Як зрозуміти, що перед вами фейк: інструкція

Чи можна вірити всьому, що прочитали? Звісно ж, ні. Особливо під час війни, коли росіяни вливають у пропаганду шалені гроші та постійно вигадують нові й нові інформаційні спецоперації проти України. Їхня мета — знищити нас, нашу державність і бойовий дух. Далі — вплинути на Європу, США та інших партнерів України. Наша ж мета — цьому протистояти, розвивати країну і себе. Тож підпишіться на «Перший Криворізький», ми моніторимо ситуацію та регулярно розвінчуємо російську маячню.

Коротка інструкція, як розпізнати фейк

Прочитали щось — піддайте це сумніву. Це значить — поставте собі кілька запитань. У статті, новині або анонімному повідомленні в телеграм-каналі, які ви прочитали, представлені різні точки зору? А ви довіряєте цьому джерелу загалом? Ця інформація викликає у вас сильні емоції? Чи посилаються автори на джерело? Якщо так, чи воно офіційне, чи реально існує? Чи можна довіряти авторам або медіа, які це публікують?

Дослідіть ресурс, на якому опублікована інформація. Прогляньте детальніше газету, листівку, сайт або канал у соцмережі. Які повідомлення там найчастіше поширюють? Яка їхня інтонація? Чи є контактна інформація про людей, які пишуть ці повідомлення, або ж він анонімний?

Перевірте першоджерело. Чи вказано в повідомленні або новині посилання на того чи ту людину або інституцію, які першими це повідомили? Спробуйте загуглити і знайти сайт, де новину вперше опублікували. Перегляньте за допомогою вебархіву, чи раніше ця новина мала такий самий вигляд.

Читайте далі заголовка. Назви публікацій чи початки постів можуть бути обурливими або викликати сильні емоції. Чому? Усе просто — їх роблять такими, щоб отримати якомога більше кліків. Але чи є за заголовком бодай якась інформація, яку можна підтвердити або спростувати фактами?

Перевірте автора повідомлення. Виконайте швидкий пошук по автору: загугліть, знайдіть його або їхні сторінки в соцмережах, сторінки з іменем автора в авторитетних медіа, клікніть на це ім’я і перегляньте, що ця людина пише зазвичай. Спробуйте оцінити, чи справжня це людина або ж вигаданий персонаж. Центр протидії дезінформації нагадує: коли бачиш анонімний телеграм-канал, ніколи не знаєш, хто за ним стоїть. Це може бути хто завгодно, навіть команда розвідки Генштабу РФ. Тому споживати інформацію треба з джерела, яке ви можете перевірити і яке посилається на офіційні джерела або саме є таким.

Перевірте дату. Іноді в українському інформпросторі з’являються репости старих новин зі зміненими заголовками. Але це не означає, що вони стосуються поточних подій.

Перевірте ілюстрацію. Переконайтеся, що зображення справжнє та відповідає новині. Можливо, перед вами фотофейк або стара світлина з іншого місця. Скористайтеся функцією «Знайти це зображення» в браузері Google Chrome, натиснувши на фото.

І наостанок.

Не читайте новин на сайтах, про які нічого не знаєте. Проте пам’ятайте, що навіть авторитетний сайт інколи може помилитись. Утім солідні видання, які поважають свою авдиторію, обов’язково вибачаються за помилку та виправляють її. Тож розвивайте критичне мислення і навички фактчекінгу. Ставте під сумнів будь-яку інформацію, не підкріплену доказом. Лише фотографії / відео чи опубліковані документи доводять факт. Усе решта — суб’єктивні судження.



Підписуйтесь на «Перший Криворізький» у соцмережах. Поділіться цим відео з близькими.