Масові «мінування» як частина гібридної війни РФ проти України

14 жовтня в Кривому Розі та по всій Україні надійшло близько 2000 фейкових повідомлень про мінування шкіл, судів, бізнес-центрів та інших установ. За даними Національної поліції, ця хвиля загроз є частиною гібридної війни, розгорнутої російськими спецслужбами для дестабілізації та поширення панічних настроїв серед населення.

Вибухівку нібито заклали в школах, університетах, готелях, бізнес-центрах, редакціях ЗМІ, судах, навіть у посольстві США і понад 60 українських дипломатичних місіях за кордоном. Автори цих листів безпідставно звинуватили трьох журналісток «Радіо Свобода» в підготовці терактів після того, як вони оприлюднили розслідування про вербування ФСБ українських дітей для підпалів.


Поліція перевірила будівлі, щодо яких 14 жовтня надійшли повідомлення про замінування, — усі вони виявились неправдивими.

«Такі повідомлення — це почерк російських спецслужб, якими вони ведуть проти України гібридну війну, намагаючись спричинити масову паніку та виснажити систему державних і правоохоронних органів», — прокоментували в Нацполіції.

Листи підписала терористична група Fire Cells Group, яка через свій телеграм-канал закликає до підпалів авто українських військових і навіть обіцяє грошові винагороди за напади на співробітників ТЦК.
Ця ж організація раніше розсилала пропозиції про вбивства високопосадовців і заявляла, що займається виконанням замовлень на силові дії, мінування й терористичні акти.

Такі «мінування» мають значний вплив на психічне здоров’я людей. Про це в коментарі для «Першого Криворізького» зазначає психологиня Юлія Табакіна.

«Постійні повідомлення про загрози вибухів створюють атмосферу невизначеності й нестабільності, що підвищує рівень тривожності та стресу. Люди починають відчувати постійну загрозу власній безпеці, з’являються почуття безсилля і невпевненості у власних діях. Це може призвести до розвитку психосоматичних розладів, депресії, безсоння та інших проблем зі здоров’ям», — каже Юлія.

Окрім того, повторювані «мінування» впливають на загальне почуття безпеки, а це база, запевняє психологиня. Зникає почуття безпеки — починаються тривожні розлади. Особливо це актуально для дітей і підлітків, які ще більш вразливі до страху через недосвідченість у таких ситуаціях. Хоч підлітки й «радіють» «мінуванням», бо це відсутність уроків і завдань, але підсвідомо кожен із них розуміє, що одного разу таке повідомлення може стати реальністю.

Як запобігти паніці та тривожності

1. Інформованість і критичне мислення. Правдива, своєчасна і структурована інформація від державних органів та ЗМІ допомагає людям залишатися спокійними. Чіткі інструкції щодо того, як діяти в разі загрози, зменшують почуття невизначеності. Недаремно в школах періодично проводять тренування з цивільного захисту.
2. Практики саморегуляції. Техніки дихання, фізична активність і короткі вправи на концентрацію допомагають стабілізувати емоційний стан і зняти напругу. Наприклад, глибоке дихання або короткі медитації допоможуть переключити увагу з тривожних думок на більш позитивні речі.
3. Підтримка оточення. Розмови з близькими або колегами можуть знижувати рівень тривожності. Люди повинні відчувати, що вони не самі в цій ситуації.
4. Психологічна допомога. Якщо тривожність значно підвищується і заважає нормальному функціонуванню, варто звертатися до психологів або кризових консультантів, які надають емоційну підтримку.
5. Структурування дня. Збереження звичної рутини також може допомогти зменшити почуття хаосу і тривоги. Структурований розклад створює враження контролю над життям, навіть у стресових ситуаціях.

Читайте також: Де криворіжцям отримати психологічну допомогу