Ти їхня надія: криворіжці провели акцію в підтримку військовополонених та безвісти зниклих

Фото: Перший Криворізький
Про це повідомляє журналістка «Першого Криворізького», яка була на акції.
Учасники та учасниці акції тримали у руках портрети безвісти зниклих і полонених, прапори та плакати з написами: «Ти їхня надія», «Поверніть мого тата додому», «Полон триває, полон вбиває», «Не мовчіть, коли треба кричати» та інші.
Містяни також вигукували «Волю полоненим», «Волю Азову, НГУ та 129 бригаді», «Волю медикам», «Незламні мають бути вільними» тощо.
На місці патрулювала поліція.

Наталя, у якої син три роки у полоні, каже, що учасники акції хочуть, щоб їх почули, щоб шукали не тільки військовополонених, а й безвісті зниклих.
«Є люди, які ходять на акцію, і вже три роки шукають своїх рідних. Тому хочеться, щоб це було недаремно, що ми тут стоїмо», — каже учасниця акції.
Також жінка зазначила, що спілкування з іншими родинами полонених чи безвісти зниклих її підтримує.
«Борьба продовжується, чекаємо обміни. Хочемо, щоб ми всіх повернули, всіх до єдиного і знайшли кожного, хто безвісти зникли», — поділилася Наталя.

Людмила ходить на мирну акцію з січня. Вона розповіла, що її друг був у полоні, 15 квітня його обміняли. Наразі криворожанка продовжує відвідувати акцію, щоб підтримати інших.
«Хочу, щоб якомога скоріше всі повернулися до своїх домівок, до своїх рідних. Тому я тут і взяла з собою свого сина, щоб він також мав розуміння, що відбувається, як це, коли рідна людина безвісти зникла, що треба боротися за її свободу», — каже Людмила.У іншої учасниці акції, Катерини, та її знайомих приблизно в один час зникли чоловіки з 93-ої бригади.
«У мене 5 травня буде рівно 10 місяців, як зник мій рідний брат», — розповідає жінка.
Катерина каже, що акції — це крик душі, тут вони можуть «викричатися і виплеснути біль».