Робота у шкідливих умовах: як отримати компенсацію через суд, — історія криворіжця

Главное фото новости
Фото: Перший Криворізький
1kr.ua
Кожного року в Україні реєструють більше 40 тисяч повідомлень про нещасні випадки на підприємствах та гострі професійні захворювання.
Пенсіонер Леонід Якович Кожевнік, який пропрацював 23 роки на шахті «Саксагань» у Кривому Розі, разом з правовим центром «Гарант» намагаються через суд отримати матеріальне відшкодування за отримані ним травми та профзахворювання під час роботи.
«Зараз Леонід Якович Кожевнік на пенсії. А шахту, де він працював, ще у 1997 році ліквідували.

Чоловік звернувся щодо відшкодування моральної шкоди. По закону він має на це право»,
— говоритьТаміла Войчук, юристка ЮК «ПЦ Гарант».


У 2005 році Леоніду Кожевніку поставили діагноз: пиловий бронхіт.

Пиловий бронхіт (ПБ) – це професійне захворювання, спричинене тривалим впливом підвищених концентрацій промислового пилу чи аерозолів, яке характеризується дифузними запальними та дегенеративно-дистрофічними змінами слизової оболонки трахеї та бронхів.

Пан Леонід спочатку працював у шахті на посаді крипільщика у забої, потім став бригадиром та майстром.

«У забої мене один раз завалило - з вини головного інженера Пархоменко. Тоді я отримав тяжкі травми, але після одужання повернувся у шахті.

А зараз дихати важко через пиловий бронхіт. Лише ліки ковтаю»
, говорить пенсіонер.
Вже 15 років криворіжець разом зі своїми колегами, які також мають профзахворювання, проходить два рази на рік безкоштовне лікування у інституті профзахворювань.

Сьогодні розгляд справи Кожевніка затримується у суді через певні складнощі, розповідає юристка Таміла Войчук. Серед них - визначення правонаступника ліквідованої шахти, де працював Леонід Якович, та збір додаткових документів.


«Оскільки, травмувався клієнт у 1970-х роках, а профзахворювання діагностували у 2000-2005 роках, то багато документів втрачено. На адвокатські запити отримали відповіді, що підтверджуючих документів вже немає.

Але деякі ми таки знайшли. Зараз займаємося справою далі»,
- говорить Таміла Войчук.


За даними Фонду соціального страхування України, Дніпропетровська область знаходиться на третьому місці за кількістю зареєстрованих у 2020 році професійних захворювань. А ПАТ Криворізький залізорудний комбінат» взагалі на четвертому місці серед промислових підприємств України за рівнем травматизму у 2020 році.

Також юристка поділилася з читачами сайту «Перший Криворізький» алгоритмом дій для встановлення та розслідування професійного захворювання:

  1. Звернутись до сімейного терапевта, який має направити на консультацію до лікаря-профпатолога.
  2. Отримати від лікаря-профпатолога направлення до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров’я. Там треба буде пройти амбулаторне та/або стаціонарне обстеження.
  3. Профпатологічний заклад охорони здоров’я стосовно кожного хворого складає повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння), яке протягом 3-х робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівництву підприємства, територіальному органу Держпраці, Фонду соціального страхування та профпатологу.
«Після отримання повідомлення керівник територіального органу Держпраці утворює протягом 3-х робочих днів комісію для розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у працівника. Його проводять протягом 10 робочих днів.

Якщо з об’єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, його можна подовжити, але не більш, ніж на один місяць. Потім комісія складає акт розслідування та рішення про зв'язок захворювання з умовами праці на місці роботи»
, — говорить Таміла Войчук.


На що має право людина, яка отримала професійне захворювання

  1. На допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
  2. На одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності.
  3. На щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку;
  4. На страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу нижчеоплачувану роботу.
  5. На щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого через професійне захворювання.
  6. На відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних з похованням померлого.
  7. На перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності.
  8. На відшкодування у судовому порядку моральної шкоди.
У Кривому Розі є правові прецеденти: нещодавно у Дзержинському суді винесли рішення щодо компенсації працівнику комунального підприємства “Фармація” матеріальну шкоду за втрачене здоров'я.




Леонід Якович звертається до усіх криворізьких колег, які працюють у гірничо-видобувній галузі: «не бійтесь відстоювати свої права. Нас, тих хто втратив своє здоров’я на роботі, дуже багато. Багатьох моїх колег вже немає з нами…».

Матеріал підготовлено у рамках проєкту «Дихай. Дій. Ділись», який реалізується за підтримки ГО «Всеукраїнська жіноча єврейська організація «Проект Кешер».


Если Вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.


Telegram чат Кривого Рога

Мы в социальных сетях

Общество