівникам, чиї домівки зруйнувала російська армія.
Блекаути, пожежа та енергетична криза
У 2024 році сталось п’ять великих блекаутів.Під час одного з них на Коксохімі, були перебої з електрикою, тому виникла пожежа. Тоді вогонь пошкодив одну з коксових батарей. Її планують відновити до осені 2025 року. Наразі працюють три батареї з чотирьох — виготовляють кокс — паливо для виробництва чавуну в доменній печі.Тоді підприємство сплатило штраф понад 10 мільйонів гривень за забруднення повітря.
«Пожежа сталась через російську атаку та блекаут. Ми сплатили цей штраф, але ми потім спитаємо з росіян, що вони мають його сплатити», — пояснює гендиректор.
Дорога електроенергія — ще один фактор, який напряму впливає на конкурентоспроможність компанії як на внутрішньому, так і на експортному ринках.
Вплив на екологію
За словами Мауро Лонгобардо, з 2021 по 2024 рік викиди скоротилися на 70%. Це стало можливим завдяки закриттю старих виробничих об’єктів — коксових батарей №1 і №2, аглофабрики №1 та частини конвертерного цеху.«Ми виконали першу частину плану із заміни на нове обладнання — зупинили виробництво на старому. Але, звісно, це також означає менші обсяги виробництва», — говорить Лонгобардо.
Виклики експорту
Комбінат наразі працює з двома доменними печами, виробляючи близько 3–3,2 мільйона тонн чавуну на рік, і до 8,5 млн тонн залізорудного концентрату. Це — 70–80% довоєнних обсягів.Український ринок залишається ключовим для компанії, та АМКР просувається і на зовнішніх — у Східній Європі та США. Однак тарифи на експорт, зокрема 10% мито у США, значно ускладнюють реалізацію продукції.
«Ми іноді продаємо собі в збиток, щоб не втратити клієнтів, стосунки з якими будували роками. Особливо на ринку Євросоюзу», — каже Лонгобардо.
Зарплати, інвестиції та підрядники
З 1 травня підприємство обіцяє підвищити зарплати на 15%. Також працівники отримують частина 13-ї зарплати, а ще, стверджують, що запроваджено систему внутрішніх премій.Якщо ви працюєте на АМКР і маєте доказати, що ця інформація неправдива – зверніться в редакцію.
Через нестачу кадрів підприємство адаптувало внутрішні структури: деякі працівники взяли на себе більше обов’язків і отримали вищу зарплату.
За словами Мауро Лонгобардо, компанія АрселорМіттал щороку інвестує близько 150 мільйонів доларів у підтримку діяльності підприємства в Україні. Лонгобардо каже, що так компанія хоче показати, що не планує “виходити” з України.
Водночас Лонгобардо визнав, що підприємство має борги перед низкою підрядників. Графік закриття боргів з ними погодили.
Прогнози на майбутнє
Перший квартал 2025 року був для «АрселорМіттал Кривий Ріг» збитковим — втрати перевищили 60 мільйонів доларів.«Ми не очікуємо прибутків, але хочемо вийти хоча б на "нуль". Якщо нам це вдасться за другий і третій квартал — це буде ознака стабілізації», — каже генеральний директор.Цей матеріал базується на прес-конференції з генеральним директором «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо та відображає позицію підприємства. Редакція «Першого Криворізького» усвідомлює, що інші учасники процесів — постачальники, підрядники, працівники, профспілки чи представники влади — можуть мати іншу точку зору.
Редакція відкрита до діалогу та готова опублікувати доповнення чи коментарі всіх зацікавлених сторін для повнішого висвітлення ситуації. У разі готовності згаданих вище осіб та інституцій надавати вагому аргументи, відкриті коментарі, документи тощо — усі звернення будуть окремо розглянути редакцією і рішення прийматимуться у кожному випадку окремо.
Фото: Дарія Коломоєць
Редактор: Софія Скиба