Власні кабінети, музика на перервах та скриньки довіри: як криворізькі підлітки вчились бути агентами змін

У Кривому Розі завершився проєкт “Включені”, охопивши своєю діяльністю близько 200 активних підлітків міста, які вирішили самостійно змінювати простір навколо себе, розпочавши зі своїх рідних гімназій. Завдяки молодіжному проєкту, криворізькі підлітки довели, що навіть учень середніх чи старших класів спроможний зробити свій перший внесок у розвиток громади. Опанувавши навички комунікації та ухвалення рішень, підлітки перетворили формальне учнівське самоврядування на дієвий інструмент. Вони самотужними зусиллями «вибивали» та облаштовували кабінети, створювали скриньки довіри та проводили патріотичні заходи.

Співзасновниця проєкту ГО «Прайм» Катерина Таушканова, а також самі юні лідери розповіли, як малі кроки підлітків змінюють атмосферу у місті та чому молодіжна ініціатива — це найкраща інвестиція в майбутнє Кривого Рогу.

Про головну мету та трансформацію підлітків

— Нашою основною метою було протестувати, чи дійсно можливо створити таку зовнішню програму, яка б реально підтримала учнівське самоврядування та допомогла сформувати спільноту активних учнів Кривого Рогу. І нам це дійсно вдалося.
Катерина Таушканова зазначає. що найбільше тішать внутрішні зміни в самих підлітках:

Наприклад, у нас була певна когорта хлопців, які на початку проєкту приходили з дуже абстрактним інтересом і поводилися, м'яко кажучи, досить хамовито. Ми тоді намагалися просто «розворушити» підлітків, щоб вони хоч про щось почали думати. І ось під кінець проєкту один із цих хлопців підходить до мене і запитує: «Катерино, а як мені розібратися в моєму емоційному інтелекті? Я хотів би краще зрозуміти свої емоції, щоб ефективніше домовлятися з іншими людьми». Для мене це було супер «вау-питання». На початку шляху про таке навіть не йшлося, а коли під кінець програми діти починають мислити такими категоріями — це неймовірно надихає.

Виклики менторства

Під час тренінгів в рамках проєкту “Включені” підлітків вчили п'яти методам ухвалення рішень та ненасильницькому спілкуванню.

— Я думаю, про ухвалення рішень підхопили доволі швидко. Ми говорили багато про комунікацію і ця тема пройшла добре. А от ненасильницьке спілкування, і для дорослих це дуже важко, тим паче для підлітків, бо там багато про емоції, про відчуття і мені здається, що на цій програмі ми десь тільки відкрили їм цей світ і я сподіваюсь, що далі вони будуть його більше досліджувати.

Катерина Таушканова зазначає, що періодично доводилось коригувати програму проєкту:

Наприклад, в одній зі шкіл ми зіткнулися з тим, що виявилися непотрібними.Ми прийшли в цю школу, але учні ніяк не хотіли з нами працювати, бо вони сказали, що ми вже все знаємо, нащо ви нам тут. Стикалися з таким і тому різко міняли хід обставин, домовлялися з донором про інші умови і так далі.

Також з деякими менторами не склалась співпраця і доводилось шукати заміну людям.

Десь помилилися в своєму виборі на початку, на жаль, але вже як є, це є досвід. Ну і у підлітків доволі були різні запити, яких ми не очікували, і тому доводилось доволі швидко змінювати, наприклад, програму, або про що ми будемо говорити. Але коли ми робимо освітні модулі на два дні, ми завжди питаємо в підлітків, що б вони хотіли почути, що є в темі, наприклад, комунікації найважливіше. І це намагаємося робити через те, який запит є у підлітків. Тому більше змін було через дорослих, які підводили нас в тих чи інших питаннях, аніж через підлітків.

Малі кроки, що змінили школи

Катерина Таушканова зазначає, що під час проєкту вони радили дітям діяти системно і не намагатися одразу радикально змінити весь шкільний розклад чи харчування в їдальні, а йти малими кроками. І учасники втілили кілька дійсно хороших ініціатив:

Для мене найкращі кроки, ну, точніше, такі найвеличніші, що вийшли — це коли підходили, розповідали, що вони “вибили” собі кабінет і зараз облаштовують для учнівського самоврядування, де вони можуть приходити і в цьому кабінеті бути. В нас в двох школах так вийшло, що тільки вони можуть бути там самі і хтось їх не буде чіпати. В одній із шкіл теж вийшло, що тепер вони можуть вмикати музику, там, де дзвоник грає, і вони можуть на перервах вмикати музику на всю школу, яку хочуть. Це, мені здається, найпотужніше.

Також Катерина Таушканова відмітила створення телеграм боту, де учні могли анонімно ділитись всім, що турбує їх в школі і самоврядування потім опрацьовувало це; створення статуту ліцейського братства, що сприяє сталості учнівського самоврядування в школі в подальшому, коли ці учні вже підуть.

«З проєктом я зрозуміла, що неправильних думок немає»

Учнівське самоврядування може бути не нудною бюрократією, а простором для реальних змін та розвитку. Своїм досвідом участі у молодіжному проєкті поділилася Тетяна Мамонтова, учениця гімназії №51.

Я вела захід у молодших класах, у перших-п'ятих. Я була відповідальна за патріотичне виховання і я вела захід “Факти про Україну”, я розповідала молодшим класам. Результати позитивні. Великі класи дізнались більше цікавих фактів. Вони були добре долучені, вони відповідали на питання.

Тетяна поділилась враженнями, як проєкт руйнує стереотипи про «нудне» самоврядування:

Я думаю, якщо б не цей проект, то я була там просто старостою чи президентом, то я б не ходила на зустрічі, тому що для мене це щось нудне і нецікаве. А завдяки проєкту там було весело.

Учасниця проєкту розповіла, що дотримуючись порад організаторів щодо важливості онлайн-комунікації та фолапів, команді лідерів в її гімназії також вдалося навести повний лад у своїх “робочих чатах”.
Крім цього, Тетяна вважає, що отримала під час проєкту важливі навички для дорослого життя:

Мені здається, одне з найважливіших — це уміння слухати та говорити. І слухати не так, що в одне вухо влетіло, а в інше вилетіло. А слухати, дослухатися. І раніше я завжди боялася говорити, тому що думала, що моя думка неправильна, а з проєктами я зрозуміла , що неправильних думок нема, просто їх треба направити у правильне русло і все.

Тетяна порадила криворізьким школярам, які досі сумніваютьсяв щодо участі в шкільному самоврядуванні:

Не боятися хоча б попробувати, тому що краще попробувати і потім жалкувати, аніж потім жалкувати, що ти не попробував.

“Тепер мені легше комунікувати”

Участь у громадських та освітніх ініціативах для підлітків — це не лише про нові знання, а й про глибокі внутрішні зміни та пошук свого місця в колективі. Яскравим прикладом такої трансформації став досвід Артема Вахненка, учня Криворізької гімназії №45, який долучився до програми «Включені».
Для Артема проєкт став можливістю повністю переформатувати стосунки з однолітками та завоювати авторитет.

В школі я зміг до себе заробити якусь повагу від інших, від однокласників, від своєї команди.

Проєкт не просто допоміг Артему знайти спільну мову з оточенням, а й дав потужний поштовх для розвитку впевненості у власних силах:

Зараз я більш себе почуваю серйозним чи такою людиною, що може більше, чим могла раніше».

Попри те, що через певні обставини самостійно організувати власну подію Артему наразі не вдалося, він не збирається зупинятися і впевнений, що «все ще попереду». Тим паче, що програма дала йому прикладні навички для майбутнього:

Я можу тепер більше комунікувати з іншими та легко робити якісь події в школі або в інших закладах.

Усім школярам Кривого Рогу, які досі мають упередження щодо учнівського самоврядування, бояться зробити перший крок або вважають цю справу нудною, Артем дає просту, але переконливу пораду:

Не бійтеся нічого, це дуже круто, тому що якщо не спробувати, ти не дізнаєшся цього.

“Ми змогли змінити ставлення до самоврядування і стали як сім'я”

Вероніки Сухенко - учениця 51 гімназії розповіла про свою роль у команді:

Я займаю посаду саме мозку нашого шкільного самоврядування. Я придумаю ідеї і допомагаю іншим реалізовувати їх. Також я проводжу ігри, проводжу більше опитувань і таке подібне.

Також учасниця проєкту розповіла, що їм вдалось змінити відношення педагогів та учнів до шкільного самоврядування, зацікавити більше учнів в тому, щоб організовувати заходи, міняти думку інших з цього приводу.

Звичайно, нам допомогла перша зустріч “Включених”. Нам розповіли, що таке громада, нам розповіли багато цікавої інформації, якої ми не знали до цього моменту. І на основі цих знань ми вже почали щось змінювати в своїй гімназії.

Вероніка зазначила, що всі члени шкільного самоврядування дуже здружилися:

Хоч і до цього ми були гарними друзями, але спільна робота, спільна команда нас об'єднала.

Про головні навички, які вдалося опанувати, Вероніка зазначила:

Звичайно, вміння слухати та чути, щоб чути кожного із лідерів, це дуже важлива навичка. Пунктуальність, відповідальність також. Звичайно, деяким цьому треба ще повчитися, але за рік набагато більше людей змогли їх опанувати. Та й, напевно, ідеалізація цього процесу. Саме бачити щось хороше в тому, що ти працюєш з командою, зі своїми друзями.

“Зробити великі зміни не вийшло, але змінилось ставлення один до одного”

Денис Гончаренко - лідер серед 7-х класів Криворізької гімназії №97 розповів, що через переважно онлайн навчання в школі зробити такі великі зміни не вийшло, але змінилось ставлення один до одного.

Тепер, коли люди дізнались, що через шкільне самоврядування ти можеш потрапити до різних цікавих команд: Prime, МАДО, то всім стало цікавіше бути лідером, тому що ти маєш багато можливостей, щоб змінити своє оточення та знайти собі багато команд для роботи.

Він також зазначив, що всередині команди змінилися підходи до вирішення суперечок та складних питань. Тепер підлітки частіше голосують або намагаються мислити креативно й незвичайно.
Говорячи про особисті результати та навички, отримані під час проєкту, Денис виділяє вміння слухати:

По-перше, і це саме головне — слухати та вміти чути, тому що коли ти перебиваєш людину, то їй стає нецікаво з тобою говорити, і вона може просто зрозуміти, що з тобою нема про що говорити. Також — приймати рішення, не боятися сказати свою думку, та взагалі знайти багато цікавих знайомств і команду.

Скриньки довіри, руханки та нові традиції: як учні роблять школу комфортнішою
Учениця гімназії №26 Анастасія Фенот розповіла, як самі підлітки беруть ініціативу у свої руки і доводять, що здатні зробити шкільне життя яскравим та комфортним.

Ми увесь рік, кожен місяць створювали якісь нові веселощі для дітей. Наприклад, робили руханки або такі ініціативи, як тижні по кольорах. Ми казали, що в понеділок, наприклад, приходимо в червоному одязі — і в школі діти, а можливо й вчителі, приходили саме в цьому кольорі.

Окрім розважальних заходів, підлітки запровадили і важливі інструменти зворотного зв'язку, встановивши у закладі дві скриньки довіри. Це допомогло покращити комунікацію та взаєморозуміння всередині гімназії.

Так, скринька довіри допомогла створити більше довіри в школі. Діти, якщо в них виникали якісь проблеми або вони щось хотіли додати до школи, могли написати про це на папірці і кинути до цієї скриньки. Потім ми читали і намагалися виконувати їхні побажання, щоб їхнє життя в школі стало кращим.

Участь у проєкті кардинально змінила і внутрішні стосунки у команді самоврядування, перетворивши малознайомих лідерів на справжніх друзів. За цей рік підлітки стали значно згуртованішими: якщо на початку вони майже не знали один одного, то в кінці вже намагалися в усьому допомагати одне одному.



Окрім цього, робота в самоврядуванні дала потужний поштовх для розвитку soft skills (корисних життєвих навичок). Анастасія зізнається, що навчилася не боятися виступати перед публікою, а також упевнено висловлювати власну думку і самостійно створювати нові зустрічі.

Звертаючись до тих криворізьких школярів, які досі вагаються, бояться або вважають самоврядування нудною і непотрібною справою, Анастасія Фенот дає просту пораду:

Якщо ви хочете цим займатися, то ідіть і пробуйте себе в цій справі. Я можу сказати на 100% — це дуже сильно знадобиться в житті. Це дуже потрібна річ в майбутньому.

Алгоритм дій: від ідеї до перших змін у школі

Катерина Таушканова дала школярам, які хочуть щось змінити в своєму учбовому закладі і не знають з чого почати, кілька порад:
1. Постукатись до ГО Прайм в соц мережі і ми з радістю проведемо консультацію та допоможемо скласти індивідуальний план розвитку учнівського самоврядування на найближчий місяць-два.
2. Якщо хочеться одразу змін, зберіть команду або якщо її нема то одній і подумайте, на яку проблему саме зараз хочеться впливати. Бо насправді від проблеми все йде, чим конкретніше ми розуміємо, що нам болить і на що ми хочемо впливати, тим влучнішими потім будуть ідеї, як цю проблему вирішити.
3. Після того, як зрозуміла проблема, сісти і побрейнштормити як би можна було повпливати на цю проблему. Не треба обмежувати себе в ідеях, записуйте все, що приходить, так і народжуються ідеї, які змінюють світ
4. Після того, як написали все, що прийшло в голову спробуйте це об'єднати в групи, часто одна ідея доповнює іншу
5. Розтавте пріорітетність, що би хотілось спробувати вже зараз втілити і це реалістично, а що зараз не так сильно привертає вашу ідею. А далі вже можна складати план, як буде втілюватись ця ідея.

Плани масштабувати проєкт “Включені”

На “випускному” учасників проєкту “Включені” Катерина Таушканова поділилась планами масштабувати його, але для цього їмпотрібно більше молодіжних працівників.

Мої плани в організації — це дійсно робити різні навчання для молодіжних працівників, створити спільноту людей, які хотіли б працювати з підлітками. Бо зараз ми охопили вже своєю програмою близько 200 підлітків. Але дійсно людей, які хочуть працювати з підлітками, їх набагато менше, тому шукаємо зараз їх. Якщо ви хочете долучатися до команди, то ми тільки за.

В подальшому команда “Прайму” планує продовжити створювати різні можливості для підлітків, не тільки в учнівських самоврядуваннях, а й в неформальних подіях, в волонтерських подіях.