Україна — без океану, але не без інтересів: підтримка Угоди про відкрите море

У французькій Ніцці триває третя Конференція ООН з питань океану, яка зібрала представників понад 120 країн світу, зокрема й України. Один із головних пріоритетів заходу — якнайшвидше набрання чинності Угодою про збереження та стале використання морського біологічного різноманіття в районах за межами національної юрисдикції — так званою Угодою про відкрите море.

Про це повідомиляє «Перший Криворізький» з посиланням на пресову службу Міндовкілля.

«Угода — це наш додатковий інструмент для боротьби зі зміною клімату, втратою біорізноманіття та забрудненням довкілля, а ще для виконання взятих на себе попередніх міжнародних зобов'язань — наприклад, за Конвенцією з біологічного різноманіття, яка, серед іншого, встановлює ціль — захист 30% територій і океанів до 2030 року, та Паризької угоди у частині обговорення Blue Carbon», — написала на своїй офіційній сторінці Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук.

Чому для України та світу це важливо

Для набуття чинності Угода має бути ратифікована щонайменше 60 державами. Як повідомляють організатори, лише за кілька годин до відкриття конференції свої ратифікаційні документи подали вже 50 країн. Ще 15 офіційно заявили про намір приєднатися до них.

Серед підписантів — усі країни Європейського Союзу, США, Канада, Китай, Індія. Росія, яка веде повномасштабну війну проти України, очікувано виступила проти документа.

Українські екологічні організації закликають державу активніше діяти в міжнародному екологічному полі. У своєму дописі на офіційній сторінці Української природоохоронної групи (UNCG) екоактивісти підкреслили, що Угода про відкрите море стала результатом понад 15 років переговорів і є історичним досягненням.

«Це перший документ, що встановлює правила захисту природи у відкритому океані — тобто в 2/3 площі океану, які не належать жодній країні. Угода дозволяє створювати природоохоронні зони у відкритих водах, проводити оцінку впливу на довкілля та обмежувати шкідливий видобуток ресурсів. Вона також відкриває можливості для спільних наукових досліджень морських істот задля порятунку океану», — пишуть екоактивісти Української природоохоронної групи.

У UNCG наголошують, що для України це не лише питання екології, а й безпеки. Підписання Угоди зміцнює міжнародну правову позицію держави у протистоянні з Росією — як щодо Чорного та Азовського морів, так і щодо амбіцій Кремля в Арктиці.

«Час спливає. Світ чекає на наш крок на Конференції ООН з океанів у Ніцці. Україна має показати себе відповідальним учасником міжнародної спільноти», — йдеться у зверненні науковців до Міністерства закордонних справ та Міністерства захисту довкілля.

Україна — без океану, але не без інтересів

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук назвала Угоду “історичним кроком” та підкреслила, що Україна готова до приєднання. За її словами, документ дає нові інструменти для боротьби з глобальними екологічними загрозами, відповідає міжнародним зобов’язанням України та створює нові можливості для науки, промисловості й екологічної дипломатії.

«Цивілізований світ сьогодні єдиний у розумінні, що стан морських екосистем, кліматична стабільність та продовольча безпека — взаємопов’язані. І Україна є не лише частиною, а повноправним учасником цієї свідомої міжнародної спільноти», — написала міністерка на своїй сторінці у Facebook.

Підписання Угоди можливе лише до 20 вересня 2025 року. Очікується, що найближчі місяці стануть вирішальними для остаточного формування нового глобального екологічного порядку.