Актуальне

“Мольфар та відьмочки”: волонтери з Кривого Рогу, що не втрачають надії

“Мольфар та відьмочки”: волонтери з Кривого Рогу, що не втрачають надії

Фото: Перший Криворізький

Згідно з даними, які оприлюднені на платформі Opendatabot, станом на середину червня в Україні зареєстровано майже 5 тисяч офіційних волонтерів. Лише за пів року 2023 в Реєстр волонтерів було додано 2 294 людини — майже стільки, як за весь минулий рік.

Проте, реальна кількість людей, які займаються збором коштів та допомогою, не повідомляючи про це державі, значно більша. За даними Монобанку, станом на травень 2023 року 38 963 українці відкрили «банки» для збору коштів — у вісім разів більше, ніж кількість офіційно зареєстрованих волонтерів.

Кількість власників банків для збирання допомоги зросла майже у 21 раз з початку повномасштабної війни. Проте волонтери все частіше скаржаться, що збирати донати стає важче.

“Мольфар та відьмочки” — так жартома називає себе команда волонтерів з Кривого Рогу: Арам Галустов, його дружина Ольга, Віра Барліт, Оксана Шеремет та Оксана Жданюк.

“Я дівчат називаю відьмочками, бо вони інколи таке роблять, що їм лише мітлу і летіти, а вони називають мене мольфаром. Іноді буває щось ляпнув язиком, а воно збувається”
, — пояснює Арам Галустов — багатодітний батько та майстер цеху з ремонту ланцюгів управління технологічними процесами «АрселорМіттал Кривий Ріг». У вихідні дні Арам разом з підприємицею Вірою Барліт їдуть на Донеччину — везуть необхідні для бійців речі.



Арам вже пережив одну війну, коли був 10-річною дитиною. Вірменин за походженням, він з батьками жив в Азербайджані, на території Нагірного Карабаху. Батько Арама був військовим і його перевели по службі в Україну.

“Ми тікали вже від однієї війни і знову війна. Я хочу, щоб ця закінчилася на моєму поколінні. Я хочу, щоб моїм дітям був спокій, мир і чисте небо над головою”, — пояснює чоловік.

Арам Галустов волонтер Кривий Ріг

Коли журналісти редакції “Першого Криворізького” приїхали до Арама додому, на подвір’ї волонтери та волонтерки завантажували в автівку коробки з медикаментами для стабілізаційних центрів та шпиталів, димовими шашками “Залізна сотня”, хвостовиками для скиду дронів, теплими речами, підставками під крапельниці, маскувальними сітками, їжею, власноруч зробленими з використаних вогнегасників газовими балонами та іншими важливими на фронті речами.

“Спочатку ми вантажимо те, що треба везти якнайдалі, а потім те, що ближче. Це дуже важливо для розвантаження коробок на фронті, адже буває дуже гучно: починає бахкати, і ти губишся і віддаєш те, що призначалось іншим, а потім доводиться шукати коробки і повертатися, щоб відвезти адресату”, — пояснює Арам. Кожна коробка підписана за місцем призначення та вмістом.

Завантажувати авто Араму допомагає його дружина Ольга та маленький син Семен. Жінка не їздить на фронт, адже мусить лишатись з маленьким сином, але вона волонтерить вдома.

Ольга Галустова

“Безлад у дворі, але, чесно кажучи, краще такий безлад, ніж сюди щось буде летіти. Це речі, з якими можна миритися, які потрібно просто пережити. Дай Боже навести лад в країні, а на подвір'ї ми лад наведемо”, — каже Ольга.
Коли авто завантажене, Арам показує нам бронежилети та шоломи — їх Віра та Арам завжди беруть з собою та надівають, наближаючись до фронту.

З Вірою Арам познайомився не одразу. Спочатку вони волонтерили окремо. Арам їздив на блокпости, допомагав робити укріплення, а Віра готувала та збирала речі для захисників.

“Ми живемо на сусідніх вулицях, але один одного не знали, проходили повз. Спільна робота нас об'єднала. В дорозі самому важко. У Віри є водійське посвідчення, мені потрібен був напарник, тому що це дорога, всяке може трапитися. Не кожен чоловік зробить те, що робить Віра”, — каже Арам.

У Віри чоловік та два сини на фронті. Разом з Арамом Віра щотижня їздить на Херсонщину, Донеччину, Запоріжжя та Харківщину.
Віра Барліт Кривий Ріг


“За цей час ми вже стали, як родина”, — каже Віра.

Спочатку волонтери збирали необхідне своїм коштом, нині допомагають небайдужі криворіжці. Арам та Віра звітують про витрачені кошти на своїх сторінках у соцмережі. Також люди передають не лише гроші, а й речі та їжу, хтось в’яже шкарпетки, хтось робить смаколики.

Щоб заохотити людей донатити Арам з командою роблять прикраси: браслети, кулони та сережки зі стразів та відстріляних гільз.

“Там, куди ми можемо під'їхати, ми назбирали ящик відстріляних гільз і зробили з них прикраси. Ми пропонуємо їх на продаж або виставляємо на розіграш у вигляді лота”, — розповідає Арам.

Арам закликає донатити на армію: “Я розумію, нам, цивільним важко: роботи немає, зарплатня маленька, у кожного свої проблеми. Зараз починається зимовий сезон, оплата за комунальні послуги зросте. Але ми не бачили те, що бачать бійці: там холодно, сиро, навала мишей, які їдять форму, ліки, це катастрофа. Люди, пам'ятайте, війна не скінчилася, нам треба допомагати, щоб фронт був там, а не тут”.
Щоб допомогти цій волонтерській команді, можна надіслати кошти за реквізитами Монобанку.
Номер картки:

4441114464053949

Фото: Даніїл Токмаков

Відео: Даніїл Токмаков

Редактор: Тетяна Корник

Посилання скопійовано в буфер обміну