Втікав з полону босоніж на світанку, — історія ветерана АТО, якого окупанти планували стратити

Фото: Перший Криворізький
Один з ветеранів АТО — Віктор Лемещук — житель Херсонщини, який все життя працює у полі. Ми зустрілися з ним під час поїздки звільненими селами півдня України. У 2014-2015 роках мобілізований боєць виконував завдання у Сартані, Салтівці й Новоселівці Донецької області. Він ніс службу два роки, потім повернувся у рідне село на Херсонщині, у нього з дружиною народилося двоє доньок. Родина працювала в полі, чим і заробляла на життя. У березні 2022 року село окупувала армія РФ.
Перші, хто зайшли до нас, це “ДНР”, — говорить Віктор. — Це звірі. Усіх на “мушки” брали, стріляли у натовп. Другими зайшли буряти. Вони копали окопи, відбирали у людей автівки. Своє робили, але місцевим не погрожували.Окупанти селилися у хатах селян. Віктор говорить, що одні жили у нього на городі, інші — у його матері. Солдати армії РФ постійно просили продукти, паливо й інвентар. Віктор давав, бо каже, іншого варіанту не було. Вони грабували магазини, лікарню, аптеку і сільраду. Перша ж хвиля ДНР-івців розграбувала усе, і наступним групам солдат російської армії нічого не дісталось.
Любіть нас, ми ж вас визволяти прийшли. Так говорили буряти, — згадує Віктор. — Третіми знову приїхали «ДНР». І тоді почалось. Ті відкрили «сафарі на ветеранів АТО» та їхніх сімей.
Перший раз солдат прийшов до Віктора вимагати гроші.
Прийшов один і каже: «Дай 30 тисяч». Кажу: йди в ангар, набери зерна у кишені, і це усі гроші. Немає у мене таких грошей, — говорив окупанту Віктор.
Солдат взяв зерно сільгосптехніку й пішов. Трохи згодом ДНР-івці, грабуючи школу, знайшли фотографію Віктора на стенді з підписом «Учасник бойових дій на Донбасі». Вони прийшли за Віктором пізно ввечері. Дружина крикнула, щоб ховався, але Віктор не встиг.
Дубасили прикладами, — говорить чоловік. — Вибили мені ребро. Нічого, пережив то. Зв’язали, кинули у погріб. Але не врахували того, що самі ж розбили туди двері, і потім мене “ув’язнили”. Я зміг розв’язатись, і втік через розбиті двері. Втік, бо вони попередили: завтра відвезуть у штаб і привселюдно знищать, щоб інші боялись. Та у них цього не вийшло.
Коли Віктор зміг визволитися, одразу побіг подивитись, де сім’я. Вдома була лише старенька мати, вона сказала, що невістка з дітьми втекли через вікно, а вона лишилась, бо втрачати вже нічого. Віктор босоніж, щоб собаки не гавкали, побіг шукати родину. А собаки, як на зло, бігли за ним ланцюжком і гавкали. Віктор шукав у кумів, але у них дітей і дружини не виявилося.
Віктор чув, що його шукають.
Тоді я вирішив ще до одного знайомого зайти, — говорить Віктор. — Бачу: сім’я тут. Слава Богу. Мене пригостили кавою, а зранку господар вивіз нас в інше село, а там вже були наші розвідники. Я ж, як чемний громадянин і патріот, усе їм розказав. Де, хто з ворогів знаходиться, де боєприпаси. Ну вони та відпрацювали по них.
За кілька днів це село на Херсонщині звільнили Збройні Сили України. Віктор повернувся у рідне село і не планує звідти виїжджати. Його дружина скоро народить ще одну дитину. Віктор хоче продовжувати займатись землею, у нього великий город і господарство.
Буча, Бородянка, Херсонщина: хто насправді «бомбіл Донбасс» і карав мирне населення
Російська пропаганда з перших днів повномасштабного вторгнення активно використовує питання на кшталт: «Где вы были 8 лет, когда бомбили Донбасс?», а також «Почему украинцы и Запад молчали о геноциде детей Донбасса?».
Такі питання можуть вганяти у ступор багатьох українців. Як реагувати на відкрито фейкові й маніпулятивні запитання? Як можна відповісти за геноцид, якого не було? Як пояснити, що Україна 8 років не бомбіла Донбасс, а намагалась відстояти ті українські території, які війська РФ спільно з невизнаними у світі «Л-ДНР» намагались захопити?



Фейки й маніпуляції про так званих “карателів” Донбасу російська пропаганда найактивніше поширює з 2014 року, коли РФ увела війська на території Донецької та Луганської областей України. Тоді під Іловайськом, у серпні 2014-го, їх бачили й криворізькі бійці 40-го окремого мотопіхотного батальйону.
Частіше за все інформацію, яку публікують російські ЗМІ, не можна ніяк перевірити, — читач має довіряти словам медіа, які навіть не підтверджуються прямими мовами героїв їхніх матеріалів.

Наприклад, у 2022 році в мережі росіяни і прихильники «русского мира» почали активно поширювати відео, де нібито бійці полку “Азов” палять живцем чоловіка. Потім виявилось, що відео сфабриковане та опубліковане російськими хакерами у 2015 році.

Взагалі текст новини про «спалення живцем ополченця» дуже схожий у низки російських сайтів.


Російський сайт tvzvezda.ru говорить про загиблих цивільних, які не змогли евакуюватись. Варто згадати, скільки разів російська сторона зривала узгоджені “зелені коридори” з Маріуполя і повертала назад людей, які намагались виїхати з міста.
У 2022 році всьому світові стає зрозуміло, що публічні страти й показові вбивства цивільних людей демонструють саме російські солдати. Певно, найбільш шокуючим для світової спільноти прикладом стали воєнні злочини, які армія РФ коїла на Київщині — у Бучі, Бородянці й Гостомелі. Поразка російських військ на Київському напрямку супроводжувалася викраденнями людей, тортурами, зґвалтуваннями, зокрема дітей, та мародерством. Українці ще й досі не можуть встановити точну кількість вбитих мирних мешканців на підконтрольній Україні території через знахідки нових і нових масових поховань. Не на всіх могилах є таблички з іменами.

Масове поховання цивільного населення під Ірпенем на Київщині. Фото: Getty images
Служба безпеки України допитала російського окупанта, який потрапив у полон. Він розповів, що вже у перший день війни командування армії РФ наказало стріляти в мирних жителів України. Такий же карт-бланш на розстріл російське командування дало щодо своїх військових, які відмовлялися виконувати накази по «зачистці» цивільних.
https://fb.watch/d_NS_HXMIw/
У перший день повномасштабного вторгнення колона окупанта отримала наказ оточити Харків. Усіх цивільних, хто намагався виїхати, віддали наказ розстрілювали. Цей солдат, за його словами, відмовився стріляти у жінку, і в нього вистрелив його ж побратим.
Ракетний терор мирного населення
Збройні сили Російської Федерації в останній тиждень червня чинили ракетний терор щодо українських мирних жителів. Інтенсивність ракетних обстрілів всієї території України у той період була такою, як на початку повномасштабного вторгнення. 27 червня росіяни вдарили ракетами по торговельному центру у Кременчуці Полтавської області, де на той момент знаходилось близько тисяч цивільних. Станом на 1 липня рятувальники знайшли тіла вже 20 загиблих, понад 40 людей вважаються зниклими безвісти. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров на пресконференції заявив:
«Бомбили ангар, куди прибула європейська та американська зброя та боєприпаси. В результаті детонування боєприпасів загорівся торговий центр, що стоїть поруч».


Українське видання «Апостроф» опублікувало зняте дроном фото зруйнованого ТЦ.
Близько до заднього фасаду «Амстора» знаходиться завод «Дормаш». Це видно на Google-мапі.

Ознак зруйнованого ангара, про який говорить Лавров, не видно. Ракета влучила безпосередньо до будівлі торгового центру, вбивши десятки мирних жителів.
Останній тиждень росіяни щодня випускають ракету по Миколаєву, мирні жителі й діти гинуть. Мер міста радить усім евакуюватись, поки ситуація не стабілізується.
Некеровані ракети щодня «прилітають» і у населені пункти Криворізького району. Окупанти з Херсонщини б’ють «Градами» і «Смерчами» по домівках цивільного населення, багато людей доставляють у госпіталь Кривого Рогу. До речі, окупанти не соромляться бити й по дитячих лікарнях: наприкінці березня вони вдарили по найбільшій в Україні дитячій лікарні «Охматдит», зруйнували верхні поверхи.
Ми не знаємо точної цифри людей, які вже загинули у війні або ще загинуть. Але ми знаємо, що Росія як країна-терорист і російська армія відповідатимуть за воєнні злочини, скоєні на території нашої держави. Українців та українок просять фіксувати воєнні злочини російської армії, а докази надсилати на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Російські війська і їх керівництво очікує трибунал. Кожен з нас може внести лепту у фіксацію злочинної поведінки ворогів щодо цивільного населення. Бережіть себе! Переможемо.

Джерело інфографіки: zmina.info
Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів»
Редактор: Софія Скиба
Мешканець Кривого Рогу підмінював реквізити для «донатів» на військові потреби

Фото: Перший Криворізький
Про це повідомляє пресслужба Нацполіції України.
Зловмисник створив та адміністрував фейковий телеграм-канал, який був точною копією популярного волонтерського ресурсу з аудиторією понад мільйон користувачів.
За інформацією правоохоронців, шахрай регулярно копіював повідомлення про збір коштів з оригінального каналу, пов'язаного з Миколаївською областю. Публікуючи їх у своєму фейковому каналі, він підміняв номери банківських карток на власні рахунки.
Таким чином, користувачі, вважаючи, що допомагають військовим, переказували кошти безпосередньо шахраєві. Отримані гроші зловмисник переводив на власний криптовалютний гаманець, щоб приховати сліди злочину.
Наразі поліція також перевіряє інформацію щодо можливої співпраці затриманого з країною-агресором. Розслідування триває, правоохоронці встановлюють повну суму привласнених коштів та інші обставини злочину.
Щоб дізнатись про новини Кривого Рогу та всієї України першими, приєднуйтесь до viber-каналу "Первого Криворізького".