Актуальне
Я б хотів, щоб були гарні мери: Даніл Повар про Кривий Ріг, творчість та свободу бути собою
Фото: Перший Криворізький;Даніл Повар та журналістка 1kr.ua біля хіпстерської кав’ярні у Кривому Розі
«Кривий Ріг не асоціюється з містом, де можна продати гарно квитки»
Даніл уже їздив із сольним туром Україною, але тоді Кривий Ріг оминули.
«Коли у мене був перший сольний тур Україною, то ми обирали якось міста і просто Кривий Ріг туди не вписали. Наче Кривий Ріг не асоціюється з містом, де можна продати квитки гарно. Вибачте. У Миколаєві, Харкові, Дніпрі дуже гарно продається. Тобто це залежить від того, чи є потенційні глядачі у міста», — зізнається Пловар.
Цього разу на виступ у Кривому Розі прийшли близько 60 людей. Даніл порівнює: в Одесі на схожий виступ купили близько 80 квитків. Тож різниця виявилася не такою великою, як він очікував.
Що Повар знав про Кривий Ріг
Про Кривий Ріг Даніл знав небагато: Зеленський, 95 квартал, найдовше місто, кримінальні стереотипи і гурт VIA 229. А перший його короткий приїзд сюди залишив не надто теплі спогади.
«Я минулий раз приїхав і гуляв сам. Я ні з ким не говорив, нічого не робив. Потім зустрів двох хлопців, які мене впізнали. Ми просто говорили, і вони провели мене на маршрутку. І наче тоді була атака на місто. Було сумно. А ще, коли я йшов, був нібито замінований торговельний центр. Це все, що я запам'ятав про Кривий Ріг», — каже Повар.
Цього разу він вирішив знайомитися з містом через людей і випадкові місця.
«Я знаю, що коли приїжджаєш у місто, треба якось інтегруватися до місцевих. Я візуал. Чесно кажучи, не було бажання відкривати Вікіпедію, читати про Кривий Ріг, тим паче розумію, що в Вікіпедії тобі не напишуть справжнє ядро міста», — говорить Даніл.
Збирати речі, щоб не загубити власне життя
У квартирі Повара багато речей, походження яких інша людина могла б і не зрозуміти. Щось він купує, щось йому дарують, щось знаходить на вулиці. Але навіщо він збирає це?
«Коли ти живеш життя, все, що в тебе залишається, — це спогади в голові. І є альтернатива — фото, відео і якісь фізичні речі. Бо так ти потім можеш продивитись через ці предмети своє життя і зробити якісь висновки», — пояснює він.
Колись підписник подарував йому маленьку цеглину з листом. Викинути її Даніл уже не зміг, бо вона прив'язана до конкретної людини, часу й історії. Таких речей назбиралося стільки, що він почав складати їх в альбоми, клеїти, сортувати.
Наприкінці прогулянки редакція також подарувала йому кілька речей на згадку про Кривий Ріг.
«Яєчка в різних кошиках тримаю»
Визначити одним словом, чим займається Повар Даніл, складно. Він виступає, бере участь у шоу, записує музику, робить перформанси, продає кисіль, цікавиться штучним інтелектом і може посеред розмови перейти до філософії. Про це він говорить, що «тримає яєчка в різних кошиках».
«Я собі в творчості ні в чому не відмовляю. Якщо прагну щось зробити — роблю. Бо з одного творчого прояву народжується інший. І так може бути нескінченна кількість творчих проявів» — каже Повар.
Так з'явилася і пісня «Дрі-та-та». Її основою стала мелодія, яку Даніл пам'ятає з дитинства. Вона стояла у мами на телефонному дзвінку, часто звучала на телебаченні. Пізніше він переробив її під час роботи з дітьми у таборі.
«Ти коли знаходишся в соціумі дітей, ти несвідомо перетворюєшся в дитину і народжуєш щось таке дитяче невимушене», — розповідає Повар.
Йому сподобалося, що одна й та сама річ може одночасно викликати сміх, сором, нерозуміння і цікавість. Якби стендап раптом зник, каже Даніл, він усе одно знайшов би форму для самовираження.
А якщо повністю піти з творчої сфери — його цікавить штучний інтелект.
«Я люблю просто читати, мені це подобається. і загалом мені подобається думати і філософія», — каже Даніл.Свобода бути собою
Яскравий одяг, зачіски, пірсинг, дивні образи для Повара — це право людини виглядати так, як їй комфортно.
«Круто, коли є можливість панкувати. Коли ти можеш бути особистістю і виражатися», — зазначає Даніл.На його думку, бажання бути несхожим часто пригнічують ще в школі: однаковий одяг, чіткий розклад, страх осуду, бажання не виділятися. Даніл давно живе у своєму творчому середовищі. Там дивний одяг або незвичайна зовнішність нікого не дивують. Але варто вийти за межі цієї бульбашки — і реакція стає іншою.
На питання якби люди почали копіювати його стиль, Даніл каже, що йому було б комфортніше жити в такому суспільстві. Водночас однаковості він не хоче. Навпаки, вважає, що кожна людина має свою ідентичність, а схожими нас часто роблять правила й середовище.
«Я люблю баланс і різнобарвність. Повинно бути все», — каже він.
Светр та зачіска, яка покращила інтимне життя
Фірмовий светр давно став частиною образу Повара. Навіть коли Даніл його не вдягає, светр все одно поруч, адже він набив тату з ним на грудній клітці.
Зробити нинішню зачіску запропонували на одному з шоу, Даніл погодився і вирішив залишити образ. Рішення, судячи з його слів, виявилося вдалим.
«Як тільки ця зачіска з'явилася, стало більше інтимного в моєму житті», — ділиться він.
Але він каже, що у романтичних ситуаціях він соромиться. Особливо коли людина йому справді подобається і він не впевнений, що почуття взаємні.
«Я цей сором уже полюбив. Це як холодний душ: він неприємний, але потім ти заряджений дуже сильно», — говорить Даніл.
Каже, саме ця ніяковість інколи й додає романтики, коли двоє дорослих людей раптом починають поводитися майже як діти.
Якою буде наступна зачіска, Даніл поки не знає. Та й загалом не все, що сьогодні асоціюється з Поваром, він придумав сам. Для нього важливіше інше — чи готовий він підхопити ідею і зробити її своєю.
«Запропонувати — це одне. Реалізувати й інтегрувати це у своє життя — вже інше. Якщо повірив, значить ризикнув і взяв відповідальність», — каже Повар.
Приблизно так само у його житті з'явився і «КСІЛЬ».
Як Повар став «батьком киселю»
Ідея зробити власний кисіль з'явилася під час роботи над брендом Повара. Старий і знайомий напій вирішили перевести у сучасний формат.
«Не я придумав цю ідею, але я її підтримав та розвинув», — говорить Даніл.
Поки команда більше вкладає у проєкт, ніж заробляє, але Даніл говорить про це спокійно. Його захоплює сам процес і можливість розвивати щось своє.
За що Повар любить Кривий Ріг
Одна з найміцніших асоціацій Даніла з Кривим Рогом — місцевий гурт VIA 229. Особливо йому подобається пісня «Орехопад». У дитинстві Повар теж збирав горіхи, здавав їх і так заробляв перші гроші, тому ця історія виявилася для нього дуже знайомою.
«Мені подобається, що він розповідає про прості речі простими словами, але так щиро», — говорить Даніл.Найбільше у VIA 229 він цінує те, що образ на сцені невигаданий.
«Його ліричний образ і персонаж у житті збігаються. Немає цієї фейковості, коли на сцені одне, а поза сценою — інше. Тому я люблю VIA 229. І, відповідно, Кривий Ріг теж», — каже Повар.
Якби Повар став мером Кривого Рогу
На питання, що б він зробив, якби одного ранку прокинувся мером Кривого Рогу, Даніл спочатку відповідає серйозніше, ніж ми очікували. Каже, що з боку легко дивитися на владу й думати: «Я зробив би краще». Усередині будь-якої системи все складніше — є бюрократія, правила й багато речей, яких не видно зовні.
Якби можливість щось змінити все ж з'явилася, Повар почав би з міських парків. Він хотів би бачити їх охайними, бо вважає, що такі місця прямо впливають на самопочуття людей. Але просто поставити нову лавку мало — важливіше зробити так, щоб її не хотілося ламати.
Ще Даніл додав би місту більше творчих просторів, незвичних об'єктів, перформансів, концертів та подій. А для повноти образу «мера Повара» вигадав і ще одне правило.
«Я б включав з 22:00 до 23:00 електронну музику. Хард-техно. По четвергах», — каже Повар.
Та після кількох хвилин роздумів визнає: політична кар'єра його не приваблює.
«Я б не хотів бути мером. Я б хотів, щоб були гарні мери», — заявив Даніл.
Повне інтерв'ю з Данілом Поваром дивіться у відео «Першого Криворізького».