Чи справді в Україні провалили реформу регулювання азартних ігор

Чи справді в Україні провалили реформу регулювання азартних ігор

Фото: magnific.com

Народний депутат Данило Гетманцев заявив, що в Україні нібито провалили реформу регулювання азартних ігор і запуск державної системи онлайн-моніторингу. Проте у Міністерстві цифрової трансформації України ці твердження заперечили.

Про це повідомляє «Перший Криворізький» з посиланням на МІнцифру.

Останній рік триває публічна дискусія навколо реформи грального ринку. У Мінцифрі кажуть, що частина критики базується на маніпуляціях і неточних даних.У центрі дискусії — реформа ринку азартних ігор, запуск системи онлайн-моніторингу та діяльність державного агентства PlayCity.

Що відповідають у Мінцифрі на головні звинувачення


1. Михайло Федоров відповідав за координацію КРАІЛ та запуск ДСОМ з 2022 року


У міністерстві пояснюють: у 2020–2025 роках регулюванням ринку займалася КРАІЛ (Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей).

Саме вона мала запустити державну систему онлайн-моніторингу, але цього так і не зробили.

У Мінцифрі кажуть, що реальні зміни почалися після зміни підходу до управління ринком і передачі функцій новим органам.

2. Мінцифра не запускає ДСОМ з 2022 року


У відомстві зазначають, що повноцінні повноваження щодо політики у сфері азартних ігор вони отримали лише у 2025 році — після рішень уряду.

Після цього створили PlayCity. Саме воно відповідає за реалізацію реформи і технічні рішення, зокрема державну систему онлайн-моніторингу (ДСОМ).

3. Фейковий конкурс на ліцензії для операторів лотерей


У Мінцифрі заявляють, що конкурс відбувався в межах чинного законодавства, ухваленого ще у 2012 році.


За цим законом ринок був фактично закритим для нових учасників, а вимоги були сформовані таким чином, що відповідати їм могли лише чинні оператори. У відомстві наголошують, що це обмежувало конкуренцію ще до старту будь-яких нових процедур.

4. Гравці самі встановлюють собі ліміти на гру


У міністерстві пояснюють: можливість встановлювати ліміти для гравців уже була передбачена законом. Мінцифра лише визначила максимальні межі.

«Тобто наказ не створив правило, за яким гравець сам встановлює собі ліміти. Це правило вже було в законі. Мінцифра виконала свій обов'язок — визначила верхню межу, за яку гравець не може вийти», — пояснюють у Мінцифрі.

Тож жодні вигоди для грального бізнесу цей наказ не створив.

Також у Мінцифрі вважають, що надто жорсткі обмеження можуть дати зворотний ефект — штовхнути гравців у нелегальні онлайн-казино, де немає контролю.

5. ПлейСіті блокує нелегальні сайти через кілька місяців


Насправді ж блокування нелегальних ресурсів наразі відбувається значно швидше — у межах доби після виявлення. Далі процес проходить через регуляторні органи та інтернет-провайдерів.

6. ПлейСіті не штрафує організаторів азартних ігор за незаконну рекламу


За час роботи PlayCity наклали штрафних санкцій на понад 80 мільйонів гривень.

Проте для покарання потрібно довести, що компанія справді замовила рекламу. Для цього потрібні договори, акти або підтвердження оплати. За такою інформацією PlayCity звертається до розповсюджувача реклами.

На практиці ж блогери, канали, адміністратори сторінок або рекламні посередники відмовляються її надавати. Втім, саме ця інформація є достатньою юридичною підставою для штрафу казино.

«Самої згадки бренду в рекламі недостатньо. І це принципово. Інакше такий підхід став би інструментом недобросовісної конкуренції: будь-хто міг би замовити незаконну рекламу з брендом конкурента, а потім вимагати штрафу для цієї компанії», — пояснює Мінцифра.

Що зробили за рік реформи

  • запустили тестову версію системи онлайн-моніторингу;
  • розпочали підключення операторів до системи;
  • перезапустили ринок лотерей і оновили регулювання;
  • посилили боротьбу з нелегальними азартними сайтами;
  • запровадили цифровізацію ліцензування;
  • розширили співпрацю з міжнародними платформами для блокування незаконної реклами.

«Що більше реальних змін відбувається в цій сфері, то більше тиску ми відчуваємо. Це очікувано: прозоре державне регулювання завжди зачіпає інтереси тих, хто роками користувався слабкістю системи, непрозорими правилами та відсутністю ефективного контролю. Але саме тому цю реформу потрібно довести до кінця», — зазначає Мінцифра.


Посилання скопійовано в буфер обміну