Радянські пропагандисти на початку 20 століття активно боролися проти будь-яких проявів ідентичності українського народу. У тому числі релігійних обрядів, зокрема вони намагалися стерти з пам’яті українців День святого Миколая та Різдво.
Що потрапило під заборону
Коли більшовики захопили владу у 1917 році, під заборону потрапила також і ялинка, щедрівки та колядки. Але українці чинили супротив та все одно таємно святкували релігійні свята. Про це розповідали у тому числі люди похилого віку.Згодом радянська влада зрозуміла це і вирішила адаптуватися, вигадавши своїх персонажів.
Діду Морозу 85 років і за задумом радянських пропагандистів він мав би витіснити святого Миколая наприкінці 1930-х років.
Навіщо це було росіянам?
Журналістка “Першого Криворізького” поспілкувалася з культурологом Євгеном Савіськом.“Мета — змусити забути своє коріння та відвернути людей від християнства”, — пояснює появу вигаданих персонажів Євген.
Саме секретар Центрального комітету комуністичної партії Павло Постишев, який відомий як головний організатор Голодомору українців 1932-1933 років, запропонував влаштувати для дітей свято та повернути ялинку за три дні до нового 1936 року.
Морозенко і Снігуронька
За словами Євгена, ім'я Діда Мороза на Радянщині запозичили в прадавніх східнослов'янських міфах. Постишев представив новорічного героя у 1937 році.“Досить часто Мороз (або Морозенко) зображався у вигляді літнього діда з сивою бородою, але було й інше — потвора з крижаною бородою. Він заморожував все живе і був уособленням чогось страшного. Зовнішній вигляд Діда Мороза, як і те, що він дарує подарунки дітям, запозичили у святого Миколая”, — розповів культуролог.
Снігуронька — теж вигадана Радянським Союзом персонажка, яка з'явилася в той же період.
“За однією версією, її прототипом є героїня російських казок. Називали її Снігуркою і була вона виліплена зі снігу. Далі російські ж митці художньо адаптували образ і стала вона відома як онука Діда Мороза. За іншою версією, снігурками називали дівчат, котрих приносили в жертву Морозу”, — каже Євген.
Прикрашання ялинки
Окрім цього, неоднозначне й походження традиції прикрашати ялинку на різдвяно-новорічні свята. Існує щонайменше дві версії.За словами культуролога Євгена Савіська, перша пов'язана із засновником Реформації Мартіном Лютером, який начебто першим почав ставити в себе вдома ялинку напередодні Різдва Христового та прикрашати її зірками. Згодом різдвяну ялинку стали прикрашати й на Новий Рік.
“Друга версія має відношення до давніх міфів. Начебто напередодні Нового Року біля найбільшої ялинки робили жертвоприношення, а рештки тіл розвішували на гілках дерева”, — зауважив Євген.
Якою саме версією користувалися радянські ідеологи при написанні перших сценаріїв святкування Нового Року достеменно вже ніхто не знає.
“Однак є всі підстави стверджувати: Новий Рік, його святкування та весь антураж, що створювався довкола цього дійства, задумувався як засіб відвернути увагу українців від святого Миколая та Різдва Христового, і засіб боротьби з церквою та народними звичаями”, — підсумував Євген.
Раніше ми давали роз’яснення щодо плутанини з датами святкування Різдва та інших свят циклу