Референдум та створення Дніпропетровської народної республіки: російська брехня
Фото: Перший Криворізький
На тлі важких боїв і просування російських військ, Кремль поширює гасла про те, що «все йде до створення» «народної республіки». На додачу — згадки про «соціологічні дослідження» і «опитування містян».
«Місцеві жителі братимуть участь у референдумі. Але зараз поки що все в руках російських бійців, командирів усіх рівнів», — сказав Дандикін.
В іншій статті ж вказано, що Дандикін також сказав: «У будь-якому випадку рішення про створення республіки прийматиме Верховний головнокомандувач, президент, Рада Безпеки та інші структури».
Але насправді реальність інша.

Чи проголосували б дніпряни?
За результатами опитувань Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у березні 2025 року, 82% українців категорично відкидають будь-які умови РФ: 83% — проти у центральних областях, 78% — у південних та 72% — у східних.
*Через свою площу Дніпропетровську область у різних дослідженнях можуть відносити до різних частин України.
Інше дослідження КМІСу показує, що 52% українців виступають проти жодних територіальних поступок. У центральних областях — категорично проти 54% опитаних, у південних — 58%, а у східних — 30%.
Відтак на Дніпропетровщині ніхто не чекає «референдумів», а чекають зброї та миру — але не на умовах окупанта.
Навіщо це Росії
Москва систематично використовує фейки як інструмент інформаційної війни. Її мета — створити ілюзію підтримки окупації серед українців, зокрема в регіонах, де тривають бойові дії або до яких наближається лінія фронту.
Такою пропагандою РФ намагається чинити моральний тиск на українське суспільство, особливо на мешканців прифронтових територій. Кремль продовжує сіяти сумніви, знижувати довіру до української держави та пробувати нав’язати свою реальність.
Раніше ми писали, що The New York Times опублікувала матеріал, в якому стверджується, що російські війська вперше за три роки війни увійшли в Дніпропетровську область. Але президент України Володимир Зеленський категорично спростував цю інформацію.
Ця стаття стала можливою за підтримки програми «Голоси України», яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією