Повномасштабна війна РФ в Україні вплинула, безумовно, на всі сфери життєдіяльності країни. Також цей вплив спостерігається і в освітній галузі. У Криворізькому державному педагогічному університеті та Чорноморському національному університеті імені Петра Могили, що в Миколаєві, значно зменшився попит серед абітурієнтів на природничі спеціальності, такі як біологія, хімія, екологія.

Війна призвела до загострення всіх екологічних питань. Тому що, крім просто діяльності людства, промисловості, сільського господарства, з’явилися ще результати військової агресії російської армії у вигляді зруйнованих будинків, промислових підприємств, водосховищ і гідроелектростанцій, знищених лісів, природних заповідників та замінованих територій.

Леонід Клименко, ректор Чорноморського національного університету імені Петра Могили, зазначає, що кожен день десятки тисяч снарядів вибухають, руйнуючи природний шар, а також викидаючи в навколишнє середовище і хімічні речовини, і велику кількість відходів від вибухових речовин.

«Велика кількість зруйнованих будівельних матеріалів, пошкодженого металу, шиферу, стін, скла — те, що необхідно утилізувати. Не завжди це можна зробити вчасно через активні бойові дії, обстріли ворога. Для прикладу, від влучання одної ракети в будинок шкода навколишньому середовищу оцінюється в мільйони гривень. Тому війна вимагає від освіти, від науки нових підходів до боротьби, вимагає нових кадрів. Сьогодні для того, щоб ліквідувати всі наслідки екологічних впливів військового стану, уже недостатньо тієї кількості випускників, які були в мирний час. А з іншого боку, нинішній відтік студентів і молоді за кордон ставить це питання ще більш гостро, тому що кількість студентів за останні роки зменшилася вдвічі. І сьогодні набрати студентів на екологічні спеціальності стає ще більш тяжко, ніж це було до повномасштабної війни», — говорить ректор Чорноморського національного університету імені Петра Могили.

Які причини втрати попиту на природничі спеціальності серед випускників у 2024 році

Навчання онлайн і фінансова невмотивованість — одні з основних причин недобору на природничі спеціальності криворізького та миколаївського університетів.

Зменшення попиту на природничі спеціальності серед українських абітурієнтів спостерігається й у Криворізькому державному педагогічному університеті. Але викладачі через загальноуніверситетські заходи й так звані наукові пікніки залучають не лише студентів університету, а і школярів. Так освітяни намагаються популяризувати природничі спеціальності.

«Що стосується пікніків для дітей, то їх проводимо протягом року дуже багато. Є й благодійні акції, наприклад у парку збирали кошти на дрони чи пікапи. Це залучає людей до участі в акції, показує їм щось цікаве. На жаль, зараз природничі науки не мають особливої популярності, можливо, через дистанційне навчання, адже біологію і хімію потрібно вивчати на практиці. Тому наша місія — через ці заходи показати дітям, що хімія і біологія — це корисно, і що знання з цих предметів можуть зацікавити. Наукові пікніки мають подвійну роль: зацікавити вивченням і залучити до паралельних заходів», — Павло Нечипуренко, декан природничого факультету КДПУ.

Викладачі миколаївського Чорноморського національного університету імені Петра Могили впевнені, що природничі спеціальності відіграють важливу роль у підготовці спеціалістів, які зможуть допомогти відновити довкілля України після закінчення війни РФ в Україні.

«Екологічна спеціальність у післявоєнний період і в період після нашої перемоги, після перемоги України, набуватиме ще більшого значення. Тому що для нас — для екологів, для науковців-екологів, для практиків-екологів — буде дуже-дуже багато роботи. Це роботи з відновлення ґрунтів, відновлення зелених насаджень, це дослідження стану водних об’єктів, впливу воєнних дій на стан атмосферного повітря, відновлення природно-заповідного фонду, рослинного світу, тваринного світу. На цей час ті дослідження, які має вже наша кафедра — а фахівці нашої кафедри минулого року приєднувалися до досліджень оцінки впливу воєнних дій для територіальних громад Миколаївської області, — показали, що за більше ніж два роки періоду воєнних дій є шалені, просто страшенні втрати по зелених насадженнях, по стану природно-заповідного фонду нашої Миколаївської області, особливо що стосується Національного природного парку «Білобережжя Святослава» — нашої Кінбурнської коси. Ми дуже надіємося, я як викладач, як громадянка України, півдня України, надіюся, що буде більше свідомих людей, які прийдуть із бажанням вчитися на еколога і працювати над відновленням наших екологічних систем і природи, тому що людина не може жити серед пустелі», — говорить Діана Крисінська, кандидатка технічних наук, доцентка кафедри екології Чорноморського національного університету імені Петра Могили.

Більше дивіться у відео «Першого Криворізького», а про вступ на природничі та екологічні спеціальності дізнавайтеся на сайтах КДПУ та ЧНУ імені Петра Могили.

У Валенсії, що в Іспанії, українці вийшли на центральну площу аби розповісти про російський ракетний удар по Кривому Рогу.

Про це редакції «Першого Криворізького» повідомила учасниця перформансу.

Українці вийшли на центральну площу Валенсії перед Базилікою Святої Діви, щоб провести мовчазний перформанс «Діти, яких ми не встигли захистити», присвячений пам'яті дітей, загиблих від російської атаки на Кривий Ріг 4 квітня.

У центрі розташовувалися три дитячі труни. Спочатку діти наповнили їх білим та червоним пір'ям, потім дорослі додали іграшки, свічки, квіти та дитячі речі. На фоні звучали колискові та реальні аудіозаписи трагедії в Кривому Розі — голоси батьків і дітей, крики, попередження про повторний удар ракети.

Три жінки в чорному тримали кришки трун з написами іспанською: «?Mundo, despierta! ?Mundo, reacciona! No son cifras — son NI?OS!», що перекладається як «Світ, прокинься! Світ, реагуй! Це не цифри — це ДІТИ!»

У траурному перформансі взяли участь близько 200 українців. Захід реалізував український волонтер, активіст і режисер Павлом Бекезін. Його ініціювала українська діаспора Валенсії за сприяння Почесного консула України у Валенсійській автономії Пабло Хіля, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Королівстві Іспанії Люсії Задорожної.

«Коли іспанці питають у мене чи чутно про мирні перемовини, я гірко усміхаюсь і відповідаю, що українці чують інше. Звуки тривоги, наближення ракети, дзижчання дронів, крики і дитячий плач. Жити в країні, яку хочуть вбити, — боляче. Бути українцем - боляче. Але ще болючіше — бачити світ, що звикає до зла. Україна вдячна за співчуття, за слова підтримки, але нам більше не потрібні слова. Слова давно вже нічого не значать. Нам потрібні дії, ваші дії, поки на них ще є час… Бо ось так — із трунами, із дитячим плачем на записі, із маминим стогоном — ось так виглядають “мирні перемовини” з Росією», - коментує режисер траурного перформансу Павло Бекезін.

Іспанці реагували емоційно — приєднувались, слухали, фотографували захід, повертались із іграшками, обіймали, плакали.

Акція стала глибоким мистецьким свідченням і людським криком, який неможливо забути. Також під час заходу Священник Базиліки, отець Альваро, відслужив панахиду.

Учасники вшанували всіх 616 вбитих окупантами українських дітей хвилиною мовчання. За ініціативою служителів храму, протягом тижня у Базиліці Святої Діви відбуватимуться поминальні служби на честь загиблих українських дітей.

Труни найближчими днями будуть встановлені перед консульством РФ у Валенсії.

Нагадаємо, 4 квітня увечері російські окупанти атакували дитячий майданчик балістичною ракетою "Іскандер-М" з касетною бойовою частиною, яка розрахована на максимальне ураження площі та великої кількості людей. Від атаки загинули 9 дітей та 10 дорослих.

Читайте також: Загинуло 85 військових: російські виправдання щодо атаки на дитмайданчик Кривого Рогу