Міфи та факти про медичну реформу

Чимало міфів і «страшилок» шириться між містянами про укрупнення медичних закладів. Навіщо потрібна реформа і що вона дасть?

Редакція «Першого Криворізького» розбиралась разом із Вікторією Тимошевською, лікаркою та співзасновницею благодійного фонду «Здорові Рішення», і Валерієм Яременком, головним лікарем Криворізької центральної районної лікарні.

Із 2018 року в Україні триває медична реформа, яка передбачає зміну механізмів фінансування медичних установ, аби забезпечити українців безоплатним доступом до визначеного переліку медичних послуг і ліків, а також стимулювати лікарів до надання високоякісних послуг.

Факт 1. Об’єднання медзакладів не призведе до їх закриття

У законодавстві давно існує поняття «госпітальних округів», у 2017 році розпочалася робота уряду щодо їх створення. В основі госпітального округу має бути визначена головна потужна лікарня інтенсивного лікування (скорочено — ЛІЛ), яка має обслуговувати певну кількість населення госпітального округу й надавати інтенсивну медичну допомогу.

Наприклад, 22 вересня 2023 року було прийнято рішення об’єднати комунальне підприємство «Криворізька центральна районна лікарня» Новопільської сільської ради та комунальне підприємство «Широківська лікарня» Широківської селищної ради. Широківська громада взяла на себе зобов'язання з оплати рахунків за енергоносії та співфінансування потреб лікарні.

Укрупнення закладів ніяк не пов’язане зі скороченням їхньої кількості. Також не планується, що після реформування людям буде складніше дістатися тієї чи іншої лікарні. По факту залишилося дві лікарні, але вони об'єднані в одну юридичну особу, що спрощує управління та фінансування.

Ідея і філософія цього напряму полягає в тому, щоб сконцентрувати висококваліфіковану допомогу в одному місці, адже значно ліпше й ефективніше управляти закладом, який обслуговує доволі велику кількість пацієнтів, робить це щоденно, бачить пацієнтів із різним перебігом хвороби досить часто. Відповідно, в одному місці сконцентрований великий спектр видів допомоги.

Факт 2. Об’єднання медичних закладів не призведе до звільнення лікарів

Завдяки медичній реформі місцеві бюджети мають достатньо грошей, щоб покращити лікарні, зробити хороші умови для лікарів, оплатити додаткові медичні послуги для людей у громаді. Держава також допомагає, надаючи спеціальні кошти для підтримки головних лікарень і оновлення тих, що працюють не на повну силу.

«У Широківській лікарні не було ні хірургічного відділення, ні лікарів, ні можливості розвиватися. Зараз, коли лікарня стала нашою філією, ми відкрили на її базі відділення хірургії одного дня. І в нас у планах відкрити там повноцінну хірургію, для чого ми набираємо в штат лікарів і медсестер, які вже проходять навчання», — каже Валерій Яременко.

Факт 3. Села не залишаться без лікарів

У сільській медицині раніше ніколи не було стільки грошей, як зараз, і завдяки реформі є можливість почати безпосередньо фінансувати ці потреби.

Тепер місцеве самоврядування може зробити більше для покращення умов роботи лікарів. Наприклад, якщо громада побудує хорошу амбулаторію і забезпечить житло для лікаря, яке він зможе орендувати за символічну плату, це значно полегшить приваблення нових фахівців.

«У нас збільшився штат молодих спеціалістів, це дуже важливо. 90% молодих спеціалістів. І ми хочемо працювати над цією тенденцією, щоб молоді спеціалісти приходили працювати. І вони й залишаються працювати», — запевняє головний лікар.

Також приєднання Широківської лікарні дало можливість у повному обсязі виплачувати заробітну плату лікарям з Широкого, закуповувати обладнання для медзакладу, медикаменти, перев’язочний матеріал, робити ремонт.

Факт 4. На першому місці — якість надання медичної допомоги

У пацієнтів є дуже різні патології: проблеми із серцем, нирками або легенями тощо. Більш вигідно мати кілька потужних лікарень, які добре оснащені новітнім обладнанням та ефективно надають медичну допомогу. І питання не лише у вартісному обладнанні, а й у фахівцях, які регулярно стикаються зі складними пацієнтами, лікують їх ефективно, уміють використовувати це обладнання і мають гарні показники своєї клінічної роботи.

Тобто на перше місце ставиться якість надання медичної допомоги з точки зору ефекту і результату для пацієнта, а не можливість швидко дістатися закладу охорони здоров’я.

«В Україні лікарень набудовано багато, але їхні ремонти, обладнання і найголовніше — лікарі — не завжди відповідали сучасним вимогам, — каже Вікторія. — Людям зручно і спокійніше, коли лікарня поруч. Максимум кілька зупинок — і ми швидко можемо застрибнути в громадський транспорт, доїхати до цієї лікарні й отримати потрібну допомогу. В усьому світі постійно розв’язують питання доступності медичної допомоги. Вона буває доступною в декількох аспектах: фізично доступною (це от саме про кількість зупинок до лікарні або швидкість, із якою можна потрапити в лікарню), а також фінансово, тобто чи є система страхування або національний платник (в Україні це НСЗУ, яка платить за цю допомогу), або людині потрібно тільки оплачувати своїм коштом».

Факт 5. Безкоштовне лікування існує

Важливо, щоб лікарня була не просто географічно близько — у ній мають безоплатно надавати медичні послуги, за які сплатить держава. Сьогодні держава прагне, щоб завдяки реформі пацієнти та пацієнтки могли пройти повне обстеження й отримати комплексне лікування в одному місці.
На сайті Національної служби здоров’я України (НСЗУ) публікуються основні умови договорів між лікарнею та державою, перелік ліків і витратних матеріалів, які мають надаватися пацієнту безоплатно. Також можна зателефонувати до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Оператор підкаже, де найближчий медзаклад із договором з НСЗУ.

Читайте також: Як криворіжцям скористатися послугою безоплатних хірургічних операцій

«Я не часто звертають по медичну допомогу у лікарню, але я задоволена загалом обслуговуванням. Раніше були черги, зараз я приходжу по запису і без проблем отримую допомогу», — говорить мешканка селища Широке Тетяна Глущик.

Чому краще мати один заклад, у якому сконцентровані кваліфіковані фахівці та сучасне обладнання

Якщо пацієнт має ускладнення свого захворювання, то потребує госпіталізації. І тут уже не йдеться про регулярне відвідування медзакладу. Необхідно госпіталізуватись і перебувати там тиждень-два чи як призначить лікар або лікарка. Усі інші питання мають вирішуватись у сімейного лікаря, який може або призначити лікування сам, або скерувати на консультацію до фахівця вузької спеціалізації. І цей лікар чи лікарка не обов’язково мають перебувати в класичній лікарні, куди передбачена госпіталізація. Ви самі можете обирати лікаря, який вам підходить, серед фахівців, що уклали договір із НСЗУ. Це можуть бути фахівці як із державної або комунальної лікарні, так і з приватної клініки або лікарі-підприємці.

Тому якщо думати ще й про обмежені фінансові та кадрові ресурси держави, краще мати один заклад у місці, де сконцентрована медична допомога, де є висококваліфіковані лікарі, які вміють працювати на сучасному обладнанні. Як правило, людина, яка потрапляє в стаціонар, потребує комплексного обстеження та консультації фахівців у декількох напрямах. І от така концентрація медичної допомоги дає змогу отримати її в одному місці.

«З огляду на якість надання медичної допомоги і забезпечення необхідним обладнанням, ліками, витратними матеріалами краще, коли все зібрано в одному місці, і коли в ньому забезпечений певний потік пацієнтів», — резюмує Вікторія.

Наприклад, якщо в пологовому будинку не відбувається 400 пологів, вважається, що в цьому закладі не може надаватися ефективна якісна медична допомога. У медзакладі має бути певна кількість пацієнтів, що передбачає появу пацієнтів із різними патологіями, складними випадками. Лікарі в таких закладах знають, що робити, як вести таких пацієнтів, як лікувати, які побічні дії від препаратів або ефекти лікування. Так пацієнти й пацієнтки отримують якіснішу медичну допомогу і мають кращі результати.

Це підтверджує серія опитувань із вивчення задоволеності медичною допомогою, ставлення до реформи системи охорони здоров’я «Індекс здоров’я». Цей індекс неістотно, але зростає від початку введення реформ. У 2016 році він становив 56 балів зі 100 можливих, у 2017 та 2018 — 62 бали, у 2019 — 63, а у 2020 році — 65 балів.

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.