Металургія, обстріли та фейки. Як пропаганда маніпулює темою енергобезпеки Кривого Рогу

Металургія, обстріли та фейки. Як пропаганда маніпулює темою енергобезпеки Кривого Рогу

Фото: Перший Криворізький

Російські війська вдались до ракетного терору та загрожують енергетичній мережі України. Пропагандисти розповідають, що це призведе до закриття одного з найбільших металургійних комбінатів України, який забезпечує роботою 22 тисячі криворіжців.

Редакція «Першого Криворізького» розібралась, наскільки все це (не)правда.

10 жовтня російська армія завдала масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України. Вони запустили 83 ракети, 43 з яких вдалось збити.

За словами президента Володимира Зеленського, того дня російські терористи зруйнували 30% українських електростанцій, що спричинило масові відключення світла по всій країні.

Українське видання «Тексти», яке спеціалізується на журналістиці даних, розробили мапу ракетних ударів, нанесених 10 жовтня. Вони зосередились на аналізі ситуації навколо електростанцій.


Загальну карту ударів того дня публікували у Telegtram-каналі Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.


Удари ракетами й дронами по об’єктам енергетичної мережі України продовжуються вже два тижні й наразі немає підстав думати, що Росія більше не вчинить черговий акт тероризму напередодні початку опалювального сезону.

Зокрема, після 10 жовтня ударів було завдано по Київщині, Франківщині, Вінничині та Дніпропетровщині. В наслідок чого центральна та місцева влади закликали українців заощадливо використовувати електроенергію та зменшити споживання у години пікового навантаження — увечері з 17 до 23 години та вранці з 7 до 11.

Залякування та пропаганда


Російські пропагандисти одразу почали розповідати про зникнення електроенергії по всій Україні та подальшу зупинку великих промислових підприємств.

Пропагандисти з «РІА Новини» писали у своєму Telegtram-каналі з посиланням на нібито експерта у сфері енергетики Хазанова: «Проблеми з електрикою у Кривому Розі можуть призвести до закриття "АрселорМіттал Кривий Ріг" (колишня "Криворіжсталь"), що скоротить виплавку сталі в Україні на 20%».


Того ж дня почали з’являтись фейки про те, що у Львові вікна повилітали по всьому місту, а посольства іноземних країн закликають своїх громадян покинути територію України. А російський воєнкор Коц у своєму каналі радів ракетним ударам та сподівався, що подібна стратегія армії буде діяти й надалі.


Чого очікувати


У відповідь на запит редакції 1kr.ua пресслужба «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомила, що після відновлення виробництва підприємство працює на 20% від необхідних потужностей. Після ударів армії РФ по критичній інфраструктурі підприємство обмежило використання енергії найбільш енерговмісним обладнанням, а керівництво компанії відстежує наявні та потенційні ризики.

Подібну ситуацію з підприємством та його споживанням редакції нашого інформаційного агентства підтвердив і керівник стратегічних проєктів Київської школи економіки Максим Федосеєнко. За словами експерта, кожне велике підприємство обов’язково повинно мати резервні механізми живлення, які використовуються під час аварійних чи надзвичайних ситуацій. Так має бути навіть у мирний час.


«Питання дефіциту електроенергії важливе для усіх споживачів, не лише для АМКР. Але якщо дивитись на технологію виробництва підприємства, то варто пам’ятати – вони не використовують електродугові печі, які, наприклад, використовує “Інтерпайп”. Тому не можна сказати, що АМКР найбільш залежний від електроенергії», — говорить експерт.

Він також додає, що якщо буде повністю відсутнє електропостачання, то звичайно, що підприємство може призупинити роботу, так само як і будь-яке інше виробництво. Тоді як у випадку призупинення подачі енергії підприємство просто зупинятиме ланцюги, які не критично впливатимуть на виробництво.

«Загалом у поточних умовах українській промисловості вистачає необхідної електроенергії, проте ми не знаємо, до яких ударів надалі вдаватимуться російські армійці. А ще зараз ми не знаходимося на піку споживання, оскільки ми повноцінно ще не зайшли в опалювальний період. Тому наразі зробити висновки чи вистачить нам електроенергії, ми не можемо», — говорить Федосеєнко.

Проте наразі через війну українська металургія переживає не стільки енергетичну, скільки логістичну кризу, оскільки нині втрачена можливість експортувати продукцію. Та й пошук покупця наразі набагато важливіший за виробництво, оскільки збувати виготовлену продукцію у повному обсязі неможливо.

Тому деякі українські виробництва і так припиняли роботу, або знизили інтенсивність виробництва, як у випадку з АМКР, бо через війну та блокування портів не мають можливості продавати продукцію.
Цю публікацію було створено за фінансової підтримки Європейського Союзу в партнерстві з DW Akademie. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю ІА «Перший Криворізький» та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.



Редактор: Софія Скиба

Посилання скопійовано в буфер обміну