Великдень 2024: дата в Україні, звичаї та головні заборони
Фото: Перший Криворізький
Великдень — день Воскресіння Христа, також відомий як Пасха. Це найбільше християнське свято, яке є дуже давнім.
Українці відзначали його ще задовго до встановлення християнства в Київській Русі, і називалося воно «Великий День», що символізує перемогу весни над зимою, світла над темрявою, сонце, відродження та торжество життя над смертю.
Великдень триває не лише один день, а цілий «Страсний» тиждень:
- Великий понеділок — згадують старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет. Цього дня дозволено прибирати й наводити лад вдома, та порати землю;
- Великий вівторок — згадуються бесіди та притчі Ісуса Христа в Єрусалимському храмі. За традицією в цей день готують одяг до свята, обирають скатертину на святковий стіл та рушник, з яких підуть на Великодню службу;
- Велика (Страсна) середа — цього дня Іуда зрадив Христа за 30 срібників. Також віряни згадують Марію Магдалину, яка омила ноги Спасителя і витерла їх власним волоссям;
- Великий ("Чистий") четвер — відбулась Таємна вечеря, згадують страждання Сина Божого. До сходу сонця необхідно покупатися, протягом дня — зробити генеральне прибирання, спекти паски та пофарбувати крашанки;
- Страсна п'ятниця — цього дня розіп'яли Христа. У цей день нічого не можна робити;
- Велика субота — згадують про поховання Христа та його перемогу над смертю.
Весь Страсний тиждень важливо суворо дотримуватись та не вживати м’ясні та молочні страви, а також яйця і рибу. У ці дні заборонено веселитися, святкувати, голосно співати та розмовляти.
За однією з легенд у 325 році позначили головні правила святкування Великодня, багато з яких збереглися до наших днів, зокрема:
- предки пов’язували свято з весняними польовими роботами. У ці дні вони пекли великодні «бабки», — паски, — та різними способами прикрашали яйця — писанки;
- при вітанні говорити «Христос Воскрес», на що необхідно відповісти «Воістину Воскрес» і цілуватись тричі в щічку;
- розговіння: натщесерце їдять свячену паску, крашанки, ковбаси, сало тощо та п’ють спиртне;
- навбитки (гуляти): традиційна Великодня гра, коли стукаються писанками;
- в Україні землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею й можуть впливати на її родючість. Через це й пов’язані поминальні обряди навесні, коли у могильні горбки закопають яйця та шкаралупу від з'їдених яєць, кості зі свяченого м'яса, свячену сіль, тощо та виливають чарку горілки.
У Великий день вірянам заборонено:
- займатися важкою фізичною працею,
- лаятися, ображати інших, заздрити, пліткувати, розкривати чужі таємниці та бажати зла,
- ворожити,
- викидати освячені продукти,
- підстригати чи фарбувати волосся,
- лінуватися,
- їздити на кладовище та поминати померлих.