Кожного року в Україні реєструють більше 40 тисяч повідомлень про нещасні випадки на підприємствах та гострі професійні захворювання.

Пенсіонер Леонід Якович Кожевнік, який пропрацював 23 роки на шахті «Саксагань» у Кривому Розі, разом з правовим центром «Гарант» намагаються через суд отримати матеріальне відшкодування за отримані ним травми та профзахворювання під час роботи.

«Зараз Леонід Якович Кожевнік на пенсії. А шахту, де він працював, ще у 1997 році ліквідували.

Чоловік звернувся щодо відшкодування моральної шкоди. По закону він має на це право», — говоритьТаміла Войчук, юристка ЮК «ПЦ Гарант».


У 2005 році Леоніду Кожевніку поставили діагноз: пиловий бронхіт.

Пиловий бронхіт (ПБ) – це професійне захворювання, спричинене тривалим впливом підвищених концентрацій промислового пилу чи аерозолів, яке характеризується дифузними запальними та дегенеративно-дистрофічними змінами слизової оболонки трахеї та бронхів.

Пан Леонід спочатку працював у шахті на посаді крипільщика у забої, потім став бригадиром та майстром.

«У забої мене один раз завалило - з вини головного інженера Пархоменко. Тоді я отримав тяжкі травми, але після одужання повернувся у шахті.

А зараз дихати важко через пиловий бронхіт. Лише ліки ковтаю», — говорить пенсіонер.

Вже 15 років криворіжець разом зі своїми колегами, які також мають профзахворювання, проходить два рази на рік безкоштовне лікування у інституті профзахворювань.

Сьогодні розгляд справи Кожевніка затримується у суді через певні складнощі, розповідає юристка Таміла Войчук. Серед них - визначення правонаступника ліквідованої шахти, де працював Леонід Якович, та збір додаткових документів.


«Оскільки, травмувався клієнт у 1970-х роках, а профзахворювання діагностували у 2000-2005 роках, то багато документів втрачено. На адвокатські запити отримали відповіді, що підтверджуючих документів вже немає.

Але деякі ми таки знайшли. Зараз займаємося справою далі», - говорить Таміла Войчук.

За даними Фонду соціального страхування України, Дніпропетровська область знаходиться на третьому місці за кількістю зареєстрованих у 2020 році професійних захворювань. А ПАТ Криворізький залізорудний комбінат» взагалі на четвертому місці серед промислових підприємств України за рівнем травматизму у 2020 році.

Також юристка поділилася з читачами сайту «Перший Криворізький» алгоритмом дій для встановлення та розслідування професійного захворювання:

1. Звернутись до сімейного терапевта, який має направити на консультацію до лікаря-профпатолога.
2. Отримати від лікаря-профпатолога направлення до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я. Там треба буде пройти амбулаторне та/або стаціонарне обстеження.
3. Профпатологічний заклад охорони здоров’я стосовно кожного хворого складає повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння), яке протягом 3-х робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівництву підприємства, територіальному органу Держпраці, Фонду соціального страхування та профпатологу.

«Після отримання повідомлення керівник територіального органу Держпраці утворює протягом 3-х робочих днів комісію для розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у працівника. Його проводять протягом 10 робочих днів.

Якщо з об’єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, його можна подовжити, але не більш, ніж на один місяць. Потім комісія складає акт розслідування та рішення про зв'язок захворювання з умовами праці на місці роботи», — говорить Таміла Войчук.

---

1. На допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
2. На одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності.
3. На щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку;
4. На страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижчеоплачувану роботу.
5. На щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого через професійне захворювання.
6. На відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних з похованням померлого.
7. На перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності.
8. На відшкодування у судовому порядку моральної шкоди.

У Кривому Розі є правові прецеденти: нещодавно у Дзержинському суді винесли рішення щодо компенсації працівнику комунального підприємства “Фармація” матеріальну шкоду за втрачене здоров'я.

Леонід Якович звертається до усіх криворізьких колег, які працюють у гірничо-видобувній галузі: «не бійтесь відстоювати свої права. Нас, тих хто втратив своє здоров’я на роботі, дуже багато. Багатьох моїх колег вже немає з нами…».

_{Матеріал підготовлено у рамках проєкту «Дихай. Дій. Ділись», який реалізується за підтримки ГО «Всеукраїнська жіноча єврейська організація «Проект Кешер».}

Хлориди, сульфати, амоній азоту, сухий залишок та ХСК (хімічне споживання кисню) і БСК (біологічне споживання кисню) — це знайшли у пробах води з річки Саксагань в Кривому Розі, в місці, куди вже понад місяць потрапляють стічні води невідомого походження.

Раніше редакція «Першого Криворізького» писала, що на початку квітня 2025 року інспектори Державної екологічної інспекції Придніпровського округу провели виїзну перевірку в Покровському районі Кривого Рогу через повідомлення журналістки «Першого Криворізького» про забруднення річки Саксагань в Покровському районі Кривого Рогу неподалік гранітного кар'єру по вулиці Гранітній.



Інспектори спільно з місцевою владою та водоканалом встановили, що стоки потрапляють у річку з каналізаційної мережі, яка починається на території колишньої вовнопрядильної фабрики. Тут розміщені підприємства, які скидають забруднені стоки, деякі з цих підприємств не мають відповідних дозвільних документів. Але слід зазначити, що під час інспекції та подальшого аналізу документів, наданих підприємствами для ДЕІ, не було визначено підприємство, яке забруднюю річку.


Станом на 24 квітня скид забрудненої води продовжується, і забруднення становить приблизно 10 літрів на секунду. Це означає, щодоби в річку Саксагань потрапляє 864 кубометри забрудненої води, насиченої органічними та хімічними речовинами, які погіршують якість води, шкодять живим організмам і можуть становити небезпеку для здоров’я людей.


Тому для припинення подальшого забруднення інспектори ДЕІ рекомендують демонтувати частину каналізаційної системи, з якої здійснюється скид, а також звернулися до місцевої влади та підприємства ТОВ «КОМПЛЕКС» з вимогою вжити заходів.

Держекоінспекція повідомила, що готує розрахунок збитків державі та передасть зібрані матеріали до правоохоронних органів для подальших дій.

Зазначимо, що цей випадок є черговим свідченням необхідності посилення контролю за підприємствами, які працюють з ризиком для навколишнього середовища.

Читайте також: Чому річку Саксагань у Кривому Розі вже 6 років не можуть розчистити