Реконструкції, доступність і мільйонні проєкти: що планують оновити в Кривому Розі

У Кривому Розі готують кілька проєктів реконструкції громадських просторів та об’єктів інфраструктури.
Під час засідання міськради директор департаменту розвитку інфраструктури міста Іван Карий оголосив про реалізацію проєкту безбар’єрного маршруту в Кривому Розі, який містить у собі реконструкцію вхідної групи 19 будинків на проспекті Університетському, вулицях Джохара Дудаєва, Степана Бандери та Героїв АТО. Також цей проєкт передбачає реконструкцію проспекту Університетського й Алеї 200 каштанів, підземного переходу на 95 кварталі з облаштуванням ліфтовими кабінами та станції швидкісного трамвая «Міська рада».

На розробку проєктно-кошторисної документації по деяких із об’єктів уже передбачили понад 4 мільйони гривень бюджетних коштів. Усі закупівлі оприлюднені в системі Prozorro.

Алея 200 каштанів: нове освітлення, пандуси та полив

Комунальне підприємство «Сансервіс» замовило коригування проєкту реконструкції скверу «Алея 200 каштанів». Вартість розробки — понад 1,3 мільйона гривень. Договір уклали 21 жовтня 2025 року з ФОП Вікторією Тітовою, зареєстрованою в селищі Криве Озеро Миколаївської області.

У технічному завданні зазначено, що оновлений проєкт має врахувати розташування підземного швидкісного трамвая — вентиляційні шахти, входи та виходи зі станції. При цьому дозволяється лише благоустрій поверхні без втручання в підземні конструкції.

Серед запланованих рішень:

• заміна дорожнього покриття і встановлення нових бордюрів;
• облаштування доріжок плиткою і тактильними смугами для людей із порушеннями зору;
• створення безбар’єрних входів із пандусами;
• оновлення освітлення;
• встановлення лавок, урн та інших малих архітектурних форм;
• облаштування зон відпочинку;
• встановлення системи автоматичного поливу;
• озеленення з максимальним збереженням наявних дерев.

Сквер імені Олексія Різниченка

Також «Сансервіс» окремо замовив виготовлення проєктно-кошторисної документації для реконструкції скверу від вулиці Олексія Різниченка до бульвару Миколи Вороного в Саксаганському районі. Вартість робіт — майже 900 тисяч гривень. Підрядником стало підприємство «Кривбасбудсервіс», яке активно працює з державними замовниками.
Планується реконструкція наявного скверу в Саксаганському районі — його хочуть розширити за рахунок території між житловими будинками та вулицею Олексія Різниченка.

У межах реконструкції мають розробити нові проєктні рішення: осучаснити доріжки, встановити малі архітектурні форми (лавки, урни тощо), озеленити територію та облаштувати благоустрій відповідно до чинного Генерального плану.
Що саме планують зробити у сквері:

• замінити покриття алей, доріжок і тротуарів на плитку;
• встановити тактильні смуги для людей із порушеннями зору;
• оновити озеленення згідно з ескізним проєктом;
• облаштувати вуличні урни та лавки;
• встановити освітлення;
• додати декоративні елементи;
• облаштувати місця для паркування велосипедів;
• встановити інформаційні таблички, зокрема з дублюванням шрифтом Брайля.

Також передбачено систему поливу зелених насаджень — вручну за допомогою шлангів або розприскувачів із підключенням до наявної системи.
Освітлення планують підключити до міських електромереж.
До того ж зазначено, що громадські туалети з універсальною кабіною для людей з інвалідністю можуть бути встановлені додатково — за окремим рішенням замовника й окремим фінансуванням.

Підземний перехід на 95 кварталі: чергова спроба ремонту

Ще один об’єкт — підземний перехід на 95 кварталі. Управління капітального будівництва замовило проєктно-вишукувальні роботи на суму 929 тисяч гривень. Виконавцем стало ТОВ «Проектбудвишукування».
Це не перша спроба відремонтувати перехід. У 2021 році замовляли проєкт за понад 1 мільйон гривень, а у 2022 році уклали договір на виконання робіт більш ніж на 57 мільйонів гривень. Однак об’єкт так і не був завершений — договір розірвали достроково.

Протягом останніх років у переході проводили лише точкові ремонти. Наприклад, у 2023 році на відновлення сходинок витратили 100 тисяч гривень, але проблеми знову виникли вже через кілька місяців.

Безбар’єрність станції «Міська рада»

Паралельно КП «Швидкісний трамвай» оголосило закупівлю на розробку документації для створення безбар’єрного маршруту та реконструкції станції «Міська рада». Вартість проєкту — 987 тисяч гривень. Підрядником стала компанія з Дніпра «Трейдінг Ассошіейшн Аімджи».
Проєкт передбачає встановлення ліфтових кабін для доступу маломобільних груп населення. Водночас представники громадських організацій наголошують: облаштування лише однієї станції не зробить усю систему швидкісного трамвая доступною. Окрім інфраструктури, потрібен також відповідний рухомий склад.
Проблема доступності в місті вже неодноразово ставала предметом критики. Наприклад, підйомники біля центрального ринку в підземному переході, реконструкція якого коштувала майже 25 мільйонів гривень, періодично не працюють.

Оцінка ініціативи

«На всеукраїнському рівні задумка непогана. Хороша задумка. Але що стосується Кривого Рогу, перше вразило — ніхто не спитав, де цей маршрут треба прокладати. Може, він десь потрібніший?», — каже голова громадської організації «Рух без меж» Юрій Понькін.

Чи не логічніше було б почати з районів, де зосереджено більше лікарень, соціальних установ або де проживає більше ветеранів і людей з інвалідністю? Вибір місця мав би базуватись на реальній потребі, вважає Юрій.
Облаштування станцій під безбар’єрність — позитивний крок, на думку криворіжця. Добре, що планують модернізувати кілька станцій, адже одна доступна станція не вирішить проблем: якщо можна спуститись униз, але неможливо піднятись на іншій зупинці — система не працює.

Водночас є труднощі: не всі станції технічно просто адаптувати, потрібен комплексний підхід, важливо брати до уваги рухомий склад і посадкові платформи, щоб людина на кріслі колісному могла самостійно заїхати у вагон.
Справжня безбар’єрність — це можливість для людини без сторонньої допомоги спуститись ліфтом, зайти у вагон і так само вийти на потрібній станції.

Міська влада декларує курс на оновлення громадських просторів і впровадження принципів безбар’єрності. Водночас попередній досвід показує: ключовим викликом залишається не лише розробка проєктів, а і якісна реалізація, контроль виконання та довготривала експлуатація оновлених об’єктів.