Клони, «Матрьошка» та фейки: як РФ «відмиває інформацію»

Клони, «Матрьошка» та фейки: як РФ «відмиває інформацію»

Фото: Перший Криворізький

Російська дезінформація давно вийшла за межі примітивних фейків. Сьогодні це багаторівневі інформаційні операції, де використовують підроблені медіа, фальшиві відео, штучно згенеровані «свідчення» військових і цілі мережі сайтів для «відмивання» брехні.

Про те, як працюють сучасні російські інформаційні кампанії, які наративи просувають і чому українцям стає дедалі складніше відрізняти правду від фейку, редакції «Першого Криворізького» розповіла головна редакторка VoxCheck Аліна Тропиніна.

«Росія вважається одним із таких акторів, які системно впливають на інформаційні простори інших країн, як України, так і Заходу, Азії, Африки і так далі, разом з Китаєм», — каже Аліна.

Операція «Матрьошка»


За словами Аліни Тропиніної, одна з найактивніших російських інформаційних операцій — так звана «Матрьошка».

Її головна особливість у тому, що фейки створюють не для аудиторії, а щоб перевантажити журналістів і фактчекерів.

Схема працює так: спочатку фейкова «новина» з'являється в анонімному російському Telegram-каналі. Для більшої правдоподібності використовують логотипи авторитетних медіа — наприклад, BBC чи Euronews.

Після цього посилання масово розсилають західним фактчекерам із проханням «перевірити інформацію».

«Це робиться для того, щоб витратити їхній ресурс на перевірку і відволікти від реальних інформаційних загроз», — каже головна редакторка VoxCheck.

Водночас частина такого контенту потрапляє і в український сегмент соцмереж, де люди можуть сприймати його як справжній.

РФ спекулює на емоціях, суспільно значимих темах, дуже часто ці фейки стосувалися українських біженців в різних країнах Європи.

«Це стосувалося теми військових, постачання зброї, допомоги і так далі», — пояснює Аліна.

Центр протидії дезінформації

Клони медіа і фейкові сайти


Ще одна поширена схема — операція «Двійник».

У цьому випадку створюють сайти-копії відомих медіа з майже непомітними змінами в назві домену.

«Може бути не BBC, а BBCC. Або Euronews із буквально однією зміненою літерою», — пояснює Тропиніна.

На таких ресурсах публікують вигадані «новини», які потім поширюють у соцмережах і інші медіа.


Приклад RFI

Операція Storm-1516 — «відмивання інформації»


Окремо Аліна Тропиніна згадує операцію Storm-1516 — складнішу схему, яку використовували переважно для західної аудиторії.

Її суть — створення фейкових локальних медіа.

«Створюються видання, яких раніше не існувало, але вони маскуються під місцеві медіа з нібито великою історією», — каже вона.

Наприклад, замість реального медіа можуть створити сайт із дуже схожою назвою — так, щоб користувач не помітив різниці.

«Умовно могла бути якась дуже відома газета London News, а вони назвали сайт News London», — пояснює Тропиніна.

Після цього фейкові статті починають поширюватись між різними платформами: їх цитують Telegram-канали, у соцмережах, іноді навіть підхоплюють інші медіа.

«Перше джерело було абсолютно вигаданим, але через те, що інформацію починають перепубліковувати, її джерело розмивається, і кожне нове посилання додає їй частково правдивості», — пояснює Тропиніна.



Приклад Bloomberg
Дискредитація армії

Один із найпоширеніших прийомів — маніпуляції на основі кримінальної хроніки.

За словами Аліни Тропиніної, пропагандисти беруть реальні новини про злочини, а потім змінюють лише кілька деталей.

«Беруть новину з кримінальної хроніки і замість слова «чоловік» чи «мешканець» додають "військовий" і назву конкретної бригади», — пояснює вона.

Такі повідомлення можуть бути різними — від дрібних крадіжок до вигаданих убивств чи нападів.

Головна мета — підірвати довіру до військових і посилити напругу в суспільстві.


Приклад з VoxCheck

Фейки «від військових» і штучні голоси


Окремий напрямок — дипфейки та фальшиві звернення нібито від українських військових.

У таких відео військові можуть «скаржитися», що їх покинули, заявляти про втрату населених пунктів або критикувати командування.

Часто такі ролики поширюють паралельно з активними бойовими діями. Водночас офіційної інформації щодо ситуації немає.

Як відрізнити ШІ від реального відео?


За словами Аліни, хоча технології генерації відео стають дедалі кращими, у дипфейків усе ще є характерні ознаки:
  • неприродний рух очей;
  • зникнення зубів під час міміки;
  • механічна мова;
  • однакові паузи між словами.

«В одного "військового" пара виходила так механічно, наче освіжувач повітря спрацьовував через однакові проміжки часу», — згадує Тропиніна.

Головна небезпека фейків — вони створюють атмосферу недовіри, виснаження й постійного сумніву. Саме тому перевірка джерел, уважність до деталей і критичне мислення залишаються одним із головних способів захисту від інформаційних атак.


Перевірте себе


Пройдіть короткий тест і перевірте, наскільки добре ви розумієте, як працюють російські інформаційні операції.



Посилання скопійовано в буфер обміну