Штраф за запізнення, «згоріла» відпустка і обов`язкові два тижні: 10 міфів про роботу та звільнення

Чи може роботодавець утримати гроші із зарплати за запізнення, чи справді невикористана відпустка «згорає» та чи потрібно обов'язково відпрацьовувати два тижні перед звільненням? Частина поширених уявлень про трудові відносини не відповідає законодавству.

Про це повідомляє «Перший Криворізький» з посиланням на Інспекцію з питань праці та зайнятості населення.

Чи може роботодавець оштрафувати за запізнення

Один із поширених міфів — роботодавець нібито може встановити грошовий штраф за запізнення, наприклад утримати певну суму із зарплати.

Стаття 147 Кодексу законів про працю (КЗпП) не передбачає штраф як загальний вид дисциплінарного стягнення. За порушення трудової дисципліни працівникові можуть оголосити догану або звільнити у випадках і порядку, визначених законом. Для окремих професій можуть діяти спеціальні дисциплінарні правила.

Тобто роботодавець не може просто прописати у внутрішніх правилах: «за 15 хвилин запізнення — мінус 200 гривень».

Чи «згорає» невикористана відпустка

Невикористані дні щорічної відпустки не обнуляються автоматично наприкінці календарного року.
Закон передбачає можливість перенесення невикористаної частини відпустки. А якщо працівник звільняється, йому мають виплатити компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки, які підлягають компенсації.

Ці правила визначають статті 79 і 83 КЗпП та стаття 24 Закону України «Про відпустки».

Чи можна під час війни звільнити будь-якого працівника

Воєнний стан змінив частину правил трудових відносин, але не дав роботодавцям необмеженого права звільняти працівників. Так само неправильне й протилежне твердження, що під час воєнного стану звільняти людей взагалі заборонено.

Для звільнення й надалі мають бути законні підстави та дотримана процедура. Водночас у період воєнного стану діють спеціальні правила, зокрема щодо звільнення під час тимчасової непрацездатності або відпустки. Окремі гарантії передбачені й для працівників, робочі місця яких розташовані на територіях активних бойових дій.

Особливості визначає Закон України №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Чи можна не платити зарплату на випробувальному терміні

«Спочатку попрацюйте безкоштовно, а ми подивимося, чи підходите» — така пропозиція не відповідає правилам випробувального терміну.

Під час випробування на працівника поширюється трудове законодавство. Сам факт випробувального строку не позбавляє права на оплату праці та інших трудових гарантій.

Це передбачає стаття 26 КЗпП.

Чи обов'язково «відпрацьовувати» два тижні перед звільненням

У законодавстві немає окремого поняття «обов'язкове двотижневе відпрацювання».

Якщо працівник звільняється за власним бажанням за безстроковим трудовим договором, загальне правило передбачає письмове попередження роботодавця за два тижні. Це не те саме, що обов'язок фізично відпрацювати 14 днів за будь-яких обставин.

Крім того, якщо працівник не може продовжувати роботу з причин, які визнає закон, роботодавець має розірвати договір у строк, про який просить працівник.

Правило міститься у статті 38 КЗпП.

Чи стає наказ недійсним, якщо працівник його не підписав

Відмова поставити підпис під наказом сама собою не означає, що документ автоматично втрачає чинність. Водночас роботодавцю важливо належно підтвердити, що працівника ознайомили з документом або що він відмовився від ознайомлення чи підпису.

У трудовому спорі саме такі документи можуть мати значення для встановлення того, чи виконав роботодавець необхідну процедуру. Конкретні вимоги залежать від виду наказу та ситуації.

Чи можна звільнити людину на випробувальному терміні без пояснень

Випробувальний строк не означає, що роботодавець може припинити трудові відносини без установленої законом процедури. Якщо протягом випробування роботодавець встановив, що працівник не відповідає роботі, закон передбачає окремий порядок звільнення.

Якщо ж строк випробування закінчився, а людина продовжує працювати, вона вважається такою, що випробування пройшла.

Це регулюють статті 26-28 КЗпП.

Чи законне все, що працівник підписав у трудовому договорі

Підпис під трудовим договором не робить будь-яку його умову законною. Умови договору мають відповідати трудовому законодавству. Тому фраза «ви ж самі це підписали» не завжди означає, що роботодавець має право застосовувати таку умову.

Зокрема, КЗпП передбачає, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівника порівняно із законодавством, у відповідних випадках можуть бути недійсними.

Ці питання регулюють статті 9, 21 та 22 КЗпП.

Якщо працівник не працював, чи означає це, що йому нічого не мають платити

Самої фрази «людина не працювала» недостатньо, щоб визначити, чи має бути оплата. Причини відсутності роботи можуть бути різними: щорічна відпустка, лікарняний, простій, прогул або інші обставини. Для кожної ситуації закон передбачає різні правила.

Наприклад, простій не можна автоматично прирівнювати до прогулу, а перебування на лікарняному — до звичайної відсутності на роботі. Тому перед розрахунком виплат потрібно встановити, чому саме працівник не працював і як ця ситуація оформлена.

Що робити, якщо роботодавець порушив трудові права

Ще один міф — нібито довести порушення роботодавця практично неможливо.

У трудових спорах велике значення мають документи та інші докази. Це можуть бути накази, заяви, табелі обліку робочого часу, розрахункові документи, інформація про нарахування зарплати, листування, електронні документи та підтвердження ознайомлення з наказами. Тому працівникові варто зберігати документи, які стосуються прийняття на роботу, оплати, відпусток, дисциплінарних стягнень чи звільнення.

У разі спору значення має не те, «як заведено на підприємстві», а що передбачає закон і якими документами сторони можуть підтвердити свої твердження.

Трудові правила можуть відрізнятися залежно від виду договору, професії, підстав звільнення та обставин конкретної справи. Тому в спірних ситуаціях варто орієнтуватися не на поширені кадрові «правила», а на КЗпП та спеціальне законодавство.