3D-принтери та робототехніка: як криворізькі профтехи руйнують стереотип про «бурсу»

Ще 10-15 років тому профтех у багатьох асоціювався зі старими майстернями, застарілим обладнанням і залякуваннями ПТУ та «бурсою». Але сьогодні у профтехах Кривого Рогу студенти навчаються керувати дронами, друкують деталі на 3D-принтерах, програмують роботизовані платформи й готуються до професій, без яких неможливо буде відновити країну після війни.

Редакція «Першого Криворізького» поспілкувалася з виконувачкою обов'язків директора Криворізького професійного транспортно-металургійного ліцею Ганною Булгаковою.

Інтерактивні технології

У Криворізькому ліцеї замість крейди й плакатів — інтерактивні дошки, 3D-принтери та моделі, симулятори польотів і технологічний простір, де студенти створюють власні проєкти.

«Профосвіта дуже змінилася. Змінюються стандарти, програми, підходи до навчання. Якщо 15-20 років тому був певний застій — у ремонтах, обладнанні, матеріально-технічному забезпеченні, — то зараз усе дуже зрушилося з місця», — говорить Ганна Булгакова.

За її словами, модернізація профтехів наразі стала необхідністю.

«Хто, як не випускники профтехів, будуть відновлювати Україну? Робочі руки — це хто? Дивіться, що зараз робиться з залізницею. Зараз рухомий склад щодня пошкоджують окупанти. А в нас є напрямок підготовки — це залізниця», — каже Булгакова.

3D-House — простір для створення власних проєктів

Найбільше руйнує старі стереотипи те, як сьогодні виглядає саме навчання.

Минулого року ліцей подав заявку на участь у міжнародному проєкті «Криця», який реалізується за підтримки Великого Герцогства Люксембург. Так у закладі з'явився сучасний технологічний простір 3D-House.

Тут працюють гуртки 3D-моделювання та школа пілотування дронів. А ще тут проходять заняття з автоматики та робототехніки.

«Якщо раніше все пояснювали буквально "на пальцях", то тепер студенти можуть одразу бачити, як це працює: схеми, двигуни, підключення, електроніку», — говорить Ганна Булгакова.

У просторі встановили 3D-принтери, комп'ютери із програмами для моделювання, конструктори роботизованих платформ і симулятори для пілотування.

Використання 3D-моделей викладачами

Нові технології вирішили показати не лише студентам, а й самим педагогам.

Першим великим внутрішнім проєктом стало навчання викладачів 3D-моделюванню та 3D-друку. Узимку, під час блекаутів, педагоги приходили до ліцею в ті кілька годин, коли було світло, і вчилися працювати з моделями та принтерами.

«Ми хотіли, щоб викладачі зрозуміли, що це інструмент, який можна використовувати майже в будь-якій дисципліні», — розповідає директорка.

Тепер викладачі математики можуть друкувати геометричні фігури, хіміки — моделі молекул, а майбутні автослюсарі — деталі автомобілів, щоб не закуповувати це.

Залізні перегони — створення роботизованих платформ

Ще один внутрішній проєкт ліцею — «Залізні перегони». Студентські команди отримали набори деталей і мали спочатку їх зібрати, щоб вони працювали, а на наступному етапі — вдосконалити та додати свої деталі.

«Хтось додавав світлодіоди, хтось — звукові ефекти, хтось друкував кріплення на 3D-принтері. З однакових конструкторів усі зробили абсолютно різні моделі», — згадує Ганна Булгакова.

Фіналом стали перегони роботизованих платформ у лабіринті. На захід запросили й школярів.

«Заклад живе, тут можна якісь свої мрії втілити. Є діти, яким цікаво щось паяти, збирати, працювати з технікою, але вдома немає можливості купити дороге обладнання. Тут вони можуть прийти й спробувати створити щось власноруч», — каже в.о. директора.

Школа пілотування та симулятори дронів

Окремий напрямок — школа пілотування. Зараз у ліцеї розвивають спортивний напрямок. Студенти тренуються на симуляторах, літають на невеликих дронах у приміщеннях та спортзалі й навіть працюють над створенням власних моделей. Згодом планують влаштувати змагання.

Симулятори локомотивів

Окремо у ліцеї працює навчально-практичний центр, де теорію поєднують із практикою. Замість звичайної дошки з крейдою — інтерактивна панель, а також справжній пульт управління локомотивом разом з симулятором залізничної дороги. Відтак студенти можуть бачити практично все, що відбувається під час керування потягом.

«На моніторі видно заданий шлях, ділянку шляху, і машиніст уже бачить, як і з якою швидкістю він рухається по цій ділянці. А в іншому класі є симулятор, де управління відбувається вже з клавіатури, але всі дії, які виконує машиніст, там також відтворюються», — говорить викладач спецтехнологій Микола Журавль.

Які професії можна здобути у ліцеї

Наразі у Криворізькому професійному транспортно-металургійному ліцеї відкритий набір на п'ять професій після дев'яти класів:

• машиніст електровоза, машиніст слюсар з ремонту рухомого складу — три роки навчання;

• машиніст тепловоза, слюсар з ремонту рухомого складу — три роки навчання;

• слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, електрогазозварник — три роки вчитися,

• машиніст екскаватора, електрослюсар, стропальник, газозварник — вчитися 3,5 роки, бо чотири професії;

• провідник пасажирського вагону, касир квитковий, касир багажний і прийомоздавальник вантажу та багажу — навчання 3,5 роки.

На базі 11 класів:

• помічник машиніста електровоза слюсар з ремонту рухомого складу;

• провідник пасажирського вагону

Навчання — безкоштовне, а студенти отримують стипендію. За словами Ганни Булгакової, останніми роками її суттєво підвищили, і зараз вона становить 1 250 гривень.