Фейк про 100 кілограмів наркотиків: Росія намагається дискредитувати українських волонтерів

Російська пропаганда продовжує намагатись дискредитувати Україну на світовій арені та розпалювати недовіру серед українців. Так, нещодавно фейкороби почали поширювати історію про те, як нібито український волонтер намагався доставити 100 кілограмів наркотиків до командування 82-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Такі фейкові новини активно поширюють через телеграм-канал «Украина.ру» та інші російські джерела, включно з «Аргументами и фактами». Ця історія не має під собою жодних підстав.

Суть фейкового повідомлення

Пропаганда стверджує, що автомобіль українського волонтера, завантажений сотнею кілограмів «важких наркотиків», зупинили на блокпості в Сумській області. Нібито волонтер мав передати цю сумнівну «допомогу» командуванню бригади під виглядом збору коштів на автомобіль для військових. Назва наркотиків не уточнюється, що відразу викликає сумнів у правдивості інформації.

Як візуальне підтвердження новини росіяни використали фотографію з американського видання, на якій зображено вилучення метамфетаміну в штаті Техас, США, на кордоні з Мексикою.

Навіщо Росія створює такі фейки

Подібні інформаційні вкиди мають кілька цілей, важливих для російської дезінформаційної кампанії:

1. Дискредитація волонтерського руху. Український волонтерський рух є однією з важливих частин підтримки ЗСУ. Волонтери забезпечують військових спорядженням, технікою й іншими необхідними речами, що надзвичайно допомагає на фронті. Росіяни намагаються дискредитувати цих людей, зображаючи їх як злочинців чи наркоділків. Такі новини можуть викликати підозри в суспільства до волонтерів, підірвати підтримку українських воїнів і посіяти розбрат.
2. Створення негативного іміджу Збройних сил України. Звинувачення в нібито причетності командування українських підрозділів до наркотрафіку спрямоване на те, щоб створити образ «корумпованої армії», яка не заслуговує на підтримку ані від українців, ані від міжнародної спільноти. РФ прагне переконати інших, що українські військові займаються незаконною діяльністю, навіть попри відсутність будь-яких реальних доказів.
3. Психологічний тиск на українське суспільство. Подібні історії можуть провокувати хвилювання та негативні емоції в населення. Це частина стратегії з деморалізації суспільства, яка спрямована на те, щоб люди почувалися в небезпеці та не мали довіри до своїх захисників.
4. Використання фальшивих новин як інструменту маніпуляції. Використання фотографій, які взагалі не стосуються ситуації, є типовою практикою пропаганди. Знімки з американського видання, що висвітлює боротьбу з наркоторгівлею в Мексиці, мали би додати «доказову базу» у фейкову новину.

Як розпізнати та протидіяти дезінформації

В умовах сучасної гібридної війни дуже важливо вміти відрізняти фейкову інформацію від правдивих повідомлень. Ось кілька порад, як розпізнати та протидіяти дезінформації:

1. Перевірка джерел інформації. Надійні новини мають кілька перевірених джерел і зрозумілу редакційну політику. «Украина.ру» та подібні пропагандистські канали відомі поширенням фейків.
2. Знімок наркотиків із США поданий як «доказ» діяльності волонтерів, хоча насправді не має жодного стосунку до України.
3. Пошук підтвердження з незалежних джерел. У правдивих новин зазвичай є підтвердження від офіційних осіб, журналістів і міжнародних організацій. Відсутність коментарів від української влади чи незалежних джерел є прямою ознакою фейковості.
4. Поширення спростувань і просвітництво громадян. Що більше людей розумітимуть принципи роботи дезінформації, то менше впливу матимуть подібні вкиди. Поширення спростувань і викриття фейків допомагають боротися з пропагандою.