Аби профінансувати пільги, чимось доведеться пожертвувати, - експерти
Фото: Первый Криворожский
Від передачі функцій з фінансування комунальних пільг на місцеві органи влади насамперед постраждають бюджети районного значення.
Парламент збільшив видатки на субсидії на 7,6 мільярдів гривень . Таке рішення народні депутати прийняли сьогодні.
На початку року уряд планував витратити на субсидії 47 мільярдів гривень. Саме ця цифра була спершу закладена у держбюджеті.
Однак вкластися в цю суму не вдалося.
Справа в тому що у 2016-му році субсидії не були профінансовані повністю.
Після опалюваного сезону 2016-17 борги держави перед підприємствами ТКЕ перевищували 20 мільярдів гривень.
Як наслідок, у липні парламент вніс зміни до держбюджету та збільшив видатки на субсидії на 14,1 мільярд гривень – до 61,2 мільярди гривень.
Читайте також: Ціни ростуть все швидше. Що розігріває інфляцію?
Але для перекриття уже існуючих боргів цієї суми також не вистачало – потрібно було ще близько 8 мільярдів гривень. Саме цю суму зараз і було виділено. Вона дозволить "закрити" борги за видатками на субсидії за минулий опалювальний сезон.
Що ж до сезону 2017-2018, то з його початком борги знову почали накопичуються і кошти на їх погашення з’являться вже у січні 2018-го – після прийняття бюджету на наступний рік. Наразі у бюджету немає можливості профінансувати ці видатки.
Зважаючи на те, що лише у цьому році на видатки на субсидії знадобилося майже 69 мільярдів гривень, запланованих на наступний рік 55 мільярдів гривень очевидно не вистачить. Цифру доведеться коригувати протягом року.
В наступному році Кабмін планує ще одну тарифну новацію – передати на рівень місцевих бюджетів функції з фінансування комунальних пільг. Це передбачає проект бюджету на 2018 рік.
Це вже не перший випадок, коли Мінфін "спускає" на місцеві органи влади повноваження з фінансування пільг. У минулі роки на рівень міст були передані функції з фінансування пільг на проїзд, на телефонний зв’язок.
Зараз у випадку з комунальними пільгами ціна питання – 7 мільярдів гривень.
Читайте також: Президент підписав Закон Про електронні довірчі послуги
І місцеві бюджети не зможуть впоратися з цим навантаженням.
Якщо ці повноваження будуть передані на рівень місцевих бюджетів це означає одне – виконання деяких інших програм просто випаде.
Логіка проста: для того, щоб профінансувати пільги чимось доведеться пожертвувати.
Усі бюджети наповнюються по різному, і є населені пункти, які не можуть профінансувати вже існуючі пільгові зобов’язання.
У першу чергу від додаткового навантаження можуть постраждати бюджети районного значення – у них набагато менше фінансового ресурсу на відміну від, наприклад, бюджетів ОТГ, або бюджетів міст обласного значення.
Автор статті: аналітик асоціації міст України Олег Гарник.
Матеріали опубліковано на умовах партнерства з "VoxConnector".
Коментарі (24)
Эйяфьядлайекюдль
10:16, 11 листопада 2017
SRT, из публикаций я понимала так, что за три последних перед обращением года. Корявый язык неспециалистов из числа журналистов искажал информацию. Три года перед обращением - период для определения базы начисления (т.е. средней по стране зарплате, к которой применяются коэффициент стажа и индивидуальный индекс). Что касается этого самого индивидуального индекса, который получается как среднее арифметическое всех отношений реального заработка к средним в стране, то для его расчета берется период, закрепленный в ЗУ "О пенсионном обеспечении" (со всеми изменениями вплоть до осени 2017)в статье 65.А там говорится про любые 60 месяцев подряд периода трудовой деятельности, и перечислены особенности вроде неполных месяцев работы и т.д.
Gelena
10:48, 11 листопада 2017
Незолотая рыбкаВесь бардак в стране пошел от майдана.
SRT
21:50, 11 листопада 2017
Незолотая рыбка, спасибо. В последнем номере домашки вроде тоже специалист пенсионного фонда говорит, что индивидуальный берется за весь расчетный период. Считаю, что так справедливее. Ведь я плачу сейчас достаточно большие суммы по налогам, вся зп белая. А за три года до пенсии вряд ли уже такие заработки будут, и это пугало.
SRT
21:51, 11 листопада 2017
SRT, но в это же время три декретных года, как я понимаю, сработают на понижение этого коэффициента?
Эйяфьядлайекюдль
22:10, 11 листопада 2017
Не весь период, а лучшие 5 лет за весь стаж, на усмотрение человека. Главное, чтобы подряд.
Про декрет не совсем поняла. Там есть правило, по которому можно выкидывать периоды с нулевой зарплатой (кроме биржи труда), но в ограниченном количестве.
Хестлер
20:05, 09 листопада 2017
ЖИТИ ПО НОВОМУ! Уря Поросёнку!
SRT
06:49, 10 листопада 2017
тамерлан1944, но если быть до конца честными, половина получает минииалку официально, остальное - в конвертах, и налоги не платят как заводчане, к примеру, и субсидии за их счёт имеют. И, кстати, судя по супермаркетам и вечно не пустым кафешкам, деньги все же у людей есть.
Lookerz
08:06, 10 листопада 2017
и никто не задумывается а зачем эта субсидия. То есть государство с наших налогов оплачивает заоблачные цены олигархов-монополистов, кому это выгодно кроме олигархов? Если бы у власти стояли люди хоть на 20% думающие о стране такого бы не было. и не надо нести чушь про газ,энергоэффективность и тому подобное. Посмотрите сколько уходит с тарифов коммунальщиков в фонд заработной платы работяг (не директоров) у нас и сколько например в ЕС. И еще нафига наши деды и прадеды строили электростанции, водохранилища? Чтобы кучка мразей грабила народ вешая ему лапшу на уши?
cokolov
11:13, 10 листопада 2017
Lookerz ,Субсидии это заигрывание власти с народом,вот вам с барского плеча ,мы о вас не забываем ,а в итоге нас же стригут два раза , и большинство радуется , потому что никто не вникает в саму суть