«У Кривому Розі можна створити щось, що буде видиме в Україні», — Олена Гусейнова
Фото: Перший Криворізький
Прийняла участь у дискусії й Олена Гусейнова — письменниця (зокрема, авторка збірки «Супергерої», де дія відбувається частково в Кривому Розі), радіоведуча та радіопродюсерка, головна редакторка редакції літературних програм та радіотеатру на Радіо Культура.
«Чи ми відчуваємо присутність Кривого Рогу в національному просторі країни, як воно себе проявляє?», — спитала її Іванна Скиба-Якубова, спікерка дискусії.Олена відповіла, що це можливо найскладніше питання, яке можна поставити особливо їй.
«З раннього підліткового віку я спостерігала появу бренду, який доволі довго та доволі добре себе почував в літературному світі. Більше 20 років існував часопис «Кур’єр Кривбасу», в якому друкувалися всі українські топи. Це, вочевидь, великою мірою випадковість, так склалося. Великою мірою це щедрість – рішення це зробити», — поділилася письменниця.Нагадаємо, що «Кур'єр Кривбасу» — це український культурологічний часопис, який видавався у Кривому Розі з 1994 до 2017 року. Головним редактором журналу був Григорій Гусейнов, батько Олени.
В часописі публікувалися як літературні твори, так і критика, а також матеріали з краєзнавства півдня України.
В ньому друкували твори відомих сучасних українських літераторів таких як Віктор Неборак, Валерій Шевчук, Юрій Покальчук, а також письменників діаспори Ігоря Костецького, Емми Андієвської та інших.
«Журнал «Кур’єр Кривбасу» з’явився тоді, коли розпадалася та зникала інфраструктура медіа, в якій можна було друкувати літературні тексти. І тоді отака авантюра мого тата протрималася якийсь час, поки в нього були здоров’я та сили її протримувати», — поділилася Олена.За її словами, можна у Кривому Розі створити щось, що буде видиме в Україні та буде працювати на загальноукраїнську історію.
«Наскільки він був криворізьким, окрім типографії та останньої сторінки «Крицевий край», адреси редакції... Що ще було криворізького в цьому журналі – мені складно сказати, тому що інтенція була в тому, щоб робити його загальноукраїнським. Щоб тут друкувалися ті, хто робить українську літературу», — додала спікерка.На її думку, це один із способів провінції не бути провінцією. Не робити локальні речі, а робити речі з локальною пропискою, але для всієї країни.
«Це з’явилося, воно було на мапі країни. Наскільки місто було готове використати наявність цієї низової приватної ініціативи, яка так довго протрималась, я не знаю. В мене враження що ніяк», — підсумувала Олена Гусейнова.
Читайте також: Як впливала статусність Кривого Рогу на його розвиток
Щоб дізнаватися новини Кривого Рогу та всієї України першими, приєднуйтесь до viber-каналу "Першого Криворізького"