Наш одяг — наша історія: до Дня Вишиванки у Кривому Розі відбувся майстер-клас з вишивки
Фото: Перший Криворізький
Про це повідомляє журналістка «Першого Криворізького».
Провести лекцію на тему «Особливості вишиванки Апостолівщини» та майстер-клас з вишивки приїхала членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України Тетяна Павлюченко, яка сама родом з Апостолового.
Майстриня розповіла, що за останні 7 років вона з командою провела велике дослідження, в якому вони виявили історичні та традиційні особливості жіночих та чоловічих вишиванок нашого регіону у крої, вишивці та кольорах.
Тетяна сказала, що вишиванкам Апостолівщини притаманна поліхромна гама кольорів, тобто природні кольори — зелені, червоні, сині, жовті — ті, що можна було добути з рослинних барвників.
«Нитки фарбувалися рослинними барвниками, потім запікалися в житньому тісті в печі. Таким чином нитки не вигорали та не вилинювали й наші предки мали змогу носити гарні барвисті сорочки», — додає майстриня.Чоловіча сорочка відрізняється тим, що в неї є широкий рукав, тому що чоловіки працювали біля річок далеко один від одного і мали показувати якісь сигнали один одному.
На вишиті знаки впливала також козацька доба, тому що села Апостолівщини такі як Мар’янське, Грушівка (Грушівський Кут), Кам’янка — це козацькі зимівники, і чоловічі сорочки там були з козацьким орнаментом.
Тетяна зазначає, що жіноча поліхромна вишиванка на сьогодні не знайшлась для того, щоб її дослідити, але є жіночі сорочки з вишивкою брокарівського стилю, тобто червоно-чорна гама та вишивка хрестиком.
«Жіночі сорочки степової частини країни від нашого регіону відрізнялися вирізом та широким рукавом, що надавало можливість влітку в спеку працювати більш комфортно», — доповнює Тетяна.Також Тетяна презентувала книгу з дослідженнями історії Апостолівщини команди краєзнавців-аматорів, книга має назву «Скарби Зеленої Долини». В цих дослідженнях Тетяна безпосередньо брала участь, тому лекцію готувала за цією книгою.
Виконавча директорка благодійного фонду громадської ініціативи мешканців Кривбасу Марія Бризецька розповіла, що це вже не перший захід фонду до дня вишиванки.
«В цей період важливо як ніколи плекати свою ідентичність, відтворювати нашу культуру, тому сьогодні в нас цікавий майстер-клас з вишивки», — додала Марія.
Криворожанка Віта Чернявська, що працює вчителькою сказала, що хоче зберегти українські традиції та культуру, також щоб традиційне вбрання дійшло до майбутніх поколінь, щоб вони теж берегли справжні українські традиції.
«Коли я зацікавилася традиційним одягом, я почала шукати його по музеях, в інтернеті та знайшла одяг нашого регіону, чому дуже рада. Зараз я одягнена в додільну сорочку, спідницю та керсетку, на яку я повісила гаман (кишеньку), з прикрас — дукачі, перли, силянка, сережки, хустка. Раніше прикраси були дуже популярними в жінок і якщо жінка виходила з дому без прикрас, вона була "не одіта". Я на всі великі українські свята вдягаюся в традиційний одяг, щоб бути ближче до рідної України, ходжу так до церкви. І дітей своїх вдягаю в справжній традиційний одяг, тому що наша сім’я береже традиції наших предків, щоб передати їх нащадкам», — додає жінка.
Криворожанка, яка працює інженеркою розповіла, що сьогодні замість вишиванки одягла гердан.
«Тут у свій час було багато майстер-класів з вишивки й ми часто збиралися і вчилися не тільки вишивці хрестиком, а й традиційній історичній вишивці — лиштва, мережки, солов’їні вії та інші. Взагалі я дуже хочу створити свою вишиванку. Наразі наша викладачка не в місті, тому ми раді, що пані Тетяна приїхала та влаштувала цей майстер-клас.
Наш одяг — це наша історія, весь радянський період нас відводили від нашої історії та спадщини, тому зараз дуже важливо повернути те, що ми мали до того, як нам нав’язали чужі цінності. Те, що ми мали, те, що викохували наші бабусі та прабабусі, ми маємо згадати та повернути свою історію, у своє повсякдення», — доповнює жінка.
У День Вишиванки криворіжці одягнули вишивані сорочки, сукні та футболки. Такий вибір вбрання не лише підкреслює патріотизм містян, а й є символом єдності, підтримки та збереження національної культури.
