Ось чому в Кривому Розі є художниці: що можна побачити у «Високій Кімнаті»
Фото: Перший Криворізький;виставка «Ось чому в Кривому Розі є художниці»
Про це повідомила журналістка «Першого Криворізького», яка була присутня на події.
Художниці є. Чи достатньо місць, де можна побачити їхні роботи?
Ідея виставки виникла в кураторки «Високої Кімнати» Олени Джуріної близько 2 років тому. Спочатку вона мала список мисткинь, яких хотіла запросити, та під час підготовки з'ясувала, що авторок, чиї роботи варто показати, значно більше. Тому виставка отримала уточнення — «частина перша».
Її можна буде відвідати ще 10 жовтня з 14:00 до 19:00 та 11 жовтня з 14:00 до 18:00. Вхід — за донат на ЗСУ. Телефон для уточнень: 097 613 61 14.
Назвою Олена відповідає на думку, яку іноді чує про місто: нібито мистецтва тут немає. Водночас вона ставить інше запитання — чи достатньо у Кривому Розі просторів, де художниці та художники можуть показати свої роботи й зустрітися з глядачами.
«Як жінці, для мене самої дуже важливо створювати безпечний простір для жінок, простір підтримки жінок, висвітлювати їхні імена, робити їх більш видимими й відомими», — зазначила Олена Джуріна.
Частина учасниць уже мала персональні виставки у «Високій Кімнаті», з іншими кураторка познайомилася завдяки роботі простору. Цю співпрацю вона хоче продовжувати, щоб із нових знайомств виникали спільні роботи та події.
Роботи обирали самі мисткині
На виставці представлені живопис, графіка, скульптура, колажі, фотографії та інсталяції. Авторки звертаються до різних тем: жіночого досвіду, традицій, пам'яті та суспільних проблем.
Олена запропонувала художницям самостійно обрати від 1 до 3 робіт або невелику серію. Частину творів вона вперше побачила вже під час монтажу. Так виставка зібрала різні погляди й способи висловлювання.
Простір пам'яті Маргарити Половінко
Окрему частину виставки присвятили криворізькій художниці, волонтерці та військовій Маргариті Половінко, яка загинула на фронті.
Простір пам'яті створили у співпраці з проєктом Marharyta Polovinko Estate. За словами Олени Джуріної, друзі Маргарити, художники й куратори працюють над збереженням і дослідженням її мистецької спадщини.
У просторі представили видання, підготовлене на основі виставки пам'яті Маргарити у Відні, його можна придбати, а кошти спрямують на майбутні проєкти з дослідження її робіт.
«Найкращий жест пам'яті мисткиням і митцям — це продовжувати досліджувати їхні роботи, зберігати їх та робити виставки», — сказала кураторка «Високої кімнати».
На відкритті пам'ять загиблих вшанували хвилиною мовчання.
Про що розповідають художниці
Ірина Сукіасян представила фотографії зі свого проєкту «Відлуння», на яких поєднала сучасні портрети людей зі світлинами людей, важливих для них. Авторку цікавить, які спогади й почуття викликає ця зустріч.
«Це може бути родинний альбом, це може бути будь-хто, хто для людини важливий. Як ти себе поводиш, що ти відчуваєш?...» — пояснила художниця.
Багато робіт проєкту створені у «Високій Кімнаті». Для виставки Ірина обрала частину фотографій, а надалі мріє показати весь проєкт окремо.
«Високу Кімнату» мисткиня називає простором свободи й розвитку. Вона не погоджується зі стереотипами про відсутність творчого життя у Кривому Розі:
«Іноді ми зі своїми друзями спілкуємося й кажемо: "Іноді навіть не знаєш, куди йти"».
Учасницею її проєкту стала й криворізька художниця Віра Єрифа, на одному зі знімків її сучасний портрет поєднаний із фотографією її мами.
Мисткиня відзначила яскравість виставки, різноманіття технік та нестандартні рішення.
«Культура є. Хто хоче, той її знаходить. Вона додому не приходить — до неї треба самому йти», — зазначила Віра.
Юлія Бобильова представила дві нові картини, пов'язані з літнім відпочинком у Кривому Розі та в Одесі, на задньому фоні картин вона намалювала шахеди.
«Це просто наше сьогодення, відображення того, що зараз є», — пояснила Юлія.
Мисткиня вважає, що культурне життя у Кривому Розі розвивається, але йому потрібні увага та більше подій. Юлія говорить, що художники продовжують працювати, проте не завжди мають сили організовувати виставки й показувати свої твори публіці.
«Культура є, культура розвивається, але про неї треба говорити і треба щось робити», — наголосила художниця.
Галя Галкіна представила свою «маленьку кімнату» у «Високій Кімнаті» — з люстрою, столиком і картиною. Художниця давно стежить за подіями простору й хотіла долучитися до однієї з виставок.
«Треба більше виставок, тому що художників теж треба стимулювати», — зазначила вона.
Дарія Куртасова створила для виставки 3 роботи із зображеннями жіночих тіл різної статури.
«Коли мені запропонували взяти участь у виставці, сказали, що це буде пов'язано з Кривим Рогом та жінками. І мені одразу прийшла ця ідея, бо жінка в усіх своїх проявах прекрасна», — пояснила мисткиня.
Дарія працює графічною дизайнеркою, а малює все життя. Вважає, що у Кривому Розі багато талановитих авторок і авторів, про яких мало знають. Для неї «Висока Кімната» — можливість показати свої роботи й познайомитися з іншими митцями.
Відвідувачкам Аліні та Маші сподобались музичний виступ і різноманіття робіт. Їхню увагу привернула інсталяція з язиками, що звисають зі стелі, та написами «бла-бла-бла». Дівчатам сподобалося, що поруч із картинами можна побачити інші форми мистецтва, а самі роботи порушують різні теми.
Аліна розповіла, що приблизно рік тому почала більше цікавитися культурним життям Кривого Рогу й відкрила для себе багато нового.
«Просто люди не знають, де шукати», — зазначила вона.
Військова Олена розповіла, що рідко відвідує такі заходи.
«В принципі, дуже цікаво подивитися на те, що в нас в місті є якесь мистецьке життя і люди творчі. І дуже приємно, що багато молоді займаються творчістю», — додала Олена.
