«Акція - це наш крик душі»: криворіжці провели акцію в підтримку військовополонених
Фото: Перший Криворізький
Про це повідомляє журналіст «Першого Криворізького» з місця подій.
Рідні полонених та безвісти зниклих військових, а також небайдужі містяни стали вздовж проїжджої частини по обидва боки.
Присутні мали з собою прапори з назвами бригад та іменами своїх рідних, які наразі перебувають у полоні. Також вони мали з собою плакати з написами «Азов додому», «Ми живемо, а вони виживають», «Борись за полонених», «Поки вони в полоні — ми їх голос на волі» тощо.
Серед учасниць була й Марина, дружина одного з оборонців Маріуполя з 17-тої танкової бригада, який потрапив у полон у квітні 2022 року.
«Навіть те, що деякі з нас знають, де знаходяться наші рідні, не дуже нас це і радує. Зв'язку ми з ними не маємо. Поспілкуватися, дізнатися про стан їх здоров'я теж не можливо», — каже Марина.
Жінка також додала, що через це незнання рідні й виходять на акції кожної неділі, щоб нагадати про тих, хто віддав своє здоров'я, обороняв Маріуполь та надав Збройним Силам шанс обороняти всю Україну. Вони досі перебувають у полоні.
Про спільноту рідних полонених та безвісти зниклих Марина каже, що вона їй допомагає та підтримує:
«Бо тільки ми розуміємо одна одну і одне одного. Іноді здається, що ми живемо в паралельних світах з тими людьми, яких війна взагалі жодним чином не торкнулася. І багато хто нас не розуміє, а лише ми можемо зрозуміти і підтримати одна одну. Акція - це наш крик душі».
Також на акції був чоловік зі своєю дружиною Тетяною, у яких син вважається безвісті зниклим майже шість місяців.
«На дану хвилину ми нічого не знаємо, ні де він, ні що з ним», — каже жінка.
Тетяна відвідує акції кожної неділі у Кривому Розі. Також у суботу, 18 січня, вона була й у Києві на великій мирній акції. Де сім'ї полонених та безвісти зниклих також могли поспілкуватися з представниками координаційного штабу.
Жінка каже, що намагається не пропускати акції на підтримку не тільки свого сина, а й на підтримку інших дітей та чоловіків, які зникли безвісті і про яких немає на даний час немає жодної інформації, а також на підтримку усіх полонених, які досі знаходяться у полоні.
«Дуже хочу, щоб такі, як я, у яких чоловіки зникли безвісти, взнали добру новину, для початку хоча б, що вони в полоні, щоб рухатися далі. А ті, у кого в полоні, отримали звістку з дзвінку: "Я живий, я вже вдома"».
Тетяна також каже, що є деякі криворіжці, які не розуміють мету таких акцій і можуть сказати «Нащо ви там стоїте».
«Я вважаю, що треба стояти, треба показувати людям, щоб всі знали, завдяки чому ми зараз знаходимося у своїх оселях. Щоб вони також пам'ятали. Дуже хочеться, щоб багато людей нас почуло і підтримало, не тільки мами і дружини, а ще й ті, кого не торкнулося це все», — ділиться Тетяна.
