Не всі батьки майбутніх першокласників та першокласниць у Зеленодольську Криворізького району визначилися, як вчитимуться їхні діти.

Про це редакції інформаційного агентства «Перший Криворізький» розповіли викладачки одного з місцевих ліцеїв.

Напередодні нашого візиту у місто, його обстріляла російська армія, яка стоїть на території Херсонщини, що недалеко від Криворізького району. Тоді осколками повибивало шибки у кількох навчальних закладах міста, ДЮСШ, зламало кілька дерев, на трибунах спорткомплексу та стадіоні лишилися вирви від снарядів. По Зеленодольську б’ють чи не щодня.









Пані Тетяна, вчителька молодших класів, розповідає:

Сьогодні я мала зустрітися із майбутніми першокласниками. Коли все завершилося (обстріл, - авт.) я пішла до школи – у мене в сумці букварі. Ходжу по місту, шукаю, кого навчити читати

.
Тетяна говорить, що батьки вранці телефонували і питали: чи варто вести дітей у школу. Наважилося того дня троє.


Вчителька говорить, що цьогоріч у перший клас 1 вересня вона мала би повести 28 дітей – 14 хлопчиків і 14 дівчаток.

Уявляєте, який танець можна було би станцювати?, – сумно посміхаючись говорить вчителька міському голові, якого зустріла у середмісті.

Пані Лариса, вчителька української мови та літератури Зеленодольського ліцею, впевнена: місто вистоїть і Україна переможе російських окупантів:

Місто найкраще, люди найсильніші, мер найміцніший, а хлопці у всіх точках наймужніші!

Як і більшість мешканців міста пані Лариса по-доброму посміюється з журналістів, які приїхали у місто у бронежилетах – хоча зізнається, коли стріляють, таки страшно.


Перший обстріл, який запам’ятала жінка, стався на Трійцю. Каже, тоді прямо побачила, як летить ворожий снаряд. А під час одного з обстрілів вчителька саме вийшла на балкон:

Якщо ви думаєте, що я скажу, що я героїня – ні. Було дуже страшно. Два вибухи я почула, а на третьому сховалася. Не знаю, скільки сиділа – коли гатять, не рахуєш”

Яким буде новий навчальний рік, тут ще не знають. У школах є найпростіші укриття, але чи пустять дітей батьки, чи дозволить військова адміністрація – наразі невідомо. Втім, вчительки готуються до навчального року – готові працювати хоч очно, хоч дистанційно.

Щоб бути в курсі всіх останніх подій, підписуйтесь на telegram-канал "Першого Криворізького"

---

Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.

Сьогодні, 29 квітня, Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №11309, який посилить адміністративну відповідальність за порушення на територіях природно-заповідного фонду. Документ розроблено Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, і його підтримали 237 народних депутатів.

Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Раніше редакція «Першого Криворізького» писала, що протягом 2024 року в Україні було створено лише 88 нових територій та об’єктів природно-заповідного фонду у 13 областях. А загальна площа нових об'єктів — 2936,9977 гектара. Але є і області, які взагалі не створили нові природоохоронні території, серед них і Дніпропетровщина.

За словами міністерки Світлани Гринчук, ухвалення цього законопроєкту є логічним продовженням екологічних змін, закріплених у Законі №4188-IX, який забороняє рух механічних транспортних засобів у заповідних зонах.

«Розміри нинішніх штрафів не відповідають масштабам шкоди. Порушення на території ПЗФ не можуть коштувати дешевше за обід у кафе», – зазначила Світлана Гринчук.

За словами міністерки, у 2024 році екологічна інспекція наклала штрафів на 89 тисяч гривень, тоді як реальні збитки довкіллю перевищили 430 мільйонів гривень.

Зазначимо, що сьогодні розмір штрафу для громадян становить від 153 до 408 гривень, а для посадових осіб – від 255 до 510 гривень.




Такі заходи мають на меті не лише зберегти природні ресурси, а й виконати міжнародні зобов’язання України, зокрема згідно зі статтею 361 Угоди про асоціацію з ЄС, де захист довкілля визначено як стратегічний пріоритет.