10 років з Іловайської трагедії: хронологія подій
Фото: Перший Криворізький
Тоді, влітку розпочалися бойові зіткнення між українськими військовими та незаконними озброєними формуваннями за активної підтримки збройних сил Російської Федерації за один зі стратегічно важливих об’єктів Донбасу.
Бої тривали майже місяць з 6 по 29 серпня та увійшли в історію під назвою “Іловайський котел”. Українська армія втратила 366 воїнів, 429 - отримали поранення різного ступеня тяжкості, 300 - потрапили у полон. Це спонукало українську сторону погодитися на умови Мінського перемир’я, підписаного 5 вересня 2014 року в білоруській столиці.
4 серпня: генерал Руслан Хомчак поставив задачу розвідати сили, що утримували Іловайськ, важливий залізничний вузол за 40 км від Донецька. Штаб АТО та Хомчак припускали, що місто утримують не більш ніж 30-80 бойовиків. Якби українські військові отримали контроль над містом, вони могли б відрізати постачання зброї та живої сили противника до окупованого Донецька.
6-7 серпня: за наказом генерала Хомчака відбулася перша спроба захопити Іловайськ силами 40 БТрО (батальйон територіальної оборони) “Кривбас”, посиленими 2 танками та 2 одиницями БМП 51 ОМБр (окрема механізована бригада) й загоном добровольців з ДУК (Добровольчий Український Корпус). Наступ провалився. Пізніше в район Іловайська почали стягуватися добровольчі підрозділи з батальйонів “Донбас”, “Азов” та “Шахтарськ” з особовим складом майже 200 бійців.
10 серпня (Перший штурм): добровольчі загони посилили підрозділами 51-ї бригади та 40-го батальйону. У штурмової групи був 1 танк, 1 БМП та 1 броньована вантажівка КаМАЗ. Вони почали наступ, проте невдовзі після початку єдиний танк підірвався, вантажівка заглохла й штурм захлинувся. В боях загинули 12 українців.
10 серпня: цього ж дня підрозділи 40 БТрО змогли встановити 4 блок-пости, що створило сприятливі умови для успішного штурму міста. Ці позиції українські військові успішно утримували до кінця серпня. Паралельно з Іловайською битвою тривали бої за Савур-Могилу і Красний Луч, що знаходяться недалеко від міста. Бойовикам вдалося відтіснити звідти українських військових і таким чином створити передумови для створення котла. Використовуючи висоту Савур-Могили, противник постійним артилерійським вогнем відрізав наші підрозділи від всіх видів постачання.
12 серпня: українські армійські частини намагалися захопити місто з заходу (з боку Шахтарська), але не змогли – проросійські найманці вели вогонь з житлових будинків, а також за потужної підтримки важкої артилерії.
13-14 серпня: особовий склад 30-ї механізованої бригади (без 1-го і 2-го батальйонів), а слідом за ними й частина сил 51-ї механізованої бригади та 7-ма рота 72-ї механізованої бригади самовільно залишила займані позицій близько кургану Савур-Могила, Степанівки, Григорівки. Це призвело до утворення прогалин в лінії зовнішнього кола блокування, яку більше не могли контролювати українські війська та артилерія.
18 серпня (Другий штурм): Ще одна спроба захопити місто. Батальйони "Донбас", 17-а криворізька танкова, 51-а волинська, 93-а дніпропетровська мехбригади ВСУ пішли на прорив і звільнили частину Іловайська. Слідом в місто увійшов батальйон “Дніпро-1”. Бойовики засіли в північній частині міста та викликали підкріплення з Донецька.
19 серпня: взвод “Донбасу” лише двома пострілами захопив залізничне депо міста, де розмістилося близько 78 українських бійців. Того ж дня відбулася невдала спроба закріпитися у східній частині міста. В ході боїв було важко поранено або вбито до третини штурмової групи “Донбасу”.
20 серпня: місто на дві третини під контролем української армії. У сутичках за Іловайськ ворогові протистояли батальйони "Дніпро", "Донбас", "Азов", "Шахтарськ" за підтримки армійських частин 17-ї дніпропетровської танкової, 93-ї дніпропетровської механізованої та 51-ї волинської бригад. Того ж дня до бойовиків на підмогу прибули терористичні угруповання "Восток" та "Оплот".
21 серпня: в Іловайськ підходить підкріплення Нацгвардії, тривають бої за місто. Українські війська утримують його частину, але у них незахищений тил і мало резервів.
23 серпня: напередодні оточення українських військ, особовий склад батальйону “Прикарпаття”, деморалізований постійними обстрілами, почав відступ від кордону, після чого чисельність Сектору «Д» склала не більше 700 осіб.
24 серпня: ватажок так званої “ДНР” Олександр Захарченко оголошує про масштабний наступ по всіх напрямках. Від державного кордону в напрямку Старобешеве вирушають російські війська (близько 100 одиниць бойової техніки), відрізаючи Іловайськ і українські підрозділи біля нього. Вступ російських регулярних військ у безпосередні бої був неочікуваним для керівництва АТО.
24 серпня: після обстрілу з території Росії 5-й батальйон територіальної оборони самовільно залишає позиції. Внаслідок чого без прикриття залишилась ділянка державного кордону на рубежі Кутейникове-Мокроєланчик. На територію України входять російські війська.
26 серпня: внаслідок наступу збройних формувань "ДНР" в Іловайську були оточені батальйони "Донбас", "Дніпро-1", батальйони МВС "Херсон", "Світязь" та "Миротворець", а також зведена рота 93-ї та 17-ї бригад ВСУ.
26 серпня: починаються перемовини про надання гарантії безпечних гуманітарних коридорів для виходу з оточення військовослужбовців. За результатами російська сторона надала гарантії виходу українських військових з оточення.
27 серпня: командування АТО спробувало організувати прорив зовні кільця оточення силами підрозділів 92-ї ОМБр та 42-го БТрО. Планувалося, що разом вони спробують розблокувати українські сили, які знаходились в оточенні під Іловайськом, втім протягом ночі техніка колони була майже вся знищена артилерійськими обстрілами з мінометів.
28 серпня: іловайське угрупування опинилося в оточенні. Українських бійців в Іловайську почали розстрілювати з "Градів" та "Ураганів".
29 серпня, 01:00: Путін звернувся до бойовиків із закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових, що опинилися в оточенні. Але ввечері російське військове командування змінює умови. Вихід можливий без зброї та важкого озброєння. Українська сторона їх відхиляє.
29 серпня: о 6 ранку до Многопілля прибув російський офіцер і повідомив генералу Хомчаку, що вихід має відбуватися без зброї. Почали формуватися дві колони для виходу з Іловайська: північна колона з кодовою назвою “Булава” і південна – “Вітер”.
29 серпня, 08:15: наші військові двома організованими колонами почали вихід з Іловайська за попередньо оговореними маршрутами. Спершу українські колони безперешкодно рухалися повз російські укріплені позиції.
29 серпня, 10:00: попри домовленості, російська сторона почала розстріл “гуманітарного коридору”. В цей день Україна втратила найбільшу кількість армійців за весь час бойових дій.
30 серпня: всі бійці, які не здалися в полон, зі зброєю і прапорами вийшли через спеціальний коридор до місця дислокації основних сил АТО.
Таким чином, Росія вбила 366 українських воїнів, 429 отримали поранення різного ступеня тяжкості, 300 – потрапили у полон, Збройні Сили України зазнали втрат озброєння і військової техніки на суму майже 300 мільйонів гривень.
14 серпня 2017 року: Генпрокуратура оприлюднила висновок щодо подій під Іловайськом. Основних висновків причини трагедії три:
- низький рівень боєготовності та боєздатності Збройних сил України;
- численні факти дезертирства, самовільного залишення місць несення військової служби та невиконання наказів начальників;
- окремі помилки керівництва АТО під час планування та проведення військових операцій.
Щоб дізнатись про новини Кривого Рогу та всієї України першими, приєднуйтесь до viber-каналу "Першого Криворізького".