Хто релокується на Закарпаття, та якому бізнесу (не)підходить цей регіон

Закарпатська область, зважаючи на своє географічне положення на крайньому південному заході України, захищеному пасмом Карпатських гір, є одним з найпривабливіших регіонів для переміщення бізнесу з небезпечних регіонів, де ведуться бойові дії, а також з тимчасово окупованих територій.

Детальніше про це розповів консультант Київської школи економіки та Проєкту USAID «Економічна підтримка України» Анатолій Бобровицький.

Зважаючи на доволі низький рівень промислового розвитку та специфічні природні умови (понад 60% території області знаходиться в гірській зоні), релокація бізнесу в область є шансом для прискорення соціально-економічного розвитку регіону. Особливо це стосується бізнесів, у яких висока додана вартість і мінімальні основні фонди. Обласна військова адміністрація визначилась з підтримкою таких галузей як інформаційні технології й інтернет-торгівля та ухвалила відповідні рішення.

Перше з них – це створення умов для переміщення в область ІТ-компаній, що дають не лише чималі надходження до місцевого бюджету, але й підвищують такі показники в регіоні як експортний потенціал та купівельна спроможність місцевого населення.

Станом на початок жовтня за даними інформаційного ресурсу «Закарпаття Онлайн» до області переміщено 422 суб’єкти малого і середнього бізнесу (МСБ). 364 з них – це МСБ, де основу складають ІТ-компанії. Решта – великі компанії з загальною чисельністю працівників понад 1000 осіб.

В результаті переміщення бізнесів до Закарпаття надходження до місцевих бюджетів зросли на 35%, а до державного бюджету – на 20%.

Окрім значної кількості підприємств, протягом перших місяців війни, Закарпаття прийняло сотні тисяч ВПО. Це спричинило значний попит на оренду житла та значно підвищило ціни на житло. Місцева влада використала можливості рекреаційного комплексу для тимчасового розміщення ВПО.

Більшу частину перевезених підприємств та бізнесів прийняли райони Притисянської низовини. Значно менша частка релокованих підприємств розмістилися у гірських районах. Закарпаття також стало транзитним шляхом для переміщення біженців із зон військових дій до країн Європейського Союзу.

Окрім того, зважаючи на відносну безпечність області, місцеве керівництво запропонувало на час війни реконструювати Ужгородський аеропорт, перетворивши його у повітряний хаб України. Частково роботи щодо проєктування реконструкції та відновлювальні роботи на летовищі були виконані перед початком повномасштабного вторгнення РФ до України.

Область має непогану забезпеченість трудовими ресурсами, частина яких у довоєнний час знаходилась на заробітках, у тому числі у РФ. Специфікою трудових ресурсів Закарпаття є їх сезонність. Більшість населення мають невеликі сільськогосподарські угіддя, і під час весняно-літнього періоду віддає перевагу роботі на них. В осінньо-зимовий період вони шукають роботу, оскільки зайнятість на власних угіддях практично відсутня. Значна частина населення зайнята в лісовому господарстві та переробці лісу, а також рекреаційному комплексі області.

Область має обмежені можливості у забезпеченні електричною енергією великі промислові виробництва, однак обласна енергетична система Закарпаття об’єднана з енергетичними системами сусідніх країн, що забезпечує безперебійне постачання електричної енергії для населення та бізнесу.

Область межує з 4 країнами ЄС: Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, що дає можливість розвитку прикордонної торгівлі та заробітчанства жителів Закарпаття у сусідніх країнах. У зв’язку з цим в області досить високий рівень середньої заробітної плати. Цей факт потрібно враховувати при релокації бізнесів, що потребуватимуть місцевих трудових ресурсів.
Закарпатська область є привабливим регіоном для переміщення МСБ, особливо таких, що не мають великих активів та не потребують розвинених місцевих ринків. Ідеальним це місце є для експортно орієнтованого бізнесу, що надає транскордонні послуги і є дружнім до навколишнього середовища.

Ця стаття підготовлена експертами Київської школи економіки, які за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України» створюють Посібник з релокації для мікро-, малих та середніх підприємств. Зміст цієї статті є відповідальністю авторів та необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів Америки.