Росія не хоче, щоб українці захищали свою країну. Тому докладає великих зусиль, щоб зірвати мобілізацію й дискредитувати українських військових, в тому числі службовців територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Російські пропагандистські кампанії спрямовані в першу чергу на тих, хто не виконує обов'язків з захисту держави.

Уроки пропаганди нещодавно студентам МГИМО (Московський державний інститут міжнародних відносин Міністерства закордонних справ Російської Федерації) давав Дмитро Рогозін — колишній директор Роскосмосу, нині — пропагандист і сенатор Ради федерації. У раді він представляє окуповану росіянами частину Запорізької області. Він навчав майбутніх журналістів й дипломатів методам «психологічної війни». Він назвав основні методи, які використовує російська пропаганда в інформаційній війні.

1. Так звана «новомова» (новояз - рос.) — коли замість формулювання «російські війська завдали ракетного удару по об'єкту інфраструктури в Харкові» російські ЗМІ напишуть щось на кшталт «жители Харькова услышали хлопок». «Особлива мова» допомагає управляти думкою аудиторії до подій.

2. Дискредитація воєнного й політичного керівництва країни-супротивника. Так, Росія створює безліч фейків про Зеленського, Сирського та інших. Задача: змусити громадян вірити у недбалість, непрофесійність, безвідповідальність військово-політичного керівництва. Росія зокрема тисне на «нелегітимність» знаходження при владі президента Зеленського. В окремому відео ми пояснювали, чому вибори під час війни провести майже неможливо.

3. Залякування. Демонстрація «сили» російської армії й безкомпромісності (тобто жорсткості) в досягненні власної цілі. До цього ж методу належить постійні погрози застосування ядерної зброї, «страшнішими» обстрілами, репресіями та іншим.

Росія вкидає в інформаційний простір безліч фейків, щоб зірвати мобілізацію в українському війську. Наприклад, що Полтавський військкомат підробляє документи підлітків, щоб мобілізувати їх в лави ЗСУ. У новині посилаються на родичів 17-річного хлопця, проте немає жодних тому підтверджень, і викладені фото — підроблені документи. Водночас самі росіяни дійсно створили юнармію.

Або фейк про скору обов'язкову мобілізацію жінок в ЗСУ. Насправді український закон про мобілізацію не передбачає обов’язкової мобілізації жінок. Служба в армії для них виключно добровільна. Обов'язковому військовому обліку підлягають тільки жінки з медичною та фармацевтичною освітою. Більше фейків про мобілізацію — у відео.

15 квітня в Україні святкують День працівників кримінального розшуку. Професійне свято, дату святкування якого обрали на честь створення в Україні секції судово-кримінального розшуку (1919 року). Він відповідає за розслідування тяжких кримінальних злочинів. Тому робота працівників цього відділу дуже важка і небезпечна. Вони виконують складні завдання, щоб з'ясувати причини злочину, виявити зловмисників.

15 квітня Всесвітній день мистецтва (World Art Day). Дату святкування обрали на честь дня народження Леонардо да Вінчі (1452 рік), який вважається найяскравішим представником епохи Відродження. Подія була започаткована Організацією Об'єднаних Націй 2012 року.

День екологічних знань - дата веде свою історію з 1992 року, коли на Конференції ООН в Ріо-де-Жанейро, де обговорювалися проблеми навколишнього середовища, було підкреслено величезне значення екологічної освіти населення всіх країн світу в реалізації стратегії виживання і для стійкого розвитку людства.

Іменини в цей день святкують Григорій, Єгор і Георгій.

Раніше наші предки вірили у прикмети 15 квітня:

• багато води розлилося — буде хороший річний сінокіс і багатий урожай;

• крик перепела чується — прикмета того, що буде багатий збір хліба;

• на південь 15 квітня летить клин журавлів — рік буде неврожайним і невдалим;

• крига тане і тоне на озерах — буде поганий збір врожаю в цьому році;

• дергачі 15 квітня кричать — літо родючим буде;

• ворони граються високо в небі — буде ясна і сонячна погода;

• голуби 15 квітня воркують — чекайте тепла.

1856 — споруджено перший в Канаді паровоз «Торонто».

1874 — в Парижі в майстерні фотографа Надара організована перша виставка творів художників-імпресіоністів.

1877 — італійський винахідник Енріко Форланіні підняв в повітря прото-вертоліт.

1881 — п'ятеро народовольців, які брали участь в замаху на царя Олександра II, були повішені.

1896 — в Афінах завершилися Олімпійські ігри, вперше відроджені з часів Античності.

1912 — в Атлантичному океані в результаті зіткнення з айсбергом в першому ж рейсі затонув пасажирський пароплав «Титанік».

1924 — в США вийшов перший в світі атлас автомобільних доріг.

1929 — в СРСР введено державне пенсійне забезпечення за віком.

1951 — в Лондоні вперше пройшли вибори «Міс Всесвіт», або «Міс Світ».

1989 — тиснява на стадіоні Хіллсборо. Загинули 96 людей, а поранення отримали - 766.

2013 — терористичний акт на Бостонському марафоні.