50 тисяч вбивать ідею меморіалу. Що буде з військовим цвинтарем у Кривому Розі?

Протягом кількох місяців у Кривому Розі з'являються нові й нові скандали стосовно обіцяного владою військового меморіалу. Ймовірно, скоро мешканців міста чекає кульмінація цієї історії: 23 січня міськвиконком на засіданні ухвалив рішення про внесення змін до порядку надання грошової допомоги родинам загиблих на встановлення надгробків на могилах у розмірі 50 тисяч гривень. Зміна полягає ось в чому: окрім сімей загиблих військових, похованих на інших міських кладовищах, отримувачами такої допомоги тепер будуть і родини загиблих, похованих на секторі Почесних військових поховань Центрального кладовища, де планували збудувати Меморіал.

Це означає, що рідні загиблих зможуть встановити на могилі такий пам'ятник, який захочуть. 29 січня очікується сесія міської ради. Активні учасники спільноти сімей загиблих вважають: ці 50 тисяч вбивають ідею меморіалу. Тому що надгробки на могилах військових мають бути однаковими.

За день до згаданого редакцією «Першого Криворізького» засідання, у середу 22 січня сім'ї загиблих захисників вийшли на пікет до виконкому. Вони вийшли вимагати у влади будівництва обіцяного меморіального комплексу, бо побоюються: якщо кожна родина отримає по 50 тисяч і встановить пам'ятник на свій розсуд, це буде не меморіал, а звичайний цвинтар.

Ми прийшли на акцію вимагати не приймати рішення про надання цих 50 тисяч кожній родині, — каже мама загиблого Олексія Різниченко Тетяна. — Ми вимагаємо подальше будівництво меморіалу.

Рідні вийшли з тими самими вимогами, що й раніше: провести конкурс на намогильні споруди і врахувати реальне місцерозташування могил, бо є два сектори, де могили розташовані не так, як було запропоновано у проєкті меморіалу.






Обговорювались учасниками й інші питання: в інших містах влада якось домовлялась з родинами, пропонувала різні варіанти проєктів, так чому ж у Кривому Розі було не так? Згадували також і стиль комунікації міської влади, зокрема історію на засідання міськради, коли депутатка Наталя Шишка намагалась зачитати звернення від спільноти родин загиблих військових, яке підписало 157 людей, а секретар міської ради Юрій Вілкул прокоментував це ось так: «Ну шо, будем слухать очєрєдной понос».





До учасників акції вийшла директорка департаменту соціальної політики Інеса Благун і запропонувала «пройти у приміщення, а не стояти на вулиці». Провівши мирну акцію, учасники послідували за Благун до приміщення.

«Ми боїмося, що це перетвориться на звичайний цвинтар», — рідні загиблих

Із родинами захисників спілкувались у той день Інеса Благун — директорка департаменту соціальної політики та
Іван Карий — директор департаменту розвитку інфраструктури. У відео «Першого Криворізького» можна побачити перебіг обговорень.


Мати загиблого Тетяна Різниченко сказала наступне: "до нас дійшли такі чутки, які Благун підтвердила по телефону, що кожній сім'ї виділять 50 тисяч на встановлення намогильної споруди. Складається враження, що меморіалу не буде. Хоча сім'ї вимагають будівництва меморіалу".




Іван Карий відповів на це: "Питання, з яких не виникає суперечок, а це саме — капличка, флагштоки, огорожа, брами, ритуальний майданчик, замощення й благоустрій центрального майданчика та алеї між секторами, — це те, що ми збудуємо цього року.

У 2023 році прийняли рішення про однотипні надгробки. Коли з'явились зауваження, проєкт скоригували. Коли приступили до будівництва, з'явились нові питання — щодо кольору, щодо вигляду, розміщення фотографій і таке інше. Були ще проведені зустрічі з родинами. Але так чи інакше ми до єдиного рішення не прийшли.

Зараз на секторі Почесних поховань поховано близько 1000 загиблих захисників. Там ми плануємо разом із вами збудувати меморіал. За фактом проведення близько 17 зустрічей вирішили також опитати всі родини й отримати або згоди або відмови від запропонованого владою типового надгробку (червоного кольору, - авт.).

На даний час я можу сказати, що 513 осіб опитали. За - 226. Проти - 176. Ви пропонуєте знайти загальне рішення. Тож яким чином нам отримати спільне рішення?"




Тетяна Різниченко відповіла: коли влада розробляла проєкт, не було широкого оголошення про підготовку такого проєкту, щоб сім'ї загиблих могли долучитись на тому етапі й висловити свою думку. Якби провели конкурс і запропонували різні варіанти, влада і сім'ї могли б набагато швидше прийти до спільного рішення. Тетяна додала: "Коли багато сімей виступили проти червоних хрестів, Катриченко (заступник міського голови, - авт.) нам заявляв: не можна внести зміни у проєкт меморіалу". А тепер виявляється, зміни вносити було можна.

Іван Карий сказав: "Я підтверджую слова Олександра Катриченка як головний розпорядник : у випадку, якщо будуть запропоновані зміни, наприклад, зміна виду надгробку, матеріалу, то має відбутись коригування. А коригування - це виділення додаткових коштів, сесія. Це ще місяць-півтора. Проходження експертизи державної, проведення процедури на закупівлі послуги будівництва. Це ще близько двох місяців. Ця процедура займе місяців 8. Тому департамент не каже, що ми не будуватимемо меморіал. Ми перераховуємо, що будуємо, і потім дописуємо, що остаточне рішення буде прийняте по факту згоди всіх родин, коли все закінчиться нашою перемогою. Навіть якщо відбудеться конкурс, немає впевненості, що сім'ї дійдуть згоди".

Інеса Благун додала: 50 тисяч — це надання родинам право вибору.




Батько загиблого Олександр Пілюгін сказав на це:

Особисто мене ваші гроші не цікавлять. Якби вид того пам'ятника залежав від цих грошей, я до вас не ходив би. Я продам машину й гараж, і поставлю пам'ятник сам. І я вірю, що тут більшість таких людей. Увесь смисл в тому, хто похований на цьому секторі. Там поховані захисники. І у всіх все має бути однаковим.

Ірина Ковальова, мати загиблого Дмитра Корячка, сказала:

Цим рішенням про виділення 50 тисяч вбивається ідея меморіалізації. Тому що пам'ятники на могилах можуть бути якими завгодно, меморіал не буде мати уніфікованого вигляду. Мені не телефонували жодного разу спитати моєї думки. Знайдеться навіть 10 людей, які погодяться на ці гроші, і підуть встановлювати свої пам'ятники. І це вже буде не меморіал. Через -надцять років мене не стане. Ми вважаємо, що це рішення вбиває ідею меморіалу. Ми прийшли, щоб ви не прийняли це рішення.

Благун відповіла, що рішення ще не прийняте. Але, як відомо редакції «Першого Криворізького», рішення про зміну все ж було прийняте наступного після цієї зустрічі дня.

Депутатка від «Сили Людей» Наталя Шишка, яка теж була присутня на зустрічі, сказала:

"Іван Карий озвучив інформацію: стільки-то "за", стільки то родин "проти". Але це не відмови від меморіалу як такого. Це відмова від запропонованого владою варіанта, до якого у рідних були зауваження. ДРІМ написав: будівництво призупиняється до перемоги. Спільнота зрозуміла: у них є час, щоб вирішити всі спірні моменти. І тут раптом вони дізнаються, що тепер їм планують виділяти по 50 тисяч на самостійне встановлення намогильних споруд".




Іван Карий на це відповів: "Я чітко сказав, коли говорив про відмови, що йдеться про намогильні споруди. І друге: ми не відмовляємось від будівництва меморіалу".

Мати загиблого Тетяна Різниченко підсумувала зустріч так:

Ми розповіли про свої вимоги. А представники влади зробили вигляд, що нас почули: мовляв, встановлюйте пам'ятники які хочете, коли хочете. 50 тисяч вбивать ідею меморіалу.

На наступний день після пікету і цитованої редакцією «Першого Криворізького» зустрічі сімей загиблих із Благун і Карим, 23 січня, міськвиконком на засіданні ухвалив рішення про внесення змін до порядку надання грошової допомоги родинам загиблих на встановлення надгробків у розмірі 50 тисяч гривень. Отримувачами такої допомоги тепер будуть окрім сімей загиблих військових, похованих на інших міських кладовищах, і родини загиблих, похованих на секторі Почесних військових поховань Центрального кладовища, де планували збудувати Меморіал.