Статут Криворізької міської громади: чи треба нам день вшанування пам’яті померлих міських голів?

Збільшення кількості голосів під електронними петиціями до Криворізької міської ради з 1000 до 3000 — не єдина ініціатива Юрія Вілкула, що викликала шквал критики та несприйняття у громаді. У проєкті Статуту Криворізької міської територіальної громади, громадське обговорення якого триває, також пропонується встановити «дні вшанування померлих міських голів».

Що пропонується?

«З метою збереження традицій та культурної спадщини територіальної громади, пам'яті про її історичне минуле та видатних осіб, які зробили визначний внесок у її розбудову, формування у жителів територіальної громади почуття ідентичності установлюються святкові та пам'ятні дати, що відзначаються щорічно», — про це йдеться у статті 4 проєкту Статуту територіальної громади у новій редакції.

При цьому перелік існуючих у Кривому Розі щорічних святкових та пам'ятних дат доповнено «днями вшанування пам'яті померлих Криворізьких міських голів» у такій редакції:

«За окремими датами (визначаються рішеннями Криворізької міської ради) — дні вшанування пам'яті померлих Криворізьких міських голів, увічнення пам'яті відповідно до державної політики національної пам'яті Українського народу».

Якщо ви проти, що робити?

Якщо ви проти такої норми, обурюватись і писати гнівні коментарі у соцмережах недостатньо. Варто скористатись своїм правом участі у громадському обговоренні проєкту Статуту територіальної громади у новій редакції і подати письмову пропозицію з вимогою вилучити норму про встановлення днів вшанування пам'яті померлих міських голів.

Це слід зробити до 14 серпня на адресу Виконавчого комітету Криворізької міської ради [email protected]
за електронним цифровим підписом або на поштову адресу пл. Молодіжна, 1 м. Кривий Ріг Криворізького району Дніпропетровської області 50101 рекомендованим листом.

Обов'язково вказати своє прізвище, ім'я, по-батькові, адресу та контактний номер телефона.

Як обгрунтувати?

Обгрунтовуючи свою пропозицію про вилучення зі статті 4 проєкту Статуту Криворізької міської територіальної громади Криворізького району встановлення «за окремими датами (визначаються рішеннями Криворізької міської ради) — днів вшанування пам'яті померлих Криворізьких міських голів, увічнення пам'яті відповідно до державної політики національної пам'яті Українського народу», можна зазначити наступне:

«Встановлення днів ушанування пам'яті померлих Криворізьких міських голів є недоцільним, недоречним, таким, що роз'єднує, а не консолідує громаду, не має аналогів у національній та європейській практиці.

Станом на зараз померлим під час перебування на посаді міського голови є Костянтин Павлов, який посідав керівну посаду в Партії регіонів та був обраний на посаду Криворізького міського голови від партії «Опозиційна платформа — за життя». Обидві ці партії нині офіційно заборонені як колабораціоністські та проросійські. З огляду на це його пам'ять не може бути увічнено «відповідно до державної політики національної пам'яті Українського народу».

Український інститут національної пам'яті та законодавство України орієнтовані на вшанування борців за незалежність, жертв тоталітарних режимів та героїв російсько-української війни.

Загальне вшанування «всіх померлих мерів» не входить до державних пріоритетів і суперечить процесам деколонізації та декомунізації.

Автоматичне піднесення будь-якого померлого міського голови до статусу борців за незалежність, жертв тоталітарних режимів та героїв, які захищали суверенітет України, якраз суперечить суті державної політики пам'яті, оскільки перебування на виборній посаді в органах місцевого самоврядування само по собі не є історичним чи військовим подвигом.

По суті ідеться про створення привілейованого статусу для окремої посади, що є як мінімум недоречним на тлі щоденної жертви українських воїнів, які віддають життя за Україну.

До того ж, норма «за окремими датами (визначаються рішеннями міської ради)» дозволяє депутатській більшості на власний розсуд призначати дні пам'яті для «своїх» політичних попередників, ігноруючи думку меншості чи незалежних істориків.

Запропонована норма створює підґрунтя для примусового загальноміського вшанування колишніх посадовців. Це суперечить принципам демократичного суспільства, де повага здобувається реальними заслугами перед громадою, а не фактом зайняття високого кабінету».

Після викладення суті вашої пропозиції та обгрунтування варто зазначити, що ви вимагаєте розглянути вашу подану вами пропозицію, врахувати її, а вас письмово повідомити про результати розгляду.