Десять мільйонів гривень із ворожої сталі на потреби ЗСУ: історія однієї ідеї на Миколаївщині

Волонтер і майстер крафтових виробів Денис Бойченко допомагає військовим ще з початку антитерористичної операції, а коли почалося повномасштабне вторгнення, то зрозумів, що ворожу техніку можна використати й проти самих росіян. Чоловік вирішив робити крафтові витвори із залишків цієї техніки й отримувати донати на потреби Збройних сил України. За всі ці вироби люди скидали на монобанку гроші, а він разом з іншими волонтерами закуповував пічки, генератори, старлінки, грілки для ніг хімічні, тобто все, що потрібне на нулі. Ідея виготовлення крафтових виробів зі сталі знищеної техніки російських окупантів, за словами волонтера, принесла декілька десятків мільйонів на потреби ЗСУ.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВИРОБЛЕННЯ СУВЕНІРІВ ІЗ ВОРОЖОЇ ТЕХНІКИ

«Це почалося десь у травні 22-го року. Була ідея шефа спробувати робити сувенірну продукцію зі знищеної орківської техніки. Знайшли спочатку САУшку одну, «Гвоздику», знищену в Баштанському районі, та й відрізали від неї шматок. Там нас поліція намагалась забрати, але ми пояснили, у чому справа, і врешті-решт привезли матеріал туди, де з ним щось можна робити. Перший виріб викупив знайомий. Потім знайшлись інші покупці, але вироби в нас були ексклюзивні, серії обмежені. Наприклад, робіт марки «Російський воєнний корабль, іди на…» було всього 100 штук», — розповів волонтер.

Згодом, коли продажі стали регулярними, за виручені кошти волонтер і митець почав купувати речі, необхідні друзям на війні: аптечки, грілки для ніг, старлінки тощо. Виробництво перейшло майже на промислові рейки. Тож, щоб легально діставати матеріал для роботи, доводилось усі логістичні нюанси узгоджувати з армійцями. Що могли, з ворожої техніки знімали на запчастини і віддавали бійцям, а те, що не підходило на запчастини, йшло на бронепластини, сувенірку, бронювання башт легких машин типу «Хамві». На броню та на бронеплити різали з тієї частини металу, яка не втратила своїх характеристик після горіння.

«От знаходили і самі вивозили, самі евакуювали з поля легкоброньовані тягачі МТЛБ (багатоцільові легкі гусеничні броньовані тягачі) та САУ (самохідні артилерійські установки). В основному це було так: військові давали наводку, де це шукати, ми узгоджували все з іншими військовими та поліцією. Далі краном знімали і привозили вже на обробку», — сказав Денис.

Військовослужбовець на позивний «Журналіст» співпрацював із волонтером Денисом Бойченком.

«Деякі частини від ворожої російської техніки передавалися для того, щоб Денис міг виготовляти з них вироби, зокрема металеві марки, годинники та брелоки. Крім того, з цієї ж техніки частини йшли на бронеплити для військовослужбовців, а придатні запчастини передавалися до лав ЗСУ та інших силових структур», — розповів «Журналіст».

Марки, які робив Денис, продавались заради волонтерських зборів. За словами військовослужбовця, більше 50 брелоків автор передав до різних волонтерських організацій України та за кордон на знак подяки за допомогу. Годинник, який створив Денис, передали через командування Національної гвардії України іншим іноземним партнерам, які надавали допомогу.

Волонтер згадує, що один із перших виробів — рваний шмат ворожого заліза з гербом.



Наступним виробом була марка, яку хотіли мати як в Україні, так і за кордоном.

«Тоді була дуже популярна марка «Російський воєнний корабль…», на пошті за нею стояли черги, одяг почали з цим сюжетом робити, тож і ми з неї почали. Так би мовити, удосконалили першу пробу — на шматку заліза був герб».

Наш співрозмовник розповідає, що відтоді почали робити дуже багато індивідуальних замовлень. Зараз волонтери за виручені кошти купують човни та мотори, у яких є велика потреба.

НА ДОНАТИ, АУКЦІОНИ, ПРЕЗЕНТИ: КУДИ НАПРАВЛЯЛИ СУВЕНІРКУ

Для Дениса найтяжче робити великі марки «Російський воєнний корабль…» і «Доброго вечора, ми з України», оскільки це потребує більше робочих рук та часу.

«Важко давались об’ємні марки, але не тільки. Багато індивідуальних було, там над ескізами тільки працювати 3–4 дні. Ескіз, пробний виріб, і потім узгодження. Теж багато часу займає. Найлегше робити брелоки, такі як контур України з координатами, де була знищена сама техніка. Їх найбільше було обміняно на донати», — розповів чоловік.

Денисові крафтові вироби з ворожої сталі не лише обмінювались за донати — десятки їх пішли на подарунки іноземцям, на аукціони іншим волонтерським фондам, наприклад у Канаду, США. Марку, яку митець презентував голові Миколаївської ОВА, теж розіграли.

«У липні 2022 року голова Миколаївської ОВА Віталій Кім передав марку з ворожої сталі «Російський воєнний корабль…» на аукціон, який проходив у Парижі. Її продали за 541500 грн і за ці кошти, на прохання Віталія Кіма, закупили автомобілі для захисників Миколаєва. У Штатах були аукціони. Суми точної не пам’ятаю, але теж так нормально її продали. Тоді в країну зайшло близько 1000 тактичних аптечок, з яких 50–60 штук безпосередньо передали ми нашим бійцям на Півдні та Сході», — повідомив Денис.

Близько декількох тисяч брелоків за донати і в якості презентів отримали українці, за словами майстра. Марок усіх серій виробили загалом близько двохсот штук. І як говорить волонтер, скоро ця серія закривається.

«За час вироблення сувенірки з ворожої сталі було багато індивідуальних замовлень. Але то індивідуальне. З годинників мені найбільше подобається «Ідея Нації», із марок — «Миколаїв — місто-герой», а з брелоків — контури України з Кримом. Це практичні речі — ними можна і пляшку відкрити, і використати в якості стропоріза», — каже Денис.

Над виготовленням марки працюють четверо — п’ятеро людей: один ескіз робить, другий вирізає цей шматок із броні, якось підготовлює його, може підрівняти, якщо це можливо, хтось на станку вирізає. Це станок ЧПУ — з числовим програмним управлінням. Потім відбувається обробка виробу, тобто видалення шлаку, зачистка, набивка координат. Далі — покриття лаком, і все готово. Загалом декілька днів іде на цей процес.

ЩО ЗАПАМ’ЯТАЛОСЬ?

Найбільше Денисові запам’яталась поїздка після деокупації Херсону разом із волонтером, коли вони зустріли хлопчика, фото якого бачив ледь не весь світ напередодні.

«Ми були в Херсоні, стоїмо чекаємо військових, і тут двоє хлопців років дев’яти — десяти: «Дядьки, ви військові?» — «Ні, ми волонтери». І ми з колегою питаємо: «Гліб, ти?» А це Гліб, якого сфотографували під час деокупації Херсону, коли зайшли українські військові. Це маленький хлопець, який пережив страшну окупацію. Дуже багато було емоцій на цій фотці. Ми їх пригостили шоколадками і подарували 2 брелоки. Коли дізналися історію, то просто плакати почали. Був і інший випадок, який запам’ятався. Хлопчик на трасі, одягнений як військовий, з іграшковим автоматом. Гальмує мене, я питаю в нього, на що збирає. Каже, що хоче рукавички і щось військовим. Дав йому грошей і брелок. Це найбільше запам’яталось і, мабуть, пам’ятатиму все своє життя», — відверто поділився Денис.

Сама ідея виготовлення крафтових виробів із ворожої сталі, за словами волонтера, принесла декілька десятків мільйонів на потреби ЗСУ.

«Я думаю, якщо враховувати всі аукціони, скільки сама ця ідея принесла, то там декілька десятків мільйонів було. Це те, що по всьому світу: у Штати, та ж Канада. Це волонтерський рух, ті ж фонди. Вони продавали й звітували, куди йдуть кошти. До нас мізер дійшов, саме до нашого руху. Але це все спрямовано на нашу перемогу. Це і гуманітарні вантажі, і цивільним багато заходило. Ця допомога розподілялась по всій країні. Але наш основний напрям — це військові», — говорить волонтер і майстер крафтових виробів Денис Бойченко.

Матеріали для статті підготували Світлана Коваль та Михайло Коваль.