Евакуація під час війни: що потрібно знати мешканцям Дніпропетровщини

Через наближеність громад Дніпропетровської області до зони активних або можливих бойових дій, в регіоні вже примусово евакуювали понад 45 тисяч людей, а саме дітей разом з батьками. Серед них понад тисяча – маломобільних або з інвалідністю.

Станом на 13 березня 2026 року з окремих населених пунктів Синельниківського району області загалом евакуювали 46 486 дітей разом із батьками або іншими законними представниками. Серед них:

• маломобільних — 1 118;

• дітей — 7 979;

• дітей з інвалідністю — 132.

Редакція «Першого Криворізького» підготувала гайд — про те, як пройти всі етапи евакуації та знати, до кого звертатися.

Планування евакуації

Евакуація починається не з дороги, а з підготовки. Саме від цього етапу залежить, наскільки швидко і безпечно ви зможете виїхати та адаптуватися на новому місці.

Зібрати всі необхідні документи

Це найважливіше — без документів ви не зможете оформити статус ВПО, отримати допомогу чи доступ до послуг.

Обов’язково візьміть:

• паспорт (або ID-картку);

• ІПН (ідентифікаційний код);

• свідоцтва про народження дітей;

• документи про шлюб або розлучення;

• військовий квиток (для чоловіків);

• документи на житло (якщо є);

медичні документи:

• довідки про хронічні захворювання;

• рецепти;

• виписки з лікарні.

Якщо є можливість — візьміть також:

• дипломи;

• трудову книжку або її копію;

• документи на бізнес (для ФОП).

Зробити копії документів

В умовах евакуації документи можуть загубитися — тому дублювання критично важливе.

Рекомендується:

• зробити паперові копії і зберігати окремо від оригіналів

• сфотографувати або відсканувати всі документи

зберегти їх:

• у телефоні;

• у хмарному сховищі (Google Drive, iCloud тощо);

• надіслати копії близькій людині

Це допоможе швидко відновити документи у разі втрати

Підготувати «тривожну валізу»

Це набір речей, який дозволить вам прожити перші дні після евакуації без доступу до звичних умов.

Документи і гроші

• усі документи (в окремій водонепроникній папці);

• готівка (невеликими купюрами);

• банківські картки.

Одяг

• комплект змінного одягу;

• теплі речі (навіть у теплу пору року);

• зручне взуття.

Аптечка

• особисті ліки мінімум на 7–10 днів;

• знеболювальні;

• антисептики;

• перев’язувальні матеріали.

Їжа і вода

• запас води на 1–2 дні;

• снеки, консерви, енергетичні батончики.

Техніка

• телефон;

• зарядні пристрої;

• павербанк.

Інше

• ліхтарик;

• засоби гігієни;

• плед або легка ковдра.

Якщо у вас є домашні тварини:

• підготуйте переноску;

• запас корму на кілька днів;

• ветеринарний паспорт (якщо є);

• воду і миску.

Продумати маршрут і варіанти виїзду

Ще до евакуації варто:

• дізнатися про офіційні евакуаційні маршрути через Дніпропетровську обласну військову адміністрацію

перевірити:

• графіки евакуаційних автобусів;

• маршрути потягів від Укрзалізниці;

• домовитися з родичами або знайомими про можливий прихисток.

Важливо мати кілька варіантів, якщо один маршрут стане недоступним.

Зберегти важливі контакти

У телефоні та на папері:

• рідні та близькі;

• місцева влада;

• екстрені служби;

• волонтерські організації.

Важливо пам’ятати

• не відкладайте підготовку «на потім»;

• збирайте речі так, щоб можна було виїхати швидко;

• беріть лише необхідне — мобільність важливіша за кількість речей.

Куди звертатися під час планування евакуації

У Дніпропетровській області діє кілька рівнів допомоги — від державних органів до волонтерів. Важливо розуміти, хто за що відповідає і в яких випадках до кого звертатися.

Головний координатор евакуації в регіоні.

Саме ОВА:

• приймає рішення про евакуацію;

• визначає маршрути і безпечні напрямки;

• формує списки на евакуацію;

• координує транспорт (разом із громадами).

До них варто звертатися, якщо:

• ви хочете виїхати організовано;

• не знаєте, як це зробити безпечно;

• потрібна інформація про актуальні маршрути.

Інформацію зазвичай публікують:

• у Telegram-каналах;

• на офіційних сайтах;

• через місцеві адміністрації.

Гаряча лінія Дніпропетровської ОВА (евакуація): 203 (безкоштовно).

Єдина гаряча лінія: 0-800-336-085.

Гаряча лінія з кризових питань: 15-48.

Поліція та ДСНС: 102 або 101.

Гуманітарна місія «Проліска»: 095-601-54-17 (допомога в евакуації)

ДСНС України

Допомога у критичних ситуаціях.

ДСНС не займається плановою евакуацією, але:

• евакуює людей із зон обстрілів;

• допомагає маломобільним людям;

• бере участь у рятувальних операціях.

Звертайтесь, якщо:

• є пряма загроза життюпотрібна термінова евакуація;

• людина не може самостійно пересуватися.

Телефон: 101

Червоний Хрест України

Гуманітарна допомога і супровід.

Організація допомагає на всіх етапах евакуації:

• видає гуманітарну допомогу;

• допомагає з евакуацією вразливих груп;

• надає психологічну підтримку;

• іноді допомагає з транспортом.

До них звертаються, якщо:

• потрібні базові речі (їжа, гігієна);

• є діти, літні люди або люди з інвалідністю;

• потрібен супровід під час евакуації.

Місцеві громади та гарячі лінії

Перший контакт для більшості людей.

Саме громади (міські, селищні ради):

• формують списки на евакуацію;

• повідомляють про дату і місце збору;

• організовують підвезення до точок виїзду;

• інформують про доступну допомогу.

До них звертаються:

• щоб записатися на евакуацію;

• щоб уточнити деталі виїзду;

• якщо немає транспорту.

Важливо

• користуйтеся лише офіційними джерелами;

• не довіряйте випадковим перевізникам без перевірки;

• уточнюйте інформацію одразу у кількох джерелах.

Переїзд

Етап переїзду — це безпосередньо виїзд із небезпечної території. Він може бути організованим або самостійним, але в обох випадках важливо розуміти, як усе відбувається на практиці.

Організовані евакуаційні автобуси

Це найпоширеніший і найбезпечніший варіант.

Як це працює:

• ви записуєтесь через місцеву громаду або гуманітарний центр;

• отримуєте дату, час і місце збору;

• вас доставляють до безпечного регіону або до залізничного вузла.

Що важливо:

• автобуси часто супроводжують представники влади або волонтери;

• посадка відбувається за списками

пріоритет мають:

• сім’ї з дітьми;

• літні люди;

• маломобільні.

Інколи людей спочатку вивозять у межах області, а вже потім — далі.

Евакуаційні потяги Укрзалізниці

Це ключовий інструмент масової евакуації.

Як це відбувається:

• вас привозять до вокзалу організовано або ви добираєтесь самі

евакуаційні рейси можуть бути:

• безкоштовними;

• без прив’язки до місць (інколи — за принципом «хто встиг»).

Особливості:

• напрямки визначаються щоденно (залежно від ситуації);

• часто це західні області України;

• у вагонах можуть бути волонтери або медики.

Актуальні рейси публікуються в офіційних каналах.

Самостійний виїзд

Цей варіант обирають ті, хто має власний транспорт або можливість виїхати з рідними/знайомими.

Що потрібно врахувати:

• перевірити безпечність маршруту;

• уникати зон активних бойових дій;

• мати запас пального;

• враховувати можливі черги і блокпости.

Рекомендується:

• повідомити близьким маршрут і час виїзду;

• мати альтернативний шлях

Місцева влада

• організовує евакуаційні рейси;

• формує списки;

• координує логістику.

Волонтерські організації

• допомагають із транспортом;

• супроводжують людей;

• організовують підвезення до вокзалів;

• допомагають із речами.

Що вам забезпечать

У разі організованої евакуації ви можете розраховувати на:

Транспорт

• автобус або поїзд;

• безпечний маршрут;

• координацію руху.

Супровід

• представники влади;

• волонтери;

• іноді — медики.

Харчування

• вода;

• перекуси;

• іноді — гаряча їжа (залежить від маршруту і тривалості).

Додатково

• допомога людям з інвалідністю;

• підтримка сімей із дітьми.

Евакуація — безкоштовна, за організований виїзд платити не потрібно, якщо хтось вимагає гроші — це може бути шахрайство.

Час і невизначеність

• можливі затримки;

• зміни маршрутів;

• очікування транспорту.

Це нормально в умовах евакуації — варто бути готовими.

Прибуття

Після евакуації починається новий етап — облаштування на новому місці. Перші години і дні можуть бути хаотичними, тому важливо розуміти, як працює система прийому переселенців.

Після прибуття вас зазвичай зустрічають і направляють у один із варіантів розміщення:

Транзитний центр

Це перша точка після евакуації.Тут:

• реєструють прибулих;

• уточнюють потреби (житло, медицина, діти);

• допомагають визначити подальший маршрут.

Ви можете перебувати тут від кількох годин до 1–2 діб.

Часто саме тут вирішується, куди вас направлять далі.

У Дніпропетровській області діють декілька транзитних центрів, які приймають евакуйованих мешканців. У них люди можуть отримати всебічну допомогу — від гуманітарної до юридичної.

Найбільше транзитних центрів зосереджено в Дніпровському районі області. Вони розташовані за такими адресами:

• Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 53 — розрахований на 30 місць;

• Дніпро, площа Вокзальна, 15 — 65 місць;

• Слобожанська селищна громада, село Степове, вулиця Затишна, 18 — 30 місць;

• Новоолександрівська селищна громада, село Волоське, вулиця Набережна, 42 — 60 місць.

У Кривому Розі транзитний центр працює за адресою вулиця Криворіжсталі, 52. Він розрахований на 40 місць.

Загалом у центрах передбачено 225 місць для короткострокового перебування людей.

Транзитні центри виконують роль хабів комплексної підтримки для евакуйованих. Тут люди можуть отримати не лише гуманітарну та медичну допомогу, а й юридичні та соціальні консультації. Увагу приділяють відновленню документів, оформленню державних виплат, а також отриманню фінансової допомоги від міжнародних партнерів.

Після перебування у транзитному центрі евакуйованим пропонують безоплатне тимчасове житло. Для цього діють місця тимчасового проживання (МТП), куди людей можуть направити після первинної реєстрації та отримання допомоги.

Окремі програми передбачені для вразливих категорій населення. Зокрема, для людей з інвалідністю та маломобільних людей доступна послуга 30-денного медсестринського догляду у закладах охорони здоров'я. По Україні вже визначено понад 200 таких закладів.

Також впроваджується програма підтриманого проживання. Вона передбачає постійний соціальний супровід для маломобільних громадян. Послугу надають спеціалізовані організації, яким держава компенсує витрати — близько 8 тисяч гривень щомісяця за кожну людину.

Тимчасове житло

Це більш довготривалий варіант (від кількох днів до місяців):

• гуртожитки;

• школи або садочки (переобладнані)комунальні установи.

Умови можуть бути різними:

• спільні кімнати;

• базові зручності;

• мінімальний набір меблів.

Прихисток

Це безкоштовне житло від держави або громади або проживання у приймаючих сім’ях.

Часто це, приватні будинки, квартири, модульні містечка. У багатьох випадках держава компенсує власникам житла витрати за розміщення ВПО.

Куди звертатися одразу після прибуття

ЦНАП

Основна точка оформлення документів.

Тут ви можете:

• оформити статус ВПО;

• подати заявку на грошову допомогу;

• отримати довідки.

Альтернатива: через застосунок Дія.

Пенсійний фонд України

З 2023 року саме він адмініструє виплати ВПО.

Тут:

• призначають грошову допомогу;

• консультують щодо виплат;

• вирішують питання із затримками.

Гуманітарні штаби

Це можуть бути:

• місцеві центри допомоги;

• волонтерські хаби;

• міжнародні організації.

Тут ви отримаєте:

• продукти;

• одяг;

• засоби гігієни;

• інформацію.

Статус ВПО

Це ключовий документ, який відкриває доступ до допомоги.

Для оформлення потрібно:

• паспорт;

• ІПН;

• дані про місце проживання.

Важливо:

• оформлюється на кожного члена сім’ї;

• займає від кількох хвилин до кількох днів.

Грошова допомога

Після отримання статусу ВПО в Україні ви маєте право на щомісячну державну допомогу на проживання протягом 6 місяців (із можливим продовженням). Виплати складають 3 000 гривень на кожну дитину або особу з інвалідністю та 2 000 гривень для інших дорослих осіб. Оформити допомогу можна через застосунок «Дія», ЦНАП або органи соцзахисту.

Основні умови та деталі.

Кому виплачується: особам, які перемістилися з територій активних бойових дій, оточення або тимчасової окупації.

Продовження виплат: через 6 місяців допомога може бути продовжена ще на 6 місяців для вразливих категорій (люди старшого віку, особи з інвалідністю, сім'ї з дітьми), якщо дохід сім'ї не перевищує встановлені норми.

Припинення виплат: якщо ви працевлаштувалися, допомога може бути переглянута, а у разі повернення додому або виїзду за кордон — виплати припиняються.

Заява подається один раз, кошти зараховуються на картку «єПідтримка»

Держава

• основні виплати ВПО;

• частина програм житла;

• соціальні гарантії.

Місцеві бюджети

• підтримка на рівні громади;

• забезпечення житлом;

• місцеві програми допомоги.

Важливо знати

• не відкладайте оформлення статусу ВПО — без нього не буде виплат;

• зберігайте всі документи і довідки;

• уточнюйте інформацію в кількох джерелах.

Практичні поради

• у перший день: знайдіть житло і зареєструйтесь;

• у перші 2–3 дні: подайте на виплати;

• у перший тиждень: зверніться за гуманітарною допомогою.

Рання інтеграція

Після перших днів і тижня перебування на новому місці настає етап адаптації. Мета цього етапу — зробити життя більш стабільним і максимально наблизити його до звичайного ритму.

Знайти стабільне житло.

Можна орендувати квартиру або кімнату через місцеві оголошення чи центри ВПО. Деякі громади надають модульні містечка або гуртожитки для переселенців.

Пошук житла можна вести через:

• волонтерські хаби;

• гуманітарні центри;

• онлайн-платформи.

Важливо: перевіряйте договір оренди та умови проживання, особливо якщо оплата покривається державою чи грантами.

Знайти роботу або відновити бізнес

• центри зайнятості допомагають із вакансіями та працевлаштуванням;

• для підприємців існують державні і міжнародні програми підтримки, включно з грантами;

• важливо підготувати документи: паспорт, ІПН, довідки про освіту/кваліфікацію.

Оформити всі соціальні виплати. Статус ВПО дає право на:

• грошову допомогу;

• соціальні програми;

• пільги на комунальні послуги.

Платформи, де можна оформити онлайн: Дія. Місцеві ЦНАПи та гуманітарні центри допомагають з фізичним оформленням документів.

Хто допомагає
Дія

• онлайн-оформлення соціальних послуг;

• подача заяв на виплати;

• доступ до інформації про програми підтримки.

Місцеві громади

• інформаційна підтримка;

• допомога з житлом;

• консультації щодо працевлаштування.

Міжнародні фонди

• UNHCR (Агентство ООН у справах біженців);

• Caritas Ukraine;

• допомагають з грантами, гуманітарною та психологічною підтримкою.

Робота і бізнес

Гранти для ВПО

• фінансова підтримка для відновлення бізнесу;

• часто включає закупівлю обладнання, оренду приміщень

Програми підтримки підприємців. Перекваліфікація

• курси для отримання нової професії;
  

• дистанційне навчання;

• сприяння у працевлаштуванні.
  

Важливо: перекваліфікація може відкрити нові можливості, особливо якщо стара сфера тимчасово не функціонує.

Освіта

Діти ВПО приймаються до місцевих шкіл і садочків, також ожливе дистанційне навчання через онлайн-платформи.\

Центри підтримки ВПО допомагають:

• оформити документи у школу;

• організувати підвіз дітей;

• знайти курси для розвитку.

Активна участь у навчанні допомагає дітям адаптуватися психологічно і соціально.

Практичні поради на етапі інтеграції

• плануйте день: стабільний режим допомагає відновити рутину;

• звертайтеся по допомогу: не соромтеся питати волонтерів і громаду;

• соціальні контакти: знайомства з місцевими мешканцями допомагають швидше адаптуватися;

• психологічна підтримка: користуйтеся доступними безкоштовними консультаціями.