Сире м’ясо та зброя ХІХ сторіччя – як насправді воюють за РФ вихідці із Донеччини

Російська армія не вважає українців, які воюють на стороні РФ, рівними собі. Про це говорять співрозмовники «Першого Криворізького», з якими ми познайомилися в одному із гуманітарних штабів у Зеленодольську.

Двоє незнайомих між собою чоловіків – Володимир із Високопілля і Микола з Біляївки – розповідають дуже схожі історії про так званих «ДНРівців».

А тим часом колаборант із Запоріжжя Володимир Рогов, який війну Росії проти України називає «звільненням» територій «армією ДНР», закликав військовозобов'язаних українців не брати повістки, переходити на окуповану територію і навіть пообіцяв заохотити їх, вважають фахівці Центру протидії дезінформації.

Таким чином, окупанти та їхні сателіти намагаються поповнити лави армійців так званої армії самопроголошеної «Донецької народної республіки».

Мешканці Херсонської області, які на власні очі бачили російських окупантів і тих, хто воює на боці терористичних «ЛДНР», у такі «казки» колаборанта Рогова не вірять.

Їли сире м’ясо

Розповісти про те, як воюють вихідці з українських територій, окупованих Росією, 67-річний Микола Олексійович із Біляївки на Херсонщині наважується не одразу. А тоді додає: «А може й треба розказати».

Пан Микола із дружиною у Біляївці прожили життя, тут поховали дітей, які загинули в автокатастрофі, тут мали паї, жили із сусідами дружно, і аж ніяк не чекали «визволителів».

Коли взимку російська армія зайшла у село, місцеві спочатку рахували техніку, а потім їх було стільки, пригадує пан Микола, що не злічити. Кілька разів пощастило вціліти, бо снаряди вибухали то на городі, то на сусідній вулиці.

Окупанти забирали у місцевих мобільні телефони, навіть кнопкові. Що й говорити про великі автівки – ними вони возили свої боєприпаси для «Градів», «Ураганів», «Смерчів».

У селі стояли переважно вихідці із Донецької області України, каже наш співрозмовник.

Коли окупанти зайшли в село, то нічого толком у них не було. Підживали у фермерів-одноосібників[...] Коли люди повтікали із сусідньої Любимівки, повипускали корів, бичків, свиней, і вони (армійці «ДНР», – авт.), щоб щось їсти, взяли та й застрелили бичка. У бетон його засолили, бо їм їсти не дають… А у нас води просили, бо воно ж солоне, – розповідає Микола Олексійович.

Чоловік додає, що усім військовим з самопроголошеної «ДНР» навіть не давали достатньої кількості зброї. Магазинами до автоматів вони ділились один з одним, коли заступали на чергування. Та частина з них взагалі була озброєна гвинтівками Мосіна, розробленими у 1892 році.

Про низьку якість військового оснащення так званих «ДНРівців» пишуть від початку війни. Зокрема “Новинарня” публікувала фото, на якому військові воюють з пістолетом-кулеметом Шпагіна зразка 1941 року.


Нам також показали частину оснащення мобілізованих на території ОРДЛО. Ржаві каски, старі фляги та жахлива форма.


Водночас голова самопроголошеної «ДНР» Денис Пушилін заявляв, що ОРДЛО можуть ввійти до складу Росії як окрема республіка. Вочевидь, окрема республіка якщо і потрібна Росії у її складі, то хіба як «гарматне м’ясо». Саме так в Донецьку називають курсантів.

Росіяни не цінують армійців родом із Донеччини – саме їх посилають у бій першими, лишають на полі бою пораненими, не дають зброю і їжу.

На початку червня медіа повідомляли, що мешканців окупованих територій, які вчаться у «Академії МВС», запланували відправити на війну «як гарматне м’ясо», пише InformNapalm.

Це підтверджує і Микола з Біляївки.

Спілкувалися ми з ДНРівцями, вони скрізь на блокпостах. Там мужики по 60-65 років... кого «намололи» на вулиці… окопи по коліна повиривали… Коли хтось іде з чергування – віддає іншому рожки (автоматні, - авт.)… Вони не забезпечені. Не дають їм ні їсти, ні води… – говорить Микола Олексійович.

Думали, до вас не дійде?

Володимиру з Високопілля 59. Він не може показувати лице і називати прізвище – на захоплених територіях є родичі.

Чоловік із цивільною дружиною оселився у Зеленодольську. Каже, що зрозуміти логіку участі у бойових діях мешканців Донеччини – складно.

А що п’яні мужики можуть сказать?.. Вони мене запам’ятали, коли у перші дні я їм виказав, що вони прийшли. Високопілля поділене на кілька районів: горлівські, та і в цілому з Донецької області, росіяни, і буряти – ті взагалі дєрьмо, – згадує Володимир.

Вони були голодні, і одразу, 13 березня, коли зайшли у Високопілля, почали мародерствувати – грабували магазини – їжі у них не було.

У розмовах з високопільцями армійці самопроголошеної «ДНР» мотивацію приходу пояснюють дуже дивно, говорить наш співрозмовник. Мовляв, «нас обстрілювали – і ви потерпите, думали, до вас не дійде?»

Та додає: «Там менталітет уже змінився. Хоча говорять діалектом.Ті, хто з сіл – чути, що не росіяни».

---

Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».