26 грудня Радянський Союз припинив своє існування
Фото: Первый Криворожский
Розпад СРСР привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав.
Можливий розпад СРСР був передбачений радянськими економістами на початку 1980-х років. Так, академік АН СРСР Тигран Хачатуров у 1981 році оцінив тенденції розвитку економіки СРСР як такі, що мали призвести до розпаду СРСР, а у 1988 визначив, що роки застою призвели до середньорічних економічних втрат більших, ніж під час німецько-радянської війни.
У 1985 році Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов і його соратники по партії оголосили про нову програму ідеології і старт реалізації пакету реформ під загальною назвою Перебудова. Внаслідок чого різко зросла політична активність народу, сформувалися масові, в тому числі радикальні і національні об'єднання і організації. Спроби реформування системи управління призвели до поглиблення кризи в країні.
Розпад СРСР відбувався на тлі загального економічного і зовнішньополітичного спаду. У 1989 році, вперше було офіційно оголошено про початок економічної кризи в СРСР (зростання економіки змінюється падінням).
У період 1989—1991 років доходить до максимуму головна проблема радянської економіки — хронічний товарний дефіцит, з вільного продажу зникають практично всі основні товари, крім хліба. Майже у всіх регіонах країни вводиться нормоване постачання в формі талонів.
У 1991 році вперше зафіксована демографічна криза (перевищення смертності над народжуваністю).
Проведення політики «відмови від втручання у внутрішні справи інших країн» спричинило масове падіння прорадянських комуністичних режимів в Східній Європі.
9 грудня 1990 року, в Польщі приходить до влади колишній лідер профспілки «Солідарність» Лех Валенса. 29 грудня 1989 року, в Чехословаччині — колишній дисидент Вацлав Гавел.
В Румунії комуністичний уряд було зміщено силою, а президент країни Ніколає Чаушеску разом з дружиною розстріляні за вироком трибуналу. Радянська сфера впливу в Європі переживає фактичний колапс.
Протягом 1990—1991 років відбувся «Парад суверенітетів», в ході якого всі союзні і багато автономних республік прийняли Декларації про суверенітет, в яких оскаржили пріоритет загальносоюзних законів над республіканськими, чим розпочали «війну законів». Також ними були вжиті заходи з контролю над місцевими економіками, включаючи відмови сплачувати податки в союзний і федеральний російський бюджети.
Ці конфлікти перерізали багато економічних зв'язків, що ще більше погіршило економічне становище в СРСР.
8 грудня 1991 року глави трьох з чотирьох республік, засновників Радянського Союзу, — Білорусі, Росії та України, — зібравшись в Біловезькій пущі, констатували, що СРСР припиняє своє існування, оголосили про неможливість утворення Союзу Суверенних Держав і підписали Угоду про створення Співдружності Незалежних Держав. Підписання угоди викликало негативну реакцію Горбачова, однак після серпневого путчу реальної влади він вже не мав.
25 грудня, о 19:32 вечора радянський прапор був спущений, а на його місці замайорів російський триколор. У своїх прощальних словах Горбачов прозвітував про внутрішні реформи і розрядку, але визнав: «стара система рухнула, перш ніж нова встигла запрацювати». В той же день президент Сполучених Штатів Джордж Буш офіційно визнав незалежність 11 пострадянських республік, зокрема й України.
26 грудня сесія Ради Республік Верховної Ради СРСР, з якої на той момент не були відкликані тільки представники Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Таджикистану та Туркменістану, прийняла під головуванням народного депутата Казахської РСР А. Алімжанова декларацію № 142-Н про припинення існування СРСР в зв'язку з утворенням СНД. На наступний день Єльцин перебрався в кремлівський кабінет. До кінця 1991 року залишилося лише декілька радянських інститутів, що не перейшли під контроль Росії. З 2 січня 1992 року і вони припинили свою діяльність.
Коментарі (103)
Эйяфьядлайекюдль
16:38, 26 грудня 2017
В 50х позапрошлого века. "Мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом..."
Добродій
18:53, 26 грудня 2017
Незолотая рыбка, Таке враження, що ви чи ще не доросли, щоб робити на підприємстві, чи ніколи не робили. Роблю з 90-х років, усю незалежність і "постсовковість", змінилось декілька керівників. І усі вони використовували і використовують технику і робітників для будови своїх домівок. Не скажу що палаців, але не одноповерхівок. Я впевнений, що той, хто робить на держпідприємстві, бачить те саме. Хоча Союзу вже 26 років як нема.
Эйяфьядлайекюдль
01:44, 27 грудня 2017
Я с 1995го работаю. В производстве чуть-чуть (легкая промышленность), а так в торговле. Не было у нас строителей в штате. Может быть поэтому. Я бы настроила, конечно)))
Добродій
18:42, 26 грудня 2017
id56dа82f5d8732, В мене батя сирота з 50-х років, тим більше ніяких "номенклатаурних" родичів не мав. Простий зварювальник з завода. Ми були сімьєю декілька разів в пансіонаті. Якби батьки хотіли, могли і частіше їздити. І в Сухумі батя їздив з моїм братом теж не за " великі досягнення в п'ятирічці", просто була путівка, він і взяв. В середині 80-х я від СЮТа їздив до Крима. Не відпочивати, я не пям'ятаю як це називалось - щось накшталт круїзу на потязі на декілька днів. Це не підприємство, просто станція юних техників. Не в нагороду за щось, безкоштовно, ще й вмовляли, бо місця в потягу пропадали. Це не "щастя народноє", це просто факти. Пам'ятаю, що до зарплатні часто займали червонець то ми, то в нас. Повторюю втретє - ніхто не каже про "радянський рай", але і морок, який часто згущують "західнофіли", частіше в їхній голові тільки і мав місце. Я сам нерідко доказував старшим колегам, що в СРСР того не було, чи цього не вистачало. Якщо те, що я тут написав, це "щастя народноє", то те, що вони розповідали, буде "комуністичним парадізом".
Пауков
18:55, 26 грудня 2017
Добродій, Так я тобі і повірив.
Добродій
20:15, 26 грудня 2017
id56dа82f5d8732, Пробач, ну тут же читають люди з віком. На що ти сподіваєшся? Вони ж над тобою регочуть. Було усіляке, я пам'ятаю, як мати ругалася, вистоявши чергу за згущеним молоком, бо зробили з нього дефіцит, це в 70-х. Пом'ятаю що майонез начебто був рідко, хоча це не точно. Але щоб костомахами харчувались і по 15 років чекали путівку(я б вже дикуном поїхав би) - це ж нісенітниця. Доречі про "дикуном поїхати" - ще один повід для підриву пуканів: поїзд до Криму десь біля червонця, літак до Таліна - до 50 рублів.
Добродій
20:50, 26 грудня 2017
id56dа82f5d8732, Я не багато жив при Союзі - усьго 20 років. Але все що написав, це особисто те, що бачив. Навіщо мені було б вигадувати)) Наче із-за моїх побрехеньок СРСР відродиться. Може в кар'єрах "жосткий" совок був - але, блін, згадую їдальню у баті на заводі: на карбованець наїсися, із-за столу не вилізиш. Я за свободу слова, совісті і думок, я згоден, що ковбаса і поряд не стоїть із громадянськими свободами. Але ви почали розписувати таку кінговщину, голодомор аж включно до Кравчука. Ми мабудь жили в різних Кривих Рогах.
А по чому ви визначаєте - підтверджують люди в віці мої слова, чи ні? По плюсиках?
Пауков
20:20, 26 грудня 2017
Добродій, От саме тому що люди у віці, якраз твої слова аж ніяк не підтверджують.
Пауков
05:47, 27 грудня 2017
Добродій, В яких ще плюсиках? Я тобі розказую що воно насправді було, як жили прості смертні в той час. До 70-их років колгоспники навіть паспортів не мали, а ти кажеш "страхіття нереальні".
Добродій
10:41, 27 грудня 2017
id56dа82f5d8732, Ти росказуєш те, що прочитаа в інтернеті. Я - те, що бачив і в чому жив сам.
Пауков
11:29, 27 грудня 2017
Добродій. Дааа. Інтернеееет.... Рукаліцо. Тобі реалії життя розказують, те що було накруги, а не в твоєму марічкосвіті з путівками всім і кожному. Палку ковбаси та банку горошку на Новий Рік, от що бачили прості трудяги. За магарич через знайомих, або по блату, так тільки можна було постійно діставати дефіцит, путівки.
Пауков
11:33, 27 грудня 2017
Добродій, живите в своїх марічкосвітах, а потім очима кліпаєте та "вивсьоврьоті", коли їм реалії показують.
Добродій
12:31, 27 грудня 2017
id56dа82f5d8732, Я тоді жив, в 1970 народився, який горошок, що ти верзеш. Які ти можеш реаліі описувати, тобі чотири роки було в 90-му. Триндун.