Відповіді, від яких виникають запитання: про «покращення» екологічного стану Кривого Рогу

Главное фото новости
Фото: 1kr.ua

Важко дихати у Кривому Розі, забруднене повітря. Про це говорять всі мешканці Кривбасу. А хто веде контроль за тим, чим дихаємо ми та наші діти?

Хто контролює підприємства, які говорять, що роблять усе для покращення екологічного стану нашого міста, а самі згортають або відтерміновують виконання екологічних програм?

Громадська спілка «Екологічна рада Криворіжжя» вирішила з’ясувати ці питання та розповісти про результати мешканцям Кривого Рогу.

У нашому місті діє довгострокова програма «По вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011 – 2022 роки». Нещодавно на сторінках інформаційного порталу 1kr друкувалась публікація про кількість встановлених автоматизованих станцій для моніторингу якості повітря, що функціонують в рамках цієї програми в місті.

Станції розташовані по вул. Олейнікова 3 (станція №1); пл. Радянська 1 (станція №2); вул. Дніпропетровське шоссе 11 (станція №3) та вул. Мелешкіна 32 (станція №4). Схему розташування станцій ви бачите на цьому зображенні:

 

Згідно з інформацією виконкому Криворізької міської ради, яка розміщена за посиланням нижче - всі чотири автоматизовані спостережні станції працюють у «автоматичному безперервному режимі», виконуючи кожна по 72 вимірювання упродовж доби.

Крім того, необхідно відмітити, що станції працюють автоматично, безперервно, цілодобово. Тобто без втручання людини та коригування даних у ручному режимі.

Також представники екологічного підрозділу виконкому міськради назвали показники, щодо яких здійснюється цей моніторинг.

Зокрема спостережні станції приділяють увагу контролю за діоксидом азоту (NO2), діоксидом сірки (SO2), сірководнем (H2S), окисом вуглецю (CO), аміаком (NH3) та оксидом азоту (NO). Деталі ви можете побачити тут.

Зазначимо, що дві з чотирьох спостережних станцій оснащені метеорологічними модулями. Вони дозволяють в момент відбору проби повітря зафіксувати також метеорологічні показники: швидкість та напрямок вітру, температуру повітря, вологість повітря, атмосферний тиск, кількість та інтенсивність опадів. Також через мережу Інтернет була можливість ознайомилися з рекламною інформацією, в якій коротко описані характеристики як самих автоматизованих спостережних станцій, так і побудованих на їхній основі комплексних систем екологічного моніторингу.

Для того, щоб отримати первинні (не усереднені), тобто найточніші дані моніторингу якості повітря, активістами був направлений запит до Управління екології виконкому Криворізької міської ради. Адже саме вони повинні контролювати виконання довгострокової програми «По вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011–2022 роки» в рамках якої і встановлені ці 4 станції.

Проте запит був перенаправлений до Криворізького міського відділу лабораторних досліджень Держсанепідемслужби. Бо ж для безпосереднього моніторингу та аналізу результатів, станції було передано в безоплатне користування відділу лабораторних досліджень.

На жаль, відповідь від відділу лабораторних досліджень не містить інформації, про яку запитували активісти. Замість первинних, не усереднених даних криворіжці отримали короткі звіти щодо середньомісячних значень вимірюваних показників починаючи з липня 2013 року до серпня 2014 року включно.

Це не та інформація, на яку сподівалися актівісти, але навіть такі дані дозволяють зробити попередній аналіз стану моніторингової мережі міста та якості атмосферного повітря в Кривому Розі. У наданій таблиці приведено загальну кількість вимірювань для кожного з компонентів та кількість перевищення гранично допустимих концентрацій у первинних вимірюваннях.

Докладніше: протягом чотирнадцяти місяців всіма (4-ма) автоматизованими станціями Кривбасу було зроблено понад 70 тис. вимірювань вмісту в повітрі кожної із забруднюючих речовин.

З результатів вимірювань можна зробити висновок, що найчастіше перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) фіксується для сірководня (11 310 вимірювань із 71 598). Далі за частотою перевищення ГДК йдуть сполуки азоту: NO2 (4071/69366), NH3 (2840/71598) та NO (1495/71598). А ось кількість перевищень ГДК окису вуглецю (CO) незначна і становить лише 144 випадки. Також згідно даних, наданих санстанцією, перевищення в повітрі вмісту діоксиду сірки (SO2) не встановлено в жодному з випадків.  Кількість вимірювань та перевищень ГДК приведено в таблиці, порівняльна діаграма представлена тут же:


сполука кількість вимірювань кількість перевищень ГДК
СО 71598 144
N2S 71598 11310
NH3 71598 2840
NO 71598 1495
NO2 69366 4071
SO2 71598 0

Якщо розглядати дані кожної автоматизованої станції окремо, то можна побачити, що випадки перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) фіксуються здебільшого на станціях №3 (вул. Дніпропетровське шоссе 11) та №4 (вул. Мелешкіна 32). Оскільки зведена таблиця подібного формату займе багато місця, пропонуємо вашій увазі лише діаграму. На ній для кожної зі станцій зображено загальну кількість вимірювань вмісту кожного з компонентів та загальну кількість перевищень ГДК кожного з компонентів.

Тепер пропонуємо розглянути використання власне самої моніторингової мережі.

Згідно з даними міськвиконкому, станції повинні упродовж доби здійснювати 72 вимірювання кожного із компонентів. Таким чином, загальна кількість вимірюваннь по кожному із компонентів (за умови безперебійної роботи станції ) починаючи з липня 2013 і закінчуючи серпнем 2014 року повинна становити 30 744 вимірювання (427 днів*72 вимірювання на добу). Відповідно, загальна кількість даних від кожної зі станцій повинна складати 184 464 значеня (30 744 вимірювань*6 компонентів). Але, состерігається суттєва розбіжність між «нормативною» та фактичною кількістю даних, отриманих всіма спостережними станціями. Так, наприклад, станція №1 (вул. Олейнікова 3) - виробила упродовж 14 місяців лише 121 536 значень, а станція №4 (вул. Мелешкіна 32) - взагалі лише 68 298 значень. Тобто лише третину від норми. Порівняльна таблиця та порівняльна діаграма наведені нижче.

станція нормативна кількість фактична кількість
станція №1 184464 121536
станція №2 184464 156078
станція №3 184464 81444
станція №4 184464 68298

Якщо інформація, надана Криворізьким міським відділом лабораторних досліджень відповідає дійсності, то виходить, що станція №1 (та, що по вул. Олейнікова, 3) використовується неефективно, а станції №3 та №4 (вул. Дніпропетровське шоссе, 11 та вул. Мелешкіна,32) - вкрай неефективно.

На «розріджену» роботу станцій також вказує кількість «середньодобових проб». Відомості про них також є у наданій лабораторним відділом таблиці: мінімальне значення 7 проб (станція №4, вересень 2013 року), середнє значення 25. Тобто із 30 днів місяця кожна зі станцій працювала в середньому лише 25 днів. Про яку якість моніторингу повітря можна зараз говорити.

Як бачите, найчастішими забруднювачами нашого повітряного басейну є сірководень та сполуки азоту. Найменше чомусь працюють саме ті станції, які розташовані в тих місцях, де частіше фіксуються високі концентрації цих забруднювачів. Обидва розпорядники інформації (виконком та санстанція) так і не надали результати первинних вимірювань. Складається враження, що електронного архіву наведеної вище інформації або взагалі не існує, або доступ до нього суворо засекречений. Хоча це порушує наші з вами права на доступ до публічної інформації. А такого не має бути.

Тож дана публікація про стан навколишнього повітряного середовища лише розпочалася. Будемо інформувати мешканців Кривбасу про те, яким повітрям ми дихаємо і чи дбають про чистоту повітря ті, хто має це робити згідно своїх службових обов’язків.

Аналіз виконав член Громадської спілки «Екологічна рада Криворіжжя» Василенко Євген 


Если Вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.

Комментарии

Нет комментариев

Telegram чат Кривого Рога

Мы в социальных сетях

Мы в Facebook

Город