Проспект Поштовий: як і чим жив історичний центр міста 100 років тому

Поштовий проспект розташований у Центрально-Міському районі Кривого Рогу. Історичну назву йому повернули лише декілька років тому в рамках декомунізації, а за радянських часів він мав ім’я Карла Маркса. 100 років тому вулицю називали П’яною, тут з’явились перші театри та кінотеатри, працювали наймодніші ательє та фотостудії.

Онлайн-медіа «Перший Криворізький» спільно з криворожанками Оленою Лєдовською та Валентиною Серьогіною організували екскурсію й дослідили проспект Поштовий. Історія кількох будинків з екскурсії — у матеріалі 1kr.ua.

Два найстаріші будинки вулиці

Забудова вулиці, повідомляє Валентина Серьогіна, почалася приблизно в 1860 році. До наших днів на Поштовому збереглись два будинки, яким понад 100 років. У 1902 році у херсонській місцевій газеті з’явилася стаття про плани створити в Кривому Розі поштово-телеграфну контору.




Тому нині на проспекті Поштовому, 39 ми можемо бачити автентичну будівлю. За різними джерелами контору збудували в 1902 або 1906 році. Вона займала два поверхи, на першому були відділення пошти та каси, а на другому — сам телеграф. Є інформація, що на даху контори росли агави — рослини американського походження, які на території України були рідкістю.

До речі, перша радіостанція в Кривому Розі з’явилась у 1921 році на другому поверсі цієї ж будівлі. Телеграф у конторі працював цілодобово. Поруч із будівлею встановлювались афішні тумби (тумба стоїть на місці ще й досі). Оскільки до контори завжди були великі черги й чекати доводилось доволі довго, на тумбах відвідувачі могли прочитати якусь інформацію.


Цікаво знати, що з появою поштово-телеграфної контори в Кривому Розі пов’язують і реформу освіти на Криворіжжі. Перші листоноші погано вміли читати, тож часто доставляли листи не тим адресатам.

Другий будинок, який звели в 1908 році, розташований за адресою: Поштовий, 35. Коли забудовували вулицю, номерів будинків не було: їх називали за прізвищами власників. Двоповерхова споруда в цегляному стилі звалася будинком Федоренка — місцевого поміщика.


Усередині раніше були чавунні сходи. Зараз сходів у приміщенні немає, і воно закрите для відвідувачів. 1914 року в будинку Федоренка орендував приміщення криворізький фотограф Пінхас Хадак. Також там розташовувались типографія, склад дров і вугілля, майстерня жіночих вбрань, кабінети лікарів, магазини суконних, хутряних і мануфактурних товарів.

З 1910 року населення Кривого Рогу почало масово зростати, і тільки тоді в будинків з’явились номери.

Будівля «Кривбаспроекту»

Організацію «Кривбаспроект» започаткували в 1933 році. Її створення було пов’язане з будівництвом металургійного комбінату та з розвитком промисловості на Криворіжжі. Спочатку «Кривбаспроект» містився в іншій будівлі — на проспекті Поштовому, 32.


Головним завданням проєктного інституту було дослідження та проєктування гірничо-промислових підприємств. Усі криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати і шахти спроєктували архітектори та конструктори «Кривбаспроекту».

Поштовий, 40 — це будинок у стилі конструктивізму. Його збудували в 1935 році, і «Кривбаспроект» переїхав сюди. У повоєнні часи працівники інституту займалися відновлюванням зруйнованих шахт.

Колишній Будинок природи

У 1978 році на Поштовому, 25 з’явився Будинок природи. До реконструкції у 2013 році тут було багато рідкісних рослин, навіть височіла пальма. Будівлю проєктувала відома криворізька архітекторка Нінель Мухачова.

Внутрішнє оздоблення виконав криворізький скульптор Костянтин Козловський. До наших днів у приміщенні одного з ресторанів у цій будівлі збереглись його роботи — мозаїки та гіпсові композиції. Найоригінальнішим проєктом скульптора в Кривому Розі називають фонтан «Казка» на вулиці Миколи Зінчевського.

Головпоштамт

Головпоштамт навпроти театру Шевченка завершили будувати в 1957 році, але ввели в експлуатацію в 1958. До 1980-х років будівля в стилі неокласицизму залишалася однією з найбільших споруд проспекту. У 1963 році поштово-телеграфну контору перетворили на міський вузол зв’язку.




У його інтер’єрах використані класичні заходи оформлення з ліпним декором на стелях і стінах, ліпними карнизами, плафонами, розетками, декоративними панно, кольоровими вітражами, художнім литвом і різьбленням по дереву. У 1996 році будівлю Криворізького головпоштамту визнали пам’яткою архітектури місцевого значення.

Усередині приміщення зберігаються роботи Анатолія Ярошенка — його різьба по дереву на столах. Біля кас у будівлі — вітражі. Представники Криворізького історико-краєзнавчого музею ведуть переговори з новими власниками приміщення про передання цих артефактів у колекцію музею.





Матеріал створено в межах проєкту «Історичне літо», організованого онлайн-медіа «Перший Криворізький» (1KR.UA).

«Історичне літо» є частиною проєкту «Зміцнення громадської довіри в Україні» — UCBI, який підтримує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).