Кожен виклик — нова історія: поліцейський із Кривого Рогу про роботу в умовах війни

Що бачить поліцейський, коли дивиться на Кривий Ріг? Не площі й торгові центри, а під’їзди з викликами на домашнє насильство, хуліганів у дворі, жінку, що біжить до будівлі, у яку щойно влучив «шахед», бо під завалами її дитина. 24-річний Раддим Гасанов із Кривого Рогу знає про це не з чуток. Він — старший лейтенант поліції в Кривому Розі.

Народився і виріс у Довгинцівському районі, там же закінчив школу №90. Одразу після школи вступив до Донецького юридичного інституту, який пізніше став Донецьким університетом внутрішніх справ. Навчався за освітньою програмою 081 «Право» і почав працювати в Кривому Розі. Уже четвертий рік Раддим — інспектор відділу реагування патрульної поліції.

Раніше я мріяв бути слідчим, — каже хлопець. — У цій роботі є своя особлива романтика. Але і та робота, яка в мене є зараз, дуже подобається: я не сиджу в кабінеті, постійно в русі. І з кожним викликом — нова людина, новий випадок. Кожна зміна — як нова історія.

Про свою роботу на прильотах у Кривому Розі Раддим говорить спокійно — він уже звик до цього. Але день, коли було два підряд російських удари по Дзержинці, згадує не як звичайний. Вони з напарником якраз виїхали на виклик за містом. Поки повертались — повідомлення по рації: удар

І ми полетіли на виклик, — каже лейтенант. — Одразу перекрили район — не пускали людей у зону влучання. А потім, коли закінчили роботу, вирішили поїхати пообідати. Стояли біля машини, чекали їжу — і прилетів другий «шахед». І знову — перекриття дороги, заспокоєння постраждалих, швидкі.

Особливо Раддиму на одному з прильотів запам’яталась жінка, яка, дізнавшись, що прильот — біля її дому, усе намагалась бігти туди, розгрібати завали. У будинку була її дитина, але на той час зберігалась підвищена загроза повторного удару. Раддим із колегою намагались заспокоїти її, тримали за руку, не пускали в небезпечну зону. Дитина, на щастя, тоді не постраждала. Поліцейський каже: людей у такому стані треба підтримувати навіть не словами, а просто своєю присутністю.

Для самого Раддима Кривий Ріг — рідний дім, але в очах поліцейського він не завжди теплий і привітний.

Ти бачиш, де продають наркотики, — каже Раддим, — де часто п’яні водії, де у квартирах б’ються люди. У тебе зовсім інша карта міста в голові.

Робочий графік патрульного Раддима — доба через дві. Отримав зброю, сів у машину, виїхав — і в патруль. Якщо фіксується порушення — складає протокол. Якщо надходить виклик — реагує.

Щомісяця підрозділ Раддима оформлює кількадесят протоколів за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення — це водії, які сіли за кермо п’яними або відмовились проходити медичний огляд. Адмінматеріалів загалом — десятки на тиждень, точну цифру не назвеш, бо все залежить від сезону: влітку викликів більше, взимку менше.


Патрульні щотижня фіксують 1–2 підтверджені випадки домашнього насильства, хоча більшість викликів стосуються звичайних сварок. Хуліганство — часта причина звернень, але у 70% випадків, каже хлопець, це не має серйозного характеру: стається, що люди дзвонять у поліцію через особисту неприязнь до сусідів або когось іще. Іноді — дуже рідко — трапляються дні взагалі без викликів.

Найважче в цій роботі — спілкування з дуже різними людьми, — каже лейтенант. — Ми часто чуємо: «Ви всі хабарники», «Виписані штрафи собі в кишеню?», «Поліція нічого не робить» або навпаки — «Ви не маєте права й не знаєте законів». Це уже не ображає, але шкода, бо ми теж люди. Ми втомлюємось, буваємо голодні, не спимо, працюємо на прильотах, викликах і робимо свою справу. Просто не всі це бачать. І про це не пишуть у соцмережах. Люди під час повномасштабного російського вторгнення стали агресивніші й більш недовірливі.

Читайте також: З фронту — до ТЦК: історії військових із Кривого Рогу, які тепер відповідають за мобілізацію

У розмові Раддим не раз повертається до одного слова — «чесність». Каже, що це для нього головне — і в житті, і в роботі.

Не прикривати порушення, не «закривати очі», не шукати вигоди там, де треба просто зробити по совісті, — каже Раддим Гасанов. — Я думаю, якщо поліцейські в Кривому Розі будуть сумлінно виконувати свої службові обов’язки, то в міста попереду є майбутнє.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.