Не могла сидіти на місці: історія переселенки, яка навчає української мови літніх людей

У 2022 році Лідія Сидоренко, як і тисячі українців, була вимушена евакуюватися з Донеччини через щоденні обстріли російської армії та небезпеку. Пані Лідія має 30-річний стаж викладання української мови, тому в Кривому Розі жінка відкрила гурток «Живе слово» на базі культурно-громадського центру «ШELTER+», де навчає літніх людей.

«Культурно-громадського центру «Шелтер Плюс» гуртки — мій порятунок, моя схованка. А допомога іншим людям, які також залишилися без дому, а деякі навіть втратили рідних, не дала мені опустити руки та навіть на хвилину зупинитися на шляху в облаштуванні, реалізації в новому місті, Кривому Розі», — говорить Лідія Сидоренко, керівниця гуртків у культурно-громадському центрі ШELTER+.

Про евакуацію з Мирнограда та облаштування в Кривому Розі

Пані Лідія приїхала до Кривого Рогу з міста Мирноград, що в Донецькій області, у березні 2022 року разом із родиною сина. Тоді жінка думала, що виїздить на декілька тижнів, але не склалося, тому майже з перших місяців Лідія Сидоренко почала займатися волонтерством, що і допомогло їй облаштуватися та знайти свою справу в новому місті.

«Коли почалася повномасштабна війна, то я вже не працювала вчителем у школі, я вже пішла на пенсію. Але коли приїхала до Кривого Рогу, то зрозуміла, що повинна чимось допомагати, щоб подякувати місту, яке мене прийняло. Я патріотка своєї держави, люблю свою державу, своє місто і зараз полюбила Кривий Ріг, тому почала з в’язання сіток, так званих кікімор, а потім у соціальній мережі я прочитала, що є такий культурно-громадський центр “ШELTER+”. Там уже був гурток “Теревені”, де я і познайомилася з волонтерами центру й пізніше відкрила свій гурток української мови для переселенців та містян віком 60+», — розповідає Лідія Сидоренко.

Також, окрім гуртка «Живе слово», Лідія менеджерує ще декілька гуртків для літніх людей: скандинавську ходьбу, фітнес, хорові співи, послуги перукаря, вільну творчість, цифрову освіту, англійську мову. Усі гуртки працюють на базі культурно-громадського центру в Кривому Розі.

Більше про історію Лідії Сидоренко — в інтерв’ю жінки для «Першого Криворізького».

---