Трансформація російської дезінформації: як змінилися наративи з 2022 до 2025 років

Російські пропагандистські наративи змінювались протягом повномасштабної війни Росії проти України: від грубої брехні на початку 2022 року до цілеспрямованої роботи над «втомою» європейського суспільства у 2025-му. Чому Україна досі залишається головною мішенню інформаційних атак, як змінюється їхній фокус — і як цьому протистояти — у матеріалі «Першого Криворізького».

Як змінювалась дезінформація: від топорної брехні до психологічного навіювання

На початку повномасштабного вторгнення в 2022 році російська пропаганда діяла агресивно та прямолінійно. Основні тези:

• дискредитація українського керівництва як «нацистського режиму». Наприклад, кампанії, спрямовані на колишнього головнокомандувача Залужного, або на Курську операцію;
• спекуляції на темі «біолабораторій США», яких ніколи не існувало в Україні;
• фабрикація фейків про здачу міст, нібито катастрофічні втрати ЗСУ тощо.

Наприклад, російські пропагандисти поширюють фейкові заяви про нібито плани захоплення Кривого Рогу з метою контролю над його залізорудним басейном, намагаючись виправдати агресію економічними інтересами. Ці інформаційні атаки супроводжуються вигаданими повідомленнями про прориви російських військ у Дніпропетровську область, що вже спростовані українською владою та аналітиками як частина кампанії з дестабілізації ситуації та залякування населення.

Ці повідомлення поширювалися через:

• російські телеканали, які транслювались у регіонах України, що межують з Росією;
• Telegram-канали, особливо ті, що маскувалися під українські;
• фейкові акаунти людей і організацій в соцмережах Facebook, TikTok, YouTube.

У 2023 році стратегія Кремля стала гнучкішою. Фокус змістився на:

• збільшення фокусу на недовіру до влади (наративи про «корупцію», «некомпетентність», «внутрішню боротьбу за владу»);
• підрив морального духу (наприклад, поширення чуток про «закриту мобілізацію» або «катастрофу на фронті»);
• провокації міжнародного характеру (поширення меседжів про нібито зникнення міжнародної підтримки України).

Наприклад, кризу на українському кордоні використовували російські спецслужби і пропагандисти, щоб налаштувати Польщу й інші країни ЄС проти України. Протести аграрії ширяться всією Європою. У відео 1kr.ua пояснюємо, в чому справа.

Ці повідомлення часто підсилювались напівправдою, вирваними з контексту цитатами чи перекрученими фактами.

Як Росія змінила вектор

Починаючи з 2024 року, Росія змінила фокус своїх інформаційних атак: тепер ціль №1 — Європа. Це підтверджують аналітики Центру CeMAS у Німеччині.
Найпоширеніші меседжі зараз:

• «Допомога Україні шкодить європейцям»;
• «Біженці створюють загрозу криміналу, існуванню ісламу або стимулюють зниження якості життя»;
• «Економіка занепадає через санкції та підтримку війни».

Це доповнюється кампаніями дестабілізації:

• активізація проросійських політиків у ЄС;
• підтримка крайніх партій лівого та правого спрямування;
• кібератаки та фейкові сайти (як-от операція «Доппельгангер», коли створювались копії реальних медіа з фальшивими новинами).

Техніки, які використовуються проти українців
На українську аудиторію Кремль сьогодні спрямовує більш витончену інформаційну зброю. Серед найбільш небезпечних тактик:

• «ефект втомленого металу» — нав'язування думки, що війна ніколи не завершиться перемогою;
• звинувачення у всьому української влади — із замовчуванням причин війни;
• намагання підірвати бойовий дух — через повідомлення про високі втрати, безнадію або покинутість фронту;
• створення ілюзії внутрішньої зради — популяризація конспірологічних теорій (наприклад, про змови між олігархами, зрадників у ЗСУ).

Ці повідомлення часто оформлюються під виглядом «анонімних джерел», «думок експертів» чи «витоків інформації».

Що заважає протидії

Попри наявність активних фактчекерських ініціатив, Україна стикається з низкою проблем:

• брак стратегічної комунікації з боку державних інституцій;
• відсутність прозорих пояснень щодо важливих рішень, що створює простір для спекуляцій;
• «сенсаційність» ЗМІ — гонитва за заголовками іноді шкодить інформуванню;
• нерівномірне охоплення аудиторії — частина українців залишається у сфері впливу проросійських каналів.

Як протистояти дезінформації: що може зробити кожен

Протидія брехні з боку ворога — це не лише завдання журналістів чи держави. Кожен із нас може і має впливати на інформаційний фронт. Ось кілька простих, але дієвих речей, які допоможуть не потрапити в пастку фейків:

Будьте критичними до інформації

Не вірте першому заголовку. Якщо новина здається шокуючою — спробуйте знайти її підтвердження в інших джерелах.

Перевіряйте джерела. Звертайте увагу, хто опублікував матеріал: відоме ЗМІ чи анонімний Telegram-канал без контактів?

Сумнівайтеся в «анонімних джерелах» і «інсайдах». Часто це лише прикриття для фейку.

Обачно поводьтеся в соцмережах
Не поширюйте неперевірене. Перед тим як переслати «термінове повідомлення» друзям чи родичам — запитайте себе: «Звідки ця інформація? Чи є підтвердження?».

Повідомляйте про фейки. У Facebook, Instagram, TikTok та Telegram є можливість скаржитися на дезінформацію — не ігноруйте її.

Не ведіться на емоційні провокації. Пост з великими літерами і закликами до паніки — майже завжди маніпуляція.

Підвищуйте свою медіаграмотність

Проходьте онлайн-курси. Безкоштовні програми, як-от від «Вокс Україна», «Детектора медіа», Prometheus — це кілька годин часу, які можуть змінити спосіб сприйняття новин. Так ви зможете вести діалог із родинами, друзями, у тому числі тими, хто вимушено опинилися на тимчасово окупованих Росією територіях.

Навчайте близьких. Поясніть батькам чи бабусі, як розпізнавати фейкові новини. Часто старше покоління найвразливіше до маніпуляцій.

Будьте частиною інформаційного спротиву

Поширюйте правду. Якщо знайшли корисний фактчек або спростування фейку — поділіться ним.

Підтримуйте чесні медіа. Ставте лайки, поширюйте статті, підписуйтеся на перевірені ресурси — це допомагає їм боротися з дезінформацією.